Економічні науки / 14. Економічна теорія

Свобода Т.І., Роганова А.Ю.

Харьковський університет харчування та торгівлі

Первомайський факультет

Науково-технічний розвиток як об'єкт дослідження еволюційної економічної теорії

Класична економічна теорія виходила з того, що предметом економічної теорії є виробничі відносини. Проте, така жорстка обмеженість предмета негативно позначилась на дослідженнях, адже виробничі відносини визначаються рівнем розвитку продуктивних сил і без розкриття їхнього взаємозв'язку та взаємодії не можна було отримати обґрунтованих висновків. Усі ці процеси зумовили те, що економічна теорія має вивчати виробничі відносини у тісному зв'язку і взаємодії з продуктивними силами та надбудовою.

Суспільно-виробничі відносини існують разом з техніко-виробничими відносинами. Незважаючи на це, класична теорія категорично заперечувала дослідження техніко-виробничих відносин, а тим більше технології виробництва. Виходячи з традиційного підходу випливає те, що економічна теорія розв'язує проблеми продуктивних сил та науково-технічного удосконалення виробництва через виробничі відносини.

Економічну теорію ставлять у позицію, коли вона лише констатує тенденції, які вже склалися. Проте, економічна теорія повинна прогнозувати розвиток економіки. А для цього вона повинна враховувати не лише ті тенденції, які вже склалися, але і ті, які тільки виникають.

Об'єктивні процеси розвитку економіки та економічної теорії привели до серйозної зміни ставлення економічної науки до науково-технічного розвитку, перетворення його в об'єкт пізнання еволюційної економічної теорії.

Характерна риса науково-технічного прогресу в сучасну епоху – це його істотне прискорення. Прискорення та зростання ефективності науково-технічного прогресу стали активним фактором впливу на економічний розвиток. В сучасних умовах істотного прискорення науково-технічного прогресу економічна теорія не може чекати змін у виробничих відносинах і лише після цього робити свої висновки та узагальнення. Тому в економічній теорії було здійснено глибокі розробки, в яких розкрито розвиток науково-технічного прогресу та його вплив на економіку.

На сучасному етапі, починаючи з ХХ ст., відбувається безупинне зростання ролі науково-технічного прогресу як фактора економічного розвитку. Якщо на початку на частку всіх факторів виробництва – капіталу, праці і технічного прогресу – припадало приблизно по третині загального економічного зростання, то надалі все виразніше посилюється роль науково-технічного прогресу. Зростання ролі і значення НТП в розвитку економіки стимулювала широке розгортання досліджень техніки і технології, підвищення їхньої провідної ролі в економічному піднесенні.

Об'єктивна потреба соціально-економічного прогресу та логіка розвитку економічної теорії привела до виникнення і швидкого поширення теорій, що базуються на технологічному детермінізмі. Особливо великий внесок у перетворення науково-технічного прогресу в об'єкт дослідження зробила інституціональна школа. Об'єктивний розвиток економіки та економічної теорії привів до того, що поряд з класичною теорією розвинулись якісно нові економічні теорії, що спираються на технологічну організацію виробництва.

Прискорення розвитку науки і техніки призвело до того, що впровадження інновацій забезпечує такий динамізм змін у виробничому процесі, який набагато перевищує результати інтенсифікації дії усіх факторів. Прискорення технологічного прогресу, скорочення строків життєвого циклу продуктів і послуг потребують скорочення строків проведення досліджень, розробок, прискорення впровадження інновацій у виробництво. Науково обґрунтовано і практично доведено, що лише перехід до інноваційного типу розвитку може органічно поєднати кількісне зростання з підвищенням якісних показників економічного розвитку, збільшення обсягів виробництва – з підвищенням його ефективності.

Світовий досвід і практика економічного зростання України незаперечно доводить, що перетворення науково-технологічного розвитку у вирішальний фактор економічного зростання, підвищення ефективності і конкурентоспроможності економіки країни зумовлюють становлення якісно нового, інноваційного типу розвитку. Україна, спираючись на ринкову економіку, маючи потужний інтелектуальний потенціал, не лише може, а й повинна перейти у максимально можливих масштабах на інноваційний тип розвитку.

Перетворення науково-технологічного розвитку у вирішальний фактор суспільно-економічного прогресу, становлення якісно нового інноваційного типу зростання змінюють характер розвитку продуктивних сил, праці, перетворюють місце і роль людини в процесі виробництва і в суспільстві. Усе це ставить нові вимоги до економічної теорії. Нові і гострі проблеми економічного життя, що висуваються практикою ведення господарства, збагачують економічну науку новинами, не властивими їй методами пізнання, при одночасному розмиванні предмета цієї науки, дедалі більшому виході за його межі.