Экономические науки/10.Экономика предприятия.

 

Злий І.М.

Науковий керівник: Черничук Л.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ – ОДИН З ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Поняття «платоспроможність» є одним з найбільш використовуваних у практиці економічних відносин. Оцінка платоспроможності значно впливає на прийняття різних економічних рішень. Важливість правильної оцінки платоспроможності не викликає сумнівів. Одним з підтверджень цьому слугує величезна кількість робіт, присвячених цій темі.

Оцінка аналізу платоспроможності підприємства та вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на неї є актуальною на сьогодні, оскільки з одного боку, це результат діяльності підприємства, тобто його досягнення, а з другого боку – визначення передумов розвитку підприємства. Тому дане питання є дилемою багатьох економістів, як вітчизняних, так і зарубіжних і пов’язане не тільки з аналізом платоспроможності, а й з її оцінкою та управлінням.

Серед науковців, що приділили значну увагу дослідженню питання платоспроможності підприємств, слід виділити таких як І.Т. Балабанов, Л.А. Бернстайн, І.О. Бланк, Ю. Брігхем, Л. Гапенскі, Т.Р. Карлін, А.П. Ковальов, В.В. Ковальов, М.Н. Крейніна, Л.А. Лахтіонова, Г.В. Савицька, В.Т. Савчук, О.С. Стоянова, Р. Холт, А.Д. Шеремет, Д.Н. Шиян та інші.

Сьогодні, на жаль, більшість підприємств не можна охарактеризувати як стабільні та такі, що мають стійкий фінансовий стан. Саме в такий час особливо гостро постає питання аналізу та дослідження фінансового стану підприємства, пошуку нових підходів до цієї проблеми. Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Отже, фінансовий стан можна характеризувати з позиції його ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності, прибутковості, ділової активності та оборотності.

Одним з основних етапів аналізу фінансового стану господарюючого суб’єкта  є оцінка його платоспроможності. Вивчаючи питання оцінки платоспроможності підприємства в першу чергу необхідно визначити що ж таке платоспроможність.

Багато хто думає, що у сфері оцінки платоспроможності на всі запитання вже дано вичерпні відповіді. Разом із тим світовий досвід, особливо у світлі останніх подій, дає привід у цьому засумніватися.

Якщо існуюча методологія оцінки платоспроможності достатньо ефективна, то яким же чином могло несподівано трапитися банкрутство багатьох фінансово стійких компаній. Чи можна взагалі говорити про ефективність методології оцінки платоспроможності, якщо її фундамент – визначення терміну «платоспроможність» має різне, а інколи й суперечливе тлумачення у різних джерелах? Проаналізуємо лише кілька з них.

Азаренкова Г.М. під платоспроможністю розуміє спроможність підприємства повертати у необхідному обсязі та у встановлений строк позикові кошти, тобто погашати свої боргові зобов’язання [1, 335].

Бандурка О.М. характеризує платоспроможність як спроможність підприємства здійснювати платежі коштами, що воно має, або такими, які безперервно поповнюються завдяки його діяльності [2, 125].

Під платоспроможністю Білик М.Д. розуміє спроможність підприємства розраховуватися з кредиторами негайно, у день настання строку платежів [3,  202].

Іванова Н.Ю вважає, що платоспроможність – один із кількісних показників діяльності підприємства, який являє собою спроможність останнього своєчасно і у повному обсязі розраховуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями завдяки наявності достатньої суми грошових коштів та ліквідних активів [6, 156].

Таким чином, у наведених вище визначеннях платоспроможність трактується як «спроможність».

Бутинець Ф.Ф. вважає, що поняття «платоспроможність» охоплює спроможність і можливість юридичної або фізичної особи своєчасно погасити всі види заборгованості… [4, 123]. Тобто у цьому визначенні лише вказується, що платоспроможність «охоплює спроможність і можливість».

На думку Дуки А.П., «платоспроможність торкається існування грошових коштів протягом великого періоду для своєчасного виконання фінансових зобов’язань» [5, 147]. Отже, у цьому визначенні лише відзначено, що платоспроможність «торкається» наявності визначених факторів, без прямої вказівки на те, що саме являє собою платоспроможність.

Вочевидь, етимологія терміну «платоспроможність» все-таки не випадкова, і його слід визначати як можливість підприємства платити за свої борги, і в кінцевому результаті – мати ринкову вартість, яка більша за затрати на своє формування.

Ознаками платоспроможності є:

-наявність грошей у касі, на поточному рахунку;

-відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Причому  наявність незначних залишків грошей на  поточному рахунку ще не означає, що підприємство неплатоспроможне, бо  кошти на рахунок можуть надійти впродовж кількох днів.

Основними причинами неплатоспроможності можуть бути:

– помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості;

– невиконання планових завдань виробництва і реалізації продукції, порушення її структури асортименту, зниження якості;

– підвищення собівартості продукції;

– в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників;

неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;

– невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фінансування підприємства;

– інфляційні процеси і податкова політика;

– значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси;

– низьке обертання оборотного капіталу. 

Очевидно, що неплатоспроможність прямо пропорційна обсягу зобов'язань. Дійсно, абсолютно платоспроможним є підприємство, капітал якого цілком є власним, а зобов'язання відсутні.

Так як зобов'язання виникають завжди (наприклад по податках), це означає, що дане підприємство з випередженням (авансом) виконує свої зобов'язання. Воно нікому не повинно, і питання про його неплатоспроможність просто не виникає.

У той же час підприємство може абсолютно не мати власного капіталу, працювати цілком на позикових коштах і залишатися платоспроможним. Все  залежить від виручки.

Таким чином, враховуючи негативні тенденції в рівні ліквідності та платоспроможності сучасних українських підприємств, можна запропонувати наступні заходи для економічного оздоровлення та покращення платоспроможності:

-          переглянути затрати підприємства на виробництво продукції, за допомогою пофакторного аналізу собівартості продукції;

-          окреслити резерви зниження розмірів витрат за рахунок зниження непрямих витрат;

-          підвищити ділову активність шляхом прискорення оборотності активів та зменшення тривалості їх обороту;

-          підвищити рівень прибутковості шляхом збільшення виручки від реалізації (цього можна досягти покращанням якості продукції та розширенням ринку збуту);

-          запровадження управління фінансовою стійкістю;

-          зменшення суми поточних зовнішніх фінансових зобов’язань підприємства;

-          зменшення суми поточних внутрішніх фінансових зобов’язань підприємства;

-          контроль за своєчасністю проведення розрахунків з кредиторами.

Таким чином, оцінка платоспроможності підприємства має важливе значення в системі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, адже вона дає можливість виявити сильні та слабкі сторони діяльності підприємства та завчасно попередити фінансову кризу.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

1.        Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств. / Г.М.Азаренкова, Т.М.Журавель, P.M.Михайленко -  К.: Знання-Прес, 2004. - 291 с.

2.        Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємств. / О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, П.І.Орлов, К.Я. Петрова.  – К.: Либідь, 2002. - 384 с.

3.        Білик М. Д. Фінансовий аналіз: навч. посіб. - 2-ге вид., без змін. / М.Д.Білик, О. В.Павловські, Н. М.Притуляк, Н. Ю. Невмержицька. - К.: КНЕУ,         2007. - 592 с.

4.        Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз. навч. посіб. / Ф.Ф.Бутинець  Житомир: ПП Рута, 2007. – 679 с.

5.        Дука А.П. Інвестування: навч.-метод. посіб. для студентів економічних спеціальностей.  / А.П. Дука– К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 171 с.

6.        Лайко П.А. Фінанси підприємств: підруч. / П.А.Лайко, М.В.Мних - К.: Знання України, 2004. - 428 с.

7.        Рудюк Л. В. Фінанси підприємств – ІІ: навч. посіб. / Л.В. Рудюк - К.: Ун-т "Україна", 2006. - 186 с.

8.        Салига С. Я. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / С. Я.  Салига - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 210 с.

9.        Ситник Л.С. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Л.С.  Ситник - К.: ЦУЛ, 2006. - 352 с.