Мітяшкіна Т.Ю.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка

АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ З КРЕСЛЕННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

Стрімкий науково-технічний прогрес, який характеризує сучасний стан розвитку людства, ВНЗ відчувають через швидке зростання кількості наукової інформації, і це ставить перед ними складні задачі. Сьогодні у підготовці майбутнього спеціаліста - інженера у технічному ВУЗі задіяні різні методи, види та прийоми навчання, одним з яких є інтеграційні прийоми. Вони пов’язані з формуванням міцних, широких та осмислених знань з основ «Креслення; Нарисної геометрії та комп’ютерної графіки». Розв’язок цих завдань беззаперечно пов’язаний з розвитком та формуванням інтеграційних графічних понять, що складають основу даного предмета, на ґрунті чого розвивається уміння мислити категоріями цього предмету.

Інтеграцію розглядають як доцільне об'єднання та координація дій різних частин цілісної системи [1]. Інтеграція передбачає взаємопроникнення різних частин попереднього цілого, що супроводжується ускладненням, зміцненням зв'язків, які існують між ними, і обов'язковим створенням нових зв'язків. Такий процес веде до утворення нової цілісності. Дослідники наголошують на деяких закономірностях дидактичної інтеграції, серед яких виділяємо [1]:

·        елементи інтеграції повинні мати властивості, які забезпечують їх здатність до узгодженої взаємодії;

·        елементи інтеграції повинні бути достатньо однорідними, щоб зберегти здатність до взаємодії;

·        елементи інтеграції повинні бути достатньо різнорідними, щоб запобігти їх синтезу;

·        у результаті інтеграції повинні появитися якісно нові властивості;

·        повинні бути збереженні індивідуальні ознаки елементів інтеграції;

·        результатом інтеграції є інтегрована система.

Інтеграцію навчання розглядають як відбір та об'єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тим (тематична інтеграція). Інтеграція може бути повною, коли створюють інтегровані курси на основі об'єднання в єдине ціле знань з різних предметів [1]. Що і утворюється при інтеграції таких предметів як «Креслення», «Нарисна геометрія» та «Комп’ютерна графіка». Наприклад, при розгляді такої теми як «Вал» суть процесу інтеграційного опанування понять полягає в засвоєнні змісту в єдності зі словесною формою (визначенням), його обсягу, суттєвих зв’язків і відношень даного конкретного поняття з іншими поняттями, оволодінні умінням оперувати ним при вирішенні різних навчально-практичних задач – засвоєнням графічних знань, умінь та навичок по відношенню як до «олівця», так і до «комп’ютера». І якщо в нарисної геометрії ця тема проявляється у формуванні образу валу (введення графічних понять, ідей і методів під час розв’язку завдань на їх застосування; розчленування мислення на розумові дії, що входять до його складу), то при кресленні та комп’ютерної графіки залучаються «бібліотека» комп’ютерної графіки та різноманітні довідкові матеріали (продовжується формування в студентів системи розумових дій для розв’язку завдань, повідомлення орієнтирів, які визначають тип навчальних завдань і засоби їх розв’язку; використання предметних і мовних дій, які в процесі переходять в розумові) [2].

Аналіз цієї інтеграційної системи показав, що теми з нарисної геометрії, креслення, інженерної та комп’ютерної графіки взаємопов’язані між собою через мислительні операції (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація), але з відповідним змістовим наповненням, пов'язаним із створенням та оперуванням просторовими образами предметів.

Інтеграція цього курсу ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу предмета, правил і нормативних положень курсу креслення, нарисної геометрії та комп’ютерної графіки, навичках виконувати графічні побудови та включає здатність до активного оперування просторовими образами і до здійснення мислительних операцій, потрібних для її розв'язання. Активна розумова діяльність студентів у процесі розв'язування графічних задач передбачає наявність у них знань про способи зображення об'ємних форм на площині, знання правил і вимог щодо виконання і оформлення креслень; уміння будувати зображення об'ємних форм на площині та виконувати інструментальні побудови на контурах зображень. Здатність до активного оперування просторовими образами складається із сукупності конкретних умінь, серед яких основними є уміння: створити об'ємний образ предмета; виділити в формі предмета поверхні типових геометричних тіл; уявно видозмінити просторовий образ предмета відповідно до заданих умов; здійснювати перехід від об'ємного зображення до плоского; здійснювати перехід від наочного зображення до умовно-схематичного і навпаки.

Отже, перш ніж виконати графічну побудову, людина створює її образ, оцінює його відповідність реальному предмету, який зображується, а вже потім за допомогою прийнятих у кресленні умовностей виконує механічну дію. Тобто, будь-який графічний образ втілюється на папері чи комп’ютері тільки на основі певних розумових дій, інтеграційніх знань з нарисної геометрії, креслення, комп’ютерної графіки.

Література:

1.     Іванова-Комарщук О. Корисність інтерактивних методів навчання http://osvita.ua/school/technol/6564

2.     Урок креслення у ПТНЗ для професій металообробного профілю: Методичні рекомендації / за ред. В.К. Сидоренка. – 2008.- 164 с.