Економічні науки / 10. Економіка підприємства

 

Викладач Гнип Н.О.

Харківський інститут банківської справи УБС НБУ, Україна

Методичні підходи щодо формування фінансового потенціалу підприємства

 

В процесі формування ринкової економічної системи набувають особливої актуальності проблеми планування та оптимізації можливостей підприємств поточного та довгострокового характеру. Зарубіжний досвід свідчить про необхідність та доцільність утворення гнучких виробничо-організаційних систем, що забезпечували б своєчасне реагування на зміни в навколишньому середовищі. Тому сьогодні важливо приділяти увагу переосмисленню  існуючих концептуальних підходів щодо створення та розвитку вітчизняних підприємств, у тому числі в ракурсі цілеспрямованого формування їхніх потенціалів [4].

Нажаль останнім часом процесам формування потенціалу підприємства не приділяють належної уваги, в тому числі про необхідність поглиблення розробок щодо методики формування фінансового потенціалу підприємства. Складність сучасної економічної ситуації в країні характеризується ще й тим, що на багатьох підприємствах фінансово-економічні підрозділи не завжди застосовують науково – обґрунтовану методику аналізу фінансового стану через її високу працемісткість та складність розрахунків.

В основі аналізу фінансового стану підприємства лежать дослідження його економічного потенціалу, як правило, за двома аспектами: як сукупності майна, що перебуває у розпорядженні підприємства (майнового потенціалу), та як загальної вартості джерел його фінансування (фінансового потенціалу) [3].

Перш ніж перейти до визначення джерел та методики формування фінансового потенціалу суб’єктів господарювання, доцільно розглянути існуючі концепції щодо висвітлення сутності категорій «формування потенціалу підприємства», «економічний потенціал» та «фінансовий потенціал».

Формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення. Тобто, процес формування потенціалу підприємства є складовою економічної системи з притаманними тільки їй певними закономірностями [4], а саме, цілісності, інтегративності, комунікативності, ієрархічності, еквіфінальності. Виникнення певної економічної системи обумовлено формуванням на ринку попиту на продукцію, здатну задовольнити вимоги покупців [1].

Економічний потенціал виступає узагальнюючим показником фінансово-економічної діяльності підприємства та характеризує розвиток його продуктивних сил. В ньому поєднані природні, виробничі, науково-технічні, соціально-політичні і культурні можливості суспільства [2].

Фінансовий потенціал – це потенціал, який визначається обсягом, складом і структурою джерел фінансування ресурсів підприємства, тобто частина його економічного потенціалу [3].

Таким чином, під економічним потенціалом підприємства розуміється здатність підприємства забезпечувати своє довгострокове функціонування і досягнення стратегічних цілей на основі використання системи наявних ресурсів.

Формалізовану характеристику економічного потенціалу можна надати, ґрунтуючись на принципах бухгалтерської звітності, що являє собою деяку модель формування потенціалу підприємства [1].

Кожен з елементів економічного потенціалу підпорядковується досягненню загальних цілей потенціалу підприємства, тобто, якщо існують засоби виробництва, кадри, приміщення з певними характеристиками та інші фінансово-економічні ресурси, то потенціал підприємства як цілісна система здатний задовольнити постійно мінливі потреби потенційних споживачів [4].

Звідси маємо головну складність щодо аналізу процесів формування економічного потенціалу підприємства, яка полягає в необхідності безперервного дослідження всіх його компонентів у взаємозв’язку та динаміці [4].

Щодо фінансового потенціалу, слід відмітити, що перш ніж перейти до систематизованого стратегічного аналізу його формування та використання, оптимізації його структури, спочатку потрібно провести  ґрунтовний аналіз джерел формування власних та запозичених коштів, а потім аналіз активів підприємства. Виходячи з цього, аналіз формування і використання фінансового потенціалу підприємства повинен здійснюватись в певній послідовності:

1.     Аналіз джерел формування і поповнення фінансових ресурсів;

2.     Аналіз активів підприємства;

3.     Аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

4.     Аналіз ефективності використання фінансового потенціалу;

5.     Проведення порівняльного аналізу фінансових показників визначеного підприємства з іншими.

Виходячи з вище зазначеного, економічний потенціал підприємства є складним об’єктом дослідження, тому його аналіз передбачає, по-перше, класифікацію активів і пасивів за певними ознаками, по-друге, оцінку за майновим та фінансовими аспектами згідно з методиками загального (вертикального і горизонтального) та коефіцієнтного аналізу.

Структура активів і пасивів підприємства визначає його платоспроможність та фінансову стійкість, виходячи з чого, повнота і глибина аналізу формування джерел фінансових ресурсів досягається доповненням структурного аналізу параметричним, тобто за допомогою фінансових коефіцієнтів, головні з яких, на нашу думку, наступні: коефіцієнт фінансової незалежності (автономії); коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу (фінансового ризику); коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт структури позикового капіталу; коефіцієнт загальної ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Визначену систему коефіцієнтів доцільно доповнити показниками ефективності (темпами зростання чистого прибутку; рентабельністю загального, власного капіталу; коефіцієнтами оборотності власного та позикового капіталу). Ця система показників, досліджена за певний проміжок часу, в кінцевому плані, дасть повну оцінку оптимальності або неоптимальності сформованої структури економічного потенціалу, а в тому числі фінансового та майнового, як його складових.

Як показує дослідження, фінансовий потенціал, як головний елемент економічного потенціалу, повинен забезпечити оптимальне фінансування активів (ресурсів) підприємства задля підвищення його ринкової вартості, формування стабільності та ефективної діяльності.

Проаналізувавши існуючі концепції, необхідно виділити наступні головні принципи щодо формування і використання фінансового потенціалу сучасного підприємства: обґрунтування потреби суб’єкта господарювання в капіталі; оцінки вартості джерел формування капіталу та доцільності їх залучення; пошуку та вибору найбільш вигідніших для підприємства джерел формування капіталу, спираючись на проведену вартісну оцінку; формування раціональної структури капіталу відповідно обраної стратегії розвитку, зовнішніх та внутрішніх факторів; раціонального та ефективного використання капіталу; урахування ризику в процесі формування та використання капіталу; оптимізації ролі фінансових служб в процесі формування оптимальної структури фінансового потенціалу [5].

Підсумовуючи вище зазначене, можна зробити наступні висновки:

-         економічний потенціал – це складна фінансово-економічна система, елементам якої потрібен постійний моніторинг, враховуючи їх взаємозв’язок і взаємозалежність та комплексне використання, як загальних методів аналізу (вертикальний, горизонтальний тощо), так і параметричних (через низку фінансових коефіцієнтів);

-         фінансовий потенціал, як головний елемент економічного потенціалу, повинен мати певну послідовність аналізу, а також науково – обґрунтовані принципи його формування і використання.

Література:

1.            Добикіна О.К., Рижиков В.С., Касьянюк С.В,, Кокотько М.Є., Костенко Т.Д., Герасимов А.А. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.

2.     Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности: Навчальний посібник. – М.: Проспект, 2001. – 421 с.

3.            Митрофанов Г.В,, Кравченко Г.О., Барабаш Н.С. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т., 2002. - 301с.

4.     Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 316с.

5.     Тридід О.М., Орєхова К.В. Формування системи принципів оцінки фінансової стійкості підприємства // Збірник наукових праць. «Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики». – Випуск 2 (3). – 2007. – С.40-47.