Махінова М.В.

Національний Університет Біоресурсів і Природокористування України

 

 НОВІТНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ  У ПІДГОТОВЦІ

КОНКУРЕНТОЗДАТНИХ  ФАХІВЦІВ

 

Впровадження сучасних інтерактивних методів навчання вимагає глибокого залучення студентів до навчального процесу.

Впровадження нових технологій в навчальний процес завжди вважалося прогресивним кроком і підвищувало мотивацію навчання. Сьогодні до інноваційних технологій можна віднести і використання комп’ютерних моделюючих систем, і впровадження ситуаційних та кейсових технологій, і вирішення фахових задач за допомогою комплексного використання знань з загальноосвітніх та фахових дисциплін.

Кейс-метод ґрунтується на принципах, які фактично змушують переглянути ролі викладача і студента. Зобов’язання викладача при застосуванні кейс-методу полягає в тому, щоб створити в учбовій аудиторії такі умови, які б дозволили розвинути у студентів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб в процесі дискусії поділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. Зобов’язання студента полягає в тому, щоб збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, прийняти на себе частку відповідальності за його результативність. При цьому студенти повинні усвідомлювати, що викладач знаходиться в аудиторії для того, щоб допомогти їм, і вони мають скористатися цим у повній мірі, проте основна відповідальність за те, чому вони навчились, лежить на них.

Одним з ключових сучасних методів навчання є ситуаційний метод викладання економічних дисциплін, тому що мова йде про реальні ситуації, а не такі, які були придумані в аудиторії.

Найбільш ефективним вважається кейс-метод при підготовці менеджерів. Багато років точаться дискусії щодо того, чим в більшій мірі є менеджмент – мистецтвом чи наукою? Проблеми менеджменту не є такими, що мають єдино „правильне” розв’язання. Менеджер – це завжди практик, відповідно, освіта менеджера, якщо вона хоче бути ефективною – також має бути практичною.

Всесвітньо відомі центри підготовки висококваліфікованих менеджерів – бізнес-школи Гарвардського, Стенфордського, Лондонського університетів не лише широко застосовують „кейси” в навчальному процесі, а є визнаними осередками щодо їх розробки.

Відмінність кейс-методу від традиційних засобів засвоєння знань полягає у специфічному навчальному ефекті, до якого він повинен привести.

Завданням кейс-методу є не просто передача знань, а навчання студентів здатності справлятися з такими унікальними та нестандартними ситуаціями з логістики, які вимагають знань з багатьох економічних наук, які, як правило, виникають на реальному підприємстві і вимагають вирішення таких проблем, що реально виникли чи можуть виникнути і потребують прийняття управлінського системного логістичного рішення.

Використання цього інтерактивного освітнього методу, що вимагає активної індивідуальної участі студентів і не передбачає єдиної „правильної” відповіді, є дуже природним для суспільства з невеликою владною дистанцією, домінуючими цінностями індивідуалізму і слабким прагненням уникнути невизначеності.

Кейсів метод є дуже ефективним у розвитку навичок ідентифікації управлінської проблеми, систематизації і аналізу викладених фактів та розробки альтернативних рішень.

Творче і аналітичне мислення стає необхідною рисою сучасного керівника за умов зростання конкуренції.

В найбільш загальному вигляді процес розробки будь-якого кейсу може бути представлений як такий, що передбачає проходження наступних етапів: підготовка загального плану кейсу; проведення досліджень, необхідних для підготовки кейсу; написання вихідного варіанту кейсу; обговорення кейсу з фахівцями і редагування; підготовка нотаток для викладачів щодо того, яким чином доцільно презентувати кейс; презентація кейсу в учбовій аудиторії і редагування як самого тексту, так і нотаток для викладачів, якщо це є необхідним; розповсюдження кейсу.

Індивідуальний аналіз кейсу і його обговорення в групі дають набагато більші можливості для розвитку управлінської майстерності, ніж заучування підручника чи конспекту лекцій.

Даючи студентам завдання у формі кейсів, ви відкриваєте їм значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у викладача, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість студентів у собі, у своїх здібностях. Студенти активно вчаться слухати один одного і точніше висловлювати свої думки.

В умовах глобалізації економіки кейсів метод допоможе краще розуміти психологію наших іноземних партнерів, для яких цей метод складає основу їх вищої освіти.

Навички, які формуються при застосуванні кейс-методу: спостереження, відбір даних, ідентифікація проблеми, розробка щодо прийняття альтернативних рішень, спілкування, мотивація.

Таким чином, світовий досвід підготовки фахівців у вищій школі доводить, що найголовнішою навичкою, яку здобуває студент під час навчання, є вміння під професійним кутом зору сприймати будь-яку наочну, вербальну інформацію, самостійно осмислювати, приймати рішення, оцінюючи його можливі наслідки, визначати оптимальні шляхи реалізації цього рішення. Тобто, з погляду на основи своєї навчальної підготовки, спеціаліст оцінює, яким саме чином сформувалось його професійне мислення, розвинулись аналітичні здібності, здатність до формалізації уявлень, понять, до наукової абстракції.

Завданням вищої школи на сучасному етапі є дати майбутньому фахівцю не тільки всі необхідні знання, практичні навички в предметній сфері, але й розвинути його здібності як спеціаліста, духовні потреби і моральні принципи, допомогти йому вдосконалити форми як професійного, так і особистісного самоствердження в суспільстві.

 

Література:

1. Воркут Т.А. Роль кейс-методу в підготовці фахівців з логістики: Аналіз світового досвіду // Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики. – Київ, 2000. – С.55-61.

2. Гурч Л.М. Педагогічний вплив викладача та мотивоване навчання студентів. Актуальні проблеми та перспективи вдосконалення підготовки конкурентноздатних фахівців. – К.: КНТЕУ, 2001.

3. Компетентностный подход как способ достижения нового качества образования. – М.: НФПК, 2003.