Панас Я. В.

Національний університет «Львівська політехніка»

 

підходи до визначення місця контролінгу в сучасному менеджменті

 

Основною метою існування контролінгу є сприяння підвищенню рівня ефективності системи менеджменту організації. В залежності від історичної епохи, в яку функціонувала організація, поняття «контролінг» суттєво трансформувалося. Детально досліджуючи питання становлення контролінгу в сфері управління господарюючими суб’єктами у ХХ ст., можна зробити висновок лише про її цінність з точки зору історій економічних вчень. Інформаційна епоха ставить перед підприємствами суттєво складніші завдання, чим і зумовлюються сучасні напрями розвитку контролінгу.

На підтвердження даних слів розглянемо інформацію пов’язану з зацікавленістю керівників підприємств США в розробці програм контролінгу, яка представлена в Таблиці 1. Статистичні дані, які характеризують динаміку зацікавленості менеджменту підприємств найпотужнішої національної економіки світу, яскраво свідчать про значну зміну місця і ролі контролінгу в управлінні суб’єктами господарювання в останні три десятиліття.

Таблиця 1

Питома вага участі керівників підприємств в розробці програм контролінгу*

Показник

Роки

1984

1992

1995

2000

2002

2004

2006

Участь керівників підприємств в розробці програм контролінгу, %

1,6

3,8

7,4

9,1

45,6

49,0

66,7

* Згідно з даними [2]

Отже, детально зупинятися на етапах формування і розвитку контролінгу в період індустріальної економічної епохи немає сенсу у зв’язку з істотною зміною умов функціонування суб’єктів господарювання і вимог до управління ними. На нашу думку, доцільно брати до уваги дослідження про становлення та функціонування системи менеджменту, а разом з тим і контролінгу в період інформаційної епохи за останні 30 років у закордонній практиці та 20-и річний вітчизняний період.

У процесі опрацювання теоретичних джерел було зібрано більше 40-а визначень. Однозначної відповіді на питання про суть, місце і роль контролінгу в сучасному менеджменті вони не дають, швидше спонукають до постановки ще більшої їх кількості. Очевидно виникла необхідність їх узагальнення, групування за змістовними ознаками. У результаті всі визначення поняття «контролінг» було поділено на три групи: контролінг – як концепія; контролінг – як система управління; контролінг – на основі інших змістовних ознак.

У третю групу потрапили визначення, що характеризують контролінг як: функцію, процес, механізм, технологію, інструмент, елемент, напрямок, філософію та ідею. З цієї групи на особливу увагу заслуговує розгляд контролінгу через призму поняття «функція». Дане слово і словосполучення з ним зустрічаються найчастіше у визначеннях поняття «контролінг» на основі інших змістовних ознак, наприклад:

1.   Контролінг – комплексна міжфункціональна концепція управління [3, c. 17].

2.   Контролінг – інтегрована інформаціно-функціональна система [4, c. 16].

3.   Контролінг – позафункціональний інструмент управління [5, Т. 1 с. 828].

4.   Контролінг – функціонально-відособлений напрямок економічної роботи [6, c. 6] та ін.

Отже, для кращого розуміння етимології слова «контролінг» звернемося до суті ключових понять, які його описують. Зокрема, це концепція, система управління та функції управління.

Варто зауважити, що схожої думки дотримуються автори Балабанова Л.В. і Гасило О.О. формулюючи власне бачення необхідності «розгляду сутності контролінгу в трьох аспектах: концептуальному, функціональному та інституціональному».

На нашу думку, розгляд контролінгу через призму понять концепція, функції управління та система управління, дасть можливість визначити його місце в сучасній теорії менеджменту. Зокрема:

1.                     Оцінка концептуальної складової управління сприятиме уточненню поняття «контролінг» на основі системної теоретико-методологічної характеристики досліджуваного явища.

2.                     Аналіз системи управління описуватиме елементи контролінгу та їх властивості, сукупність та напрямки взаємозв’язків, притаманних досліджуваній інтегративній цілісності.

3.                     Розгляд конторолінгу як міжфункціональної категорії допоможе визначенню його місця і ролі в менеджменті на сучасному етапі розвитку економіки підприємства.

Література:

1.       Юсупова С. Я. Теория и практика внедрения системы контроллинга в условиях информационного общества : автореферат дис. доктора экономических наук : 08.00.05 [Електронний ресурс] / Юсупова С. Я.; [Место защиты: Финансовая академия]. – Москва, 2008. - 37 с. : Режим доступу: http://www.ifap.ru/library/book346.pdf;

2.       Концепция контроллинга: Управленческий учт. Система отчетности. Бюджетирование / Horvat & Partners; Пер. с нем. – 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 269 с.

3.       Балабанова Л.В. Маркетинговий контролінг: теорія та методологія: Монографія/ Балабанова Л.В., Гасило О.О. Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 212 с.

4.       Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т1/ Редкол.: … С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000 – 864 с.

5.       Контролинг как инструмент управления предприятием/ Е.А. Ананькина, С.В. Данилочкин, Н.Г. Данилочкина и др. – М.:Аудит,ЮНИТИ, 1998. – 279 с.