Миколаївський міжрегіональний
інститут розвитку людини
ВНЗ ВМУРоЛ „УКРАЇНА”, Україна
Історичні аспекти формування поняття прибуток
Вступ. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим
показником виробничої діяльності підприємства. Він створює фінансову основу для
її розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового
колективу, а тому вивчається в усіх економічних дисциплінах і постійно
привертає увагу практиків.
Основний матеріал. С.Ф. Покропивний розглядає прибуток як "... ту частину виручки, що
залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу й комерційну
діяльність підприємства" [4, с.23]. На думку І.М. Бойчик, "...
прибуток - це частина доходу, що залишається підприємству після відшкодування
всіх витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції" . А.А.
Мазаракі, визначає прибуток як різницю між ціною реалізації та собівартістю продукції,
між обсягом отриманого виторгу та сумою витрат на виготовлення та реалізацію
продукції. Наведені трактування прибутку обмежується лише кількісним
визначенням категорії та не розкривають його економічної природи[3].
В.В. Бурковський вважає, що
прибуток - це грошове вираження основної частини грошових накопичень, що
створюються підприємствами". Російський економіст Д.С. Моляков під
прибутком розуміє "... грошове втілення частини вартості додаткового
продукту". А.М. Поддєрьогін визначає "... прибуток як частину заново
створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу",
доповнюючи, що одержання прибутку можливе тільки після того, як "втілена у
створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової
форми"[2, с.58].
У даних визначеннях
підкреслюється важливість процесу реалізації виробленого продукту за грошові
кошти, але не враховано впливу факторів, що формують та визначають прибуток
підприємства.
М.М. Чепуріна, О.О.
Кисельова розглядають прибуток як різницю між валовим доходом і валовими
витратами. Проте економічні витрати повинні включати вартість послуг усіх
факторів виробництва та мають розглядатися з точки зору цінності альтернативних
можливостей [1,
с.36].
І.А. Бланк одним із перших
в Україні використовує поняття співвідношення ризику й доходу в своєму
визначенні прибутку. "Прибуток - це втілений у грошовій формі чистий дохід
підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик
здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупним доходом і
сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності" .
Отже, прибуток - це частина
новоствореної вартості, що відображає різницю між доходами від підприємницької
діяльності та видатками на її здійснення і відповідає певному рівню ризику[4,
с.47].
У деяких наукових працях
прибуток визначається як частина чистого доходу після реалізації продукції.
Такої думки дотримуються С.В. Мочерний, І.І.
Лукінов, В.Н. Косинський, В.Ю. Протасов та ін. Тільки після реалізації
продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Часто поняття чистого доходу і
прибутку ототожнюються. Наприклад, А.С. Лібкінд зазначає, що "... прибуток
та чистий доход по своїй економічній суті - поняття ідентичні, які
характеризують вартість додаткового продукту"[4, с.90].
З розвитком економічної теорії визначення
терміну "прибуток" набувало різноманітних значень, що свідчить про
схильність економістів до висвітлення різних його сторін. Дискусії між
дослідниками про природу прибутку ведуться вже понад трьох століть, а теорія
прибутку й досі залишається суперечливою та незавершеною. Нині існує багато
теорій прибутку. Кожна з них наводить переконливі аргументи на своє
підтвердження. Зіставлення їх дає змогу глибше пізнати сутність і економічну
природу категорії.
Не можна погодитися з тим, що підвалини
формування цієї теорії було закладено тільки з появою праць Ф. Найта, Й.
Шумпетера, Е. Чемберліна і Дж. Робінсона, хоча внесок цих
вчених у розвиток теорії прибутку важко переоцінити. Разом з тим не можна
ігнорувати й те, що їх створення почалося одночасно з виокремленням економічної
теорії як самостійної науки, що сформувалася на основі праць А. Сміта, Д.
Рікардо, Дж. Ст. Мілля, А. Маршалла, К. Р. Макконнелла, С. Л. Брю, П.
Самуельсона та ін. Великий внесок у розвиток теорії прибутку зробив також і К.
Маркс.
Слід
зазначити, що зміст категорії "прибуток" протягом двох останніх
століть зазнав суттєвих змін. Якщо у ХІХ ст. прибуток визначався в розрізі
таких показників як заробітна плата, відсоток на вкладений капітал або рента
від надання в експлуатацію засобів виробництва, то у ХХ ст. прибуток почали
розглядати як результат особливих підприємницьких талантів, адаптації до потреб
динамічного розвитку ринку і світової спільноти[5].
Висновок. На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів ми
дійшли висновку, що прибуток - це узагальнюючий показник, який характеризує
рівень ефективності використання виробничого потенціалу підприємства, вказує на
позитивний результат його діяльності, визначає ефективність та рентабельність
господарської діяльності підприємства, забезпечує його сталий розвиток та є
джерелом матеріального добробуту підприємства, його працівників і держави в
цілому.
Для
визначення економічної природи прибутку у подальших дослідженнях доцільно
розробити механізм його формування на основі виробничої та комерційної
діяльності сільськогосподарських підприємствах.
Список використаної літератури:
1.Філімоненков О. С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. –
2-ге вид., переробл. і допов. – К.: МАУП, 2004. – 328 с.
2. Стельмащук А.М., Смоленюк П.С. Бухгалтерський облік. Навчальний
посібник. –
К.: Центр учбової літератури, 2007 – 528с.
3. Сопко
В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посібник– К.: КНЕУ,
2006. – 526 с.
4. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” (Наказ МФУ
№87 від 31.03.1999 р.) Зі змінами та доповненнями
//www.ligazakon.ua
5. http://uk.wikipedia/org.