Онищенко О.В.

Особливості створення територіального транспортно-логістичного кластеру.

За умов глобалізації суспільства відбуваються значні зміни в організації виробництва як на національному, так і на міжнародному рівнях. Геоекономічні процеси викликають до життя новітні територіально-галузеві та інтеграційні об'єднання – бізнес-кластери, тобто такі територіальні об'єднання підприємств, які забезпечують узгодження їх господарської діяльності та підвищення ефективності виробництва, просування і реалізації продукції, оскільки економічна система за їх участі забезпечує відповідні умови для ефективного функціонування конкретних сегментів ринку товарів і послуг. Важливим є усвідомлення того, що кластери можуть принести результати лише тоді, коли вони вписані у більш широкий контекст узагальнюючих ієрархічно вищих стратегій розвитку та поєднують у собі не лише основні виробничі підприємства, але і виробничі системи транспорту та інших елементів забезпечуючої інфраструктури.

Питанням розвитку та ефективного функціонування кластерів та кластерної моделі господарювання присвятили свої праці такі світового рівня науковці як Кнорринг В.І., Косіюк О.М., Портер М., Єфімова О. В., Войнаренко М.П., Герасимчук М.С., Даниленко А. І., Стеченко Д.М., Соколенко С.І., Оскольський В.В., Паламарчук О.М., Провозін В.Б., Федоренко В.Г., Гойко А.Ф. , Фатхутдинов Р.А., Фамінський І.П., Фількевич І.А., Фезер Е. , Бергман Е., Фаррел Г., П. ден Хертаг, Роелант Т., Розенфельд С., Енрайт М., Мінгальова Ж., Лойко В., Безвушко Е., Авельцов Д., Асанова Е., Наумов О. та інші.

Актуальною проблемою, що постає перед транспортним авіаційним комплексом бізнес-кластеру на сьогодні є обґрунтування шляхів виходу з кризи та завоювання міцних конкурентних позицій на світовому ринку. Існування проблеми посилюється внаслідок зростання конкуренції авіаційних корпоративних структур та інтенсифікації міжнародного кооперування (ефект відкритого неба).

Економічна кластеризація допомагає вирішити комплексну проблему забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної економіки на світовому ринку шляхом розширення експорту товарів і послуг, й відповідним притоком капіталу зовні. Максимально можливий розвиток експорту вимагає вирішення двох завдань: випуску конкурентоздатної продукції підприємствами бізнес-кластеру та розвитку транспортно-логістичної діяльності по своєчасній доставці цієї продукції у відповідні сегменти споживацького ринку. Для цього в територіальному кластері формується транспортно-логістична система, створюється транспортно-логістичний комплекс, який в свою чергу локалізується в транспортно-логістичний кластер в межах географічно сконцентрованого бізнес-кластеру. Складові такого кластеру відображено на рис.1.

Рис.1. Структурна схема транспортно-логістичного кластеру

Зважаючи на пріоритетність параметру швидкості доставки міжнародних пасажирів і вантажів, кожен територіальний бізнес-кластер має бути зацікавлений у створенні і перспективному розвитку власних «повітряних воріт» - зональних аеропортів та авіакомпаній перевізників, як важливих складових елементів територіального транспортно-логістичного кластеру орієнтованого на розширення експортної діяльності.

Темпи розвитку транспортної інфраструктури напряму залежать не тільки від макроекономічної ситуації у країні, але й від рішучої реорганізації транспортної системи на територіальному рівні, зниження інвестиційних ризиків, чітко діючої правової бази, розвитку вітчизняних та іноземних торгових мереж, розвитку інформаційних мереж, транспортного обслуговування, транспортно-експедиційного обслуговування, тобто від використання сучасної концепції створення транспортно-логістичних кластерів, авіаційним центром яких стають зональні аеропорти, які будуть обслуговувати свою територіальну зону тяжіння всіма необхідними транспортно-логістичними послугами.

Створення територіального транспортно-логістичного кластеру являється результатом об’єднання зусиль підприємств, продукція яких потребує доставки для реалізації в різних сегментах світового ринку. Географічне розміщення цих підприємств визначає зону тяжіння до такого міжгалузевого й міжрегіонального центру, як зональний аеропорт територіального бізнес-кластеру, що буде мати всі можливості виконання авіаційних експортно-імпортних послуг на сучасному міжнародному рівні і з мінімальними транспортно-логістичними витратами. Для свого бізнес-кластеру зональний аеропорт уособлює підприємство спільного користування громадянами та юридичними особами прилеглої території і має поєднувати в собі якості загальносуспільної власності, закритого акціонерного товариства, рентабельного виробника конкурентоспроможної продукції – авіатранспортної послуги, державного стратегічного ресурсу. Для територіальної бізнес спільноти й громадськості зональний аеропорт повинен стати «візитною карткою», «повітряними воротами» кластеру.

Література:

1. Безвушко Є. Кластери та їх роль у відродженні економіки Поділля // Перспективні дослідження. – 1999. – №2.– С. 17-23.

2. Войнаренко М. Концепція кластерів – шлях до відродження виробництва на регіональному рівні / М. Войнаренко // Економіст. – 2000 р. – № 1. – С. 12-33.

3. Герасимчук Н. Формування та організація управлінських процесів у межах кластеру малих підприємств / Н. Герасимчук // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 4. – С. 32-35.

4. Мингалева Ж., Ткачева О Кластеры и формирование структуры региона // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – 495 с.

5. Оскольський В. О перспективах становления конкурентоспособной региональной экономики // Экономика Украины. – 2007. – № 12. – С. 4-11.

6. Портер Майкл Э. Конкуренция: Пер. С англ.: Учебн.пособ. – М.:Издательский дом «Вильямс», 2001. – 495 с.

7. Розенфельд С.А. Введення бізнес-кластерів в основний напрямок економічного розвитку: Посібник з кластерного розвитку. – К., 2006. – С. 24.

8. Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці: Монографія.— К.: Логос, 2004.— С. 19. – 848 c.

9. Стеченко Д. М., Андрющенко К. А. Наукові основи кластеризації в сфері туризму // Регіонологія туризму: Монографія / За ред.Д. М. Стеченка. — К.: КУТЕП, 2004. — 220 с.