Єгорова С.М.

Керченський державний морський технологічний університет

Про деякі можливості інтеграційних зв’язків математичних і мовних дисциплін

Відомо, що під час кризи суспільства, науки, освіти, яку зараз переживає вся українська спільнота, з кожним роком загальний рівень підготовки абітурієнтів стає дедалі нижчим; знання математики, на жаль, не є винятком. Але головна проблема частіше навіть не в тому, що першокурсники не пам’ятають (знають) елементарні математичні формули, а в тому, що вони не вміють логічно мислити, міркувати (порівнювати, узагальнювати, проводити аналогії). І це проблема не тільки шкільної математики, а всіх загальноосвітніх дисциплін в цілому.

На протязі багатьох років в Керченському державному морському технологічному університеті простежується така закономірність: за результатами екзаменаційних сесій серед студентів, які мають заборгованості з декількох дисциплін, більшість виділяють труднощі із засвоєнням вищої математики та іноземної мови (англійської).

Ще слід зауважити, що вища освіта досить сильно впливає на психіку людини, розвиток її особистості. Успішність навчання у ВНЗ багато залежить від адаптаційної спроможності першокурсника, від його вміння вирішувати посталі перед ним дидактичні, психологічні, побутові питання. Але, кажучи відверто, вчорашні школярі не мають навичок ані щодо організації свого навчання, ані дозвілля.

За результатами спостережень ми пропонуємо ідею комплексного культурологічного підходу, в межах якого здійснюються усі ланки процесу дидактичної і психологічної адаптації першокурсників за рахунок продуктивної інтеграції математичних і мовних дисциплін .

В запропонованому матеріалі розглядаються деякі можливості інтеграційних зв’язків «логіка-математика», «логіка-лінгвістика»

Як правило, логіка, зокрема математична, вивчається в курсі дискретної математики, яка , на жаль, не входить до робочих програм з вищої математики жодної спеціальності в означеному ВНЗ. Ми, навпаки, вважаємо це неприпустимим, хоча б тому, що символічна мова логіки просто є основою математичної грамотності і значно спрощує конспектування лекцій .

В процесі вивчення логіки студенти оволодівають такими загальними прийомами розумової діяльності, як: аналіз і синтез, порівняння, аналогія, абстрагування, узагальнення і систематизація, індукція і дедукція. За їхньою допомогою здійснюється подальше встановлення причинно-наслідкових зв’язків між явищами навколишнього середовища, з іншими галузями знань, стають зрозумілими базові закони філософії, метод математичної індукції, дедуктивні технології викладання багатьох розділів вищої математики. Все це сприяє розвитку адаптаційних можливостей студентів, зростанню їх навчальної мотивації.

Інтегрований комплекс «логіка-лінгвістика» допомагає вирішувати проблему не лише дидактичної, а ще й психологічної адаптації. За дослідженнями психологів, студентам технічних спеціальностей властива така риса характеру, як неадекватність самооцінних міркувань; тобто себе вони знають погано, особливо свої соціальні властивості. Для першокурсників, на наш погляд, насамперед важливо зрозуміти для себе не «що» і «як» вивчати, а «навіщо» це взагалі треба. Мотиваційний компонент, таким чином, відграє визначну роль у процесі навчання взагалі, а тим більше за умовами адаптації до навчання у вищій школі. Як свідчить практика, вчорашні школярі майже чи в перший раз в своєму житті замислюються над питанням «Чи треба мені отримувати вищу освіту, бо це моя істотна потреба?», або «Чи я повинен це робити, бо так робили мої батьки і потребує розвиток суспільства?». Це досить риторичне питання, бо у кожній людини свій погляд, і навіть не кожна людина досить чітко відчуває різницю між «необхідно», «треба» і «повинен». На перший погляд може здатися дивним, але в цьому випадку ми пропонуємо звернутися до граматики англійської мови, зокрема розділу «Модальні дієслова». Вивчення цієї теми в середній школі ускладнюється ще не досить сформованим відчуттям школярами поняття «модальності» взагалі, тому й виникає плутанина у вживанні «must» або «need», «have to», «be to». На першому курсі ВНЗ граматичний матеріал узагальнюється, а труднощі залишаються. У зв’язку з цим, вивчення на початку курсу «Вища математика» елементів логіки, і модальної логіки зокрема (хоча б факультативно), покращило б, по-перше, розуміння вживання модальних дієслів, а, по-друге, сприяло б у зв’язку з цим кращому усвідомленню мотиваційного компонента під час адаптації до навчання. Цей підхід скоріше придатний для студентів з більш розвинутою лівою півкулею мозку, схильних до раціонального (логічного) типу мислення. За даними психології, такими в своєї більшості є чоловіки, а вони і складають основний контингент технічних спеціальностей.

Дуже цікавий приклад лінгво-логічної інтеграції можна навести, розглянув теореми додавання і добутку подій в теорії ймовірностей. На початку знайомства з теорією ймовірностей надається класифікація подій і розглядаються такі відносини між ними, як об’єднання (сума) і переріз (добуток); результат становить нова, складова подія. З точки зору логіки, ми маємо складне висловлювання, складові прості частини якого поєднані між собою за допомогою логічних зв'язок диз’юнкції і кон’юнкції. З точки зору синтаксису (підрозділ лінгвістики), перед нами – складносурядні речення, складові прості частини яких поєднані сполучниками (або, чи) та (і, й, та, а, але). До того ж, для сумісних подій використовується нестрога диз’юнкція (або), а для несумісних подій строга диз’юнкція (чи то). За аналогією розглянув складнопідрядні речення з підрядними умови, легко довести теорему про повну ймовірність. Таким чином можна, наприклад, полегшити сприймання вищої математики студентами-гуманітаріями, і навпаки, прояснити утворення речень для студентів математично-природничого схилу.