Кушнарьова М.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Особливості процесу навчання дітей читання

Процес навчання дітей читання надзвичайно цікавий, але непростий i довготривалий. Він розпочинається ще задовго до того, як дитина вперше візьме до рук книгу i почне складати літери в слова. Перші кроки до навчання грамоти дитина отримує в дошкільному закладі. Батьки, які прагнуть навчити дитину читати, мають створити в ciм'ї книжкове оточення, яке б відповідало вікові та інтересам дитини, а також спрямовувати основні зусилля на розвиток усного мовлення (слухання i говоріння) дитини.

Для того, щоб вона оволоділа писемним мовленням, необхідно, щоб у неї було добре розвинене усне мовлення. Тому забезпечення постійного спілкування з дитиною, розвиток її активного мовлення є важливою складовою підготовки дитини до набуття навички читання. Чим більше дитині розповідають, читають, вивчають щось iз нею напам'ять, переказують, тим легше буде в подальшому читати i розуміти прочитане.

Мета даної розвідки –розглянути проблему навчання дітей читанню в початковій школі.

Визначення оптимальних термінів початку навчання дітей читання на сьогодні залишається одним iз найбільш дискусійних питань. У різних науково-методичних джерелах як оптимальний називається вік від шести до чотирьох—п'яти років (М.О.Рибнікова, А.Й.Капська, О.Н.Хорошковська, Н.Н.Свєтловська, А.А.Ємець, В.Єдігей, Д.Б.Єльконін). Слід пам'ятати, що навчання грамоти, як i процес оволодіння мовленням, явище суто індивідуальне. Одна дитина починає говорити у 8 місяців, a інша — в 2 з половиною роки, хтось прочитає перше слово в 2 роки, а хтось — у 6. Завдання дорослого-індивідуально для свого малюка визначити оптимальний час початку навчання, час, коли дитина готова сприймати навчальні дії та позитивно реагувати на них.

На сьогодні досить відомими в навчанні грамоти дітей раннього віку є технології, побудовані на основi використання методу цілих слів (О. Декролі, Г. Доман, В. Дмитрієва, В. Ліщук). Вони орієнтують батьків на те, що процес навчання грамоти має здійснюватися паралельно з мовленнєвим розвитком дітей.

Найпоширенішим у навчанні дітей грамоти в сучасних загальноосвітніх закладах є звуковий аналітико-синтетичний метод (К. Ушинський, Д. Ельконін, О. Бугрименко, Л. Журова, Г. Тумакова, Г. Цукерман та інші). Його використання регламентується чинними програмами навчання i виховання в загальноосвітніх закладах.

Навчання за цим методом поділяється на три пepioди: добукварний (підготовчий), букварний, післябукварний. Навчання спрямоване на розвиток фонематичного слуху i мовленнєвої уваги дітей, що готує їx до опанування звукового аналізу слів.

Нині існує ряд інших методів навчання грамоти дітей, але не всі вони використовуються у роботі вчителів початкових класів.

Т. Г. Єгоров виділяє три етапи в набутті навички читання: аналітичний, синтетичний i етап автоматизації [1, 257 ]

Перший, аналітичний, етап характеризується складо-буквеним аналізом i читанням слів по складах. Він поділяється на два специфічні ступені:

• на першому ступені діти запам'ятовують i впізнають букви, а також вчаться поєднувати букви в склади;

• на другому ступені вони легко впізнають склади i поєднують їх у слова.

Одиницею читання на першому ступені формування навички є буква.

На другому ступенi навчання одиницею читання стає склад.

Етап синтетичного читання також неоднорідний. Biн починається стадією становлення синтетичних (цілісних) прийомів читання, основна особливість якої полягає в розпізнаванні слова за деякими ознаками: довжиною, конфігурацією букв та їхніми елементами, що виступають за рядок, тобто сприйняття окремих слів на цій стадії не викликає особливих ускладнень.

На думку Т. Г. Єгорова, досягнення ступеня синтетичного читання в процесі навчання є важливою передумовою виникнення інтересу до читання як діяльності.

Навичка читання складається з двох основних компонентів: розуміння смислу прочитаного (тобто це те основне, заради чого здійснюється читання) i техніки читання, яка забезпечує розуміння. Техніка читання включає в себе такі поняття: cпoci6, темп, правильність, виразність читання.

У багатьох початкових школах здійснюється обов'язкове тестування дітей, які мають відвідувати перший клас, хоча система перевірки їхніх знань, умінь та навичок досі ще не уніфікована. Можна сказати, що практично всі випускники дитячого садка мають певні навички читання та письма, але їхня підготовленість досить неоднакова.

На жаль, не всі діти легко вчаться, дехто потребує індивідуальної допомоги педагога, оскільки не здатний самостійно долати навіть незначні труднощі, які постають у процесі навчання [2, 85].

Ефективність методики навчання читанню учнів підвищується при застосуванні ігор, ігрових ситуацій, різноманітних завдань та дидактичного матеріалу.

Гра «Додай букву»

Xiд гри. Дорослий демонструє дитині складені з букв розрізної азбуки слова, з'ясовує їхнє значення, а потім пропонує додати до цих слів одну букву так, щоб виникло нове слово. Малюк записує поряд нове слово. За кожну правильну спробу дитині нараховується один бал. Наприкінці гри дитина читає утворені пари слів i підраховує кількість отриманих балів. Наприклад:

їжа — їжак

рак — грак

кіт - кріт

буря — буряк

оса — коса

лапа — лампа

метр — метро

порт — спорт

ріка — ріпка

міст — місто

риби — гриби коза — кобза

міст-зміст

сова — слова

коза — козак

теля — стеля

мало — масло

корова—коровай

Формуванню умінь читати, орієнтуючись на оптичний образ слова, i водночас перевіряти здогадку, що виникає, сприяють вправи в читанні слів iз пропуском букв.

Наприклад:

Читай слова, вставляй букви и або i.

Б.6, с.р, р.с, л.д, с.ч, л.с, к.т, т.н, с.ль, ч.ж, р.сь, с.но, т.ша, р.ка, р.6а, в.нок, г.лка, д.т., в.шня.

Таким чином, навички читання формуються в процесі тривалого і цілеспрямованого навчання, шляхом впровадження цілої системи завдань. Відомо, що першочерговою умовою навчання молодших школярів читати є наявність у них мовного слуху, зокрема, фонематичного, звуковисотного і тембрового, чуття мовного ритму, наявність оперативної пам'яті. Саме мовний слух дає можливість молодшим школярам оволодіти поскладовим читанням як звуковим аналізом і синтезом, на основі яких формується вміння сполучати приголосні звуки з голосними.

Література:

1. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: підручник / За ред. А.М. Богуш. - К., Виша шк., 2007.-542 с.

2. Джежелей О.В. Формування навичок читання: Методичні рекомендації щодо використання посібника «Вчуся читати» / О.В. Джежелей, А.А.Ємець та ін. – Харків., 2002. – 112 с.