Байцар Наталія

студентка спеціальності «Фінанси»

Економічного факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка

Науковий керівник: к.е.н., доц. Кміть В.М.

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЯКОСТІ

КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

В умовах інтеграції економіки України в світову економічну спільноту питання надання консалтингових послуг набуло вагомого значення.

Консалтинг – один з початкових етапів на шляху підвищення ефективності діяльності компанії, що дозволяє визначити стратегію розвитку інформаційної інфраструктури компанії, вибрати найбільш пріоритетні напрямки та розробити оптимальний план впровадження нових інформаційних технологій.

Консалтинг вирішує питання управлінської, економічної, фінансової, інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів, поточного і стратегічного планування, оптимізації загального функціонування компанії, ведення бізнесу, дослідження і прогнозування ринків збуту, цінової політики.

Проблемами розвитку консалтингового обслуговування в Україні займались такі науковці як М.Безкровний, В.Верба, Т.Кальна-Дубінюк, М.Кропивко, Т.Решетняк та ін.

Метою даного дослідження є дослідити шляхи вдосконалення консалтингових послуг в Україні та окреслити перспективи їх розвитку.

Консалтингові послуги – це різного роду послуги консультаційного характеру, які можуть надаватися спеціальними консалтинговими фірмами, як окрема аудиторська процедура або ж аудиторами чи аудиторськими фірмами як консультація. Це послуги що включають детальний аналіз сформованих ситуацій та розробку потрібних рекомендацій щодо подальших дій, для підвищення фінансової та управлінської ефективності роботи підприємства. Консалтингові послуги дозволяють в цілому подивитися на організацію, і в підсумку відкрити нові можливості розвитку даної компанії, основними складовими яких є[5]:

– консультації з різних питань фінансово – господарської діяльності, зокрема, що стосується сфери фінансів, планування і аналізу, оподаткування, економічно – правове забезпечення фіскальної політики, підвищення ефективності господарської системи, удосконалення системи менеджменту, реструктуризації бізнесу;

– експертизи з різних питань господарювання (включаючи судово – бухгалтерську експертизу);

– представництво інтересів клієнта перед третіми особами за його дорученням з метою вирішення різних економіко – правових питань спірного характеру;

– ведення за клієнта, як правило, фізичної особи – підприємця, фінансового та податкового обліку включаючи складання та подання відповідної звітності;

– оцінка майна (такий спеціаліст зобов’язаний мати відповідний кваліфікаційний сертифікат);

– розроблення, впровадження та супроводження різних програмних продуктів для використання на персональних комп’ютерах;

– проведення навчальних семінарів, курсів, круглих столів з широкого кола питань фінансово – господарської діяльності (такий спеціаліст зобов’язаний мати спеціальний дозвіл Аудиторської палати України, наявність сертифікату необов’язкова;

– виробництво та розповсюдження на комерційній основі різної методичної (довідкової) літератури з питань теорії та практики фінансів, обліку, аудиту, оподаткування чи нормативно – правового забезпечення (необхідний дозвіл Аудиторської палати України).

Сьогодні можна чітко виділити основних постачальників консалтингового продукту в Україні, серед яких[1]:

– філіали великих іноземних багатофункціональних фірм, що мають консультаційні проекти з українськими державними структурами з питань оподаткування, бюджетного регулювання, удосконалення нормативно-правової бази, а також обслуговуючі спільні та іноземні компанії в Україні банківські структури;

– представництва іноземних консультаційних фірм, які здійснюють стратегію завоювання нових ринків та досліджують привабливість українського ринку;

– іноземні консультаційні фірми, що працюють за програмами донорських організацій та надають технічну допомогу з питань управлінського консультування в пріоритетних галузях народного господарства (енергетика, транспорт, зв’язок, сільське господарство тощо);

– вітчизняні консультаційні фірми, які спеціалізуються на наданні послуг з питань приватизації підприємств, включаючи оцінку майна, підготовку документального супроводження процесу приватизації тощо;

– спеціалізовані консалтингові фірми, котрі надають консультаційні послуги по окремих напрямках управлінського консультування (бізнес-планування, фінансова оцінка, маркетинг, податкове планування, митне регулювання та інше).

В Україні консалтингові послуги пропонують такі всесвітньовідомі консультаційно – аудиторські мережі як Deloitte&Touch Tohmatsu int., PriceWaterhouseCoopers, Ernst&Young, KPMG.

Провідна аналітична й консалтингова компанія Kennedy Consulting Research&Advisory оприлюднила звіт «Світовий ринок консультаційних послуг, 2008-11рр.» (Global Consulting Marketplace 2008-2011), у якому визнала міжнародну мережу фірм PricewaterhouseСoopers світовим лідером на ринку консультаційних послуг в області бізнес-консультування, присудивши їй перше місце в цій категорії [4].

За даними аналітиків в Україні працює понад 300 вітчизняних консалтингових фірм, з яких 42% займаються виключно наданням послуг з питань управлінського консультування, відкриті представництва провідних консалтингових фірм, що є лідерами консультаційного бізнесу. Серед українських організацій, котрі вважаються консалтинговими, 42% займаються тільки консультуванням, 30% – присвячують консультуванню лише 80% загального обсягу продажу. Окрім того, третина учбових організацій має власні консультаційні підрозділи.

Однак, незважаючи на те, що досить значна кількість суб’єктів господарювання потребує консультаційної допомоги з питань управління, попит на консалтингові послуги в Україні залишається невисоким. Основними причинами такої ситуації є[1]:

– складна макроекономічна ситуація разом із зниженням рівня ділової активності;

– низька платоспроможність клієнтів;

– труднощі з постановкою завдання клієнтами, що дезорієнтує консультантів;

– неспроможність оцінити корисність консалтингових послуг;

– відсутність професійної культури роботи з незалежними експертами;

– побоювання клієнтів щодо порушення конфіденційності, розкриття комерційних таємниць;

– складність в отриманні об'єктивної неупередженої інформації про консультаційні фірми та їх можливості;

– відсутність гарантування позитивного ефекту від консультування і отримання конкретного результату.

Українських ринок консалтингових послуг потребує перейняття досвіду закордонних консалтингових компаній, а саме:

– провадження високоефективної маркетингової політики;

– інтеграція в світові консалтингові ринки;

– розширення асортименту послуг з консалтингу;

– розширення мережі консалтингових компаній, відкриття нових офісів і філій;

– залучення до роботи з клієнтами висококваліфікованих фахівців з консалтингу;

– пропонування клієнтам інноваційних рішень;

– формування пакета консалтингових послу що дозволяє розробити оптимальний план впровадження нових інформаційних технологій;

– надання послуг з консалтингового управління як бізнес-структурам так і державному сектору.

Отже, для того щоб вдосконалити якість консалтингових послуг в Україні необхідно перш за все покращити якість самих послуг, удосконалити методи надання консалтингових послуг, підвищити професійну компетентність фахівців з консалтингу, їх професійні навички, застосувати зарубіжний досвід у сфері консалтингового управління. Вітчизняним консалтинговим фірмам слід надавати не лише традиційні консалтингові послуги, а пропонувати своїм клієнтам комплексні інноваційні рішення, які зможуть в більш повному обсязі задовольнити їх потреби.

Перспективи розвитку консалтингових послуг в Україні залежать від готовності до нововведень, адаптованості консалтингових послуг до потреб клієнтів, застосування прогресивних методів їх надання.

Список використаних джерел:

1. Верба В.А., Решетняк Т.І. Організація консалтингової діяльності \ Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 244 с.

2. Кропивко М.Ф. Управлінський консалтинг: Навчальний посібник: / М.Ф.Кропивко, Т.П.Кальна-Дубінюк, М.Ф.Безкровний та ін. – М.: Агроконсалт, 2004. – 344 с.

3. Інтернет-портал для управлінців. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.management.com.ua/

4. "PwC" Ukraine. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pwc.com/ua/uk/index.jhtml

5. Кміть В.М. Фінансовий аудит: конспект лекцій. – Львів: в-во ЛНУ ім. І.Франка, 2011. – 130 с.