Педагогические науки /5. Современные методы преподавания

 

Зайцева Л.С.

Технологічний інститут

 Східноукраїнського національного університету імені В. Даля

 (м. Сєвєродонецьк)

 

Культурологічний підхід до вивчення іноземних мов

 

Глобальні проблеми – екологічні, економічні, культурні, що постали перед людством, неможливо вирішити без інтеграції зусиль усіх країн. інтернаціоналізація економічної, політичної та культурної діяльності, що відбудеться завдяки такому поєднанню, є прийнятною й корисною для України.

Процеси інтеграції прискорюють динаміку суспільства та обумовлюють постіний взаємозв’язок і зміни в усіх сферах суспільного життя, які також спричиняють соціальні наслідки. зростає потреба у висококваліфікованих спеціалістах, підвищуються вимоги до інтелектуальної підготовки кадрів, відбуваються зміни у співвідношенні сфер людської діяльності, укріплюються політичні, економічні та культурні зв’язки між країнами.

За таких обставин перед особистістю дедалі частіше виникає потреба у здобутті нових знань для того, щоб відповідати вимогам  сучасності, або навіть постає необхідність у зміні своєї професійної діяльності. Сьогодення не пропонує особистості легких шляхів інтеграції в соціальну систему, а неспинний суспільний розвиток потребує постійного пристосування, адаптації до нових умов.

Якщо до недавнього часу першочерговим та основним завданням методики навчання іноземних мов вважали формування комунікативних навичок, то нині метою стає оволодіння культурологічною компетенцією на основі сформованих комунікативних навичок.

Треба зауважити, що існують навички, які завжди стануть у нагоді та допоможуть вижити у цьому світі. Це — знання іноземних мов, вміння спілкуватися і брати учать у переговорних процесах, розуміння та шанобливе ставлення до культури інших народів.

В умовах глобалізації без знання культурних норм, без володіння іноземними мовами, молода людина може довгий час залишатися пасивною, неспроможною реалізувати свій потенціал.

Комунікативно-культурологічна концепція навчання ґрунтується на ідеї взаємопов’язаного вивчення мови і культури, що передбачає формування не лише мовленнєвих компетенцій, а й комунікативно-культурологічної, яка стає стратегією і основною метою вивчення іноземних мов.

Згідно з комунікативно-культурологічною концепцією навчання, культурологічний підхід до вивчення іноземних мов здійснюється на основі сформованих мовленнєвих навичок. Навчальні матеріали, розмовні теми повинні розкривати культуру як глобальне явище, інтегрувати різні галузі наукового пізнання, й, таким чином, розвивати когнітивні якості особистості, гуманістичне мислення, підвищувати естетичну культуру та сприяти  духовному удосконаленню особистості. Сформована комунікативно-культурологічна компетенція постає необхідною умовою для соціальної адаптації особистості в полікультурній спільноті.

Програма з англійської мови для університетів зазначає, що «оволодіння і навчання іноземних мов складається з трьох взаємопов’язаних компонентів: користування мовою, усвідомлення природи мови, розуміння іноземної та рідної культур», але на час її видання (2001 р.) формування культурологічної компетенції ще не вважали першорядним завданням.

Отже, виникає необхідність у внесенні змін у програми з іноземних мов, а також у визначенні нових педагогічних і дидактичних підходів, що допоможуть оптимізувати формування навичок, умінь і компетенцій, необхідних для комунікації.

Пріоритетне ставлення до культурологічного аспекту вивчення іноземних мов допоможе особистості соціалізуватися, тобто долучитися до соціальної практики, набути потрібних якостей та реалізувати свій потенціал в умовах зростаючих економічних і політичних контактів із зарубіжними країнами.

 

 

Література:

1.     Зубра А.С. Культура личности как духовная ценность: Пособие для педагогов, воспитателей, студентов. – Мн.: Университетское, 2001.

2.     Modern Language Learning. A Common European Framework of Reference. – Strasbourg: Council of Europe, Education Committee, 1998.

3.     Льовкіна О.Г. Відчуження людини у соціокультурному просторі. – К.: Парапан, 2006.

4.     Рада Європи. 800 мільйонів європейців. Public Relation Service of the Council of Europe. Ukrainian Version. – 2001.