Мітяшкіна Т.Ю.

Харьковський національний технічний університет сільського господарства ім. П.Василенка

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВНЗ

Сучасні тенденції у освіті, розвиток науки і техніки в Україні висувають нові вимоги до навчання у технічних ВУЗах, а отже й до викладання та формування знання по кресленню, інженерної та комп'ютерної графіки як за рахунок аудиторної роботи так і методами дистанційного навчання.

Дослідження багатьох вчених у сфері дистанційного навчального процесу дозволило виявити його основні особливості: орієнтація на самостійну пізнавальну діяльність студентів; суттєві потенційні можливості дистанційного навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; можливість організації відкритого навчання, розширення аудиторії споживачів освітніх послуг; інтеграція світових освітніх послуг; зниження за певних умов матеріальних витрат на організацію і здійснення процесу навчання [1, 2].

На підставі аналізу науково-методичної літератури (О.Андреєв, В.Кухаренко, Є.Полат, А.Хуторський та ін.) дистанційне навчання визначено як різновид відкритого навчання з використанням комп'ютерних та телекомунікаційних засобів, що забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів та студентів на різних етапах навчання і самостійну роботу останніх з матеріалами інформаційної мережі, більшість з яких підготовлена викладачами. Одночасно наявні факти недоцільного використання комп'ютерних засобів навчання, коли порушуються принципи і логіка навчального процесу, ігноруються мотиваційні аспекти тощо.

Взагалі діалектична взаємозалежність позитивних якостей і нерозв'язаних проблем є неодмінною характеристикою сучасного стану дистанційного навчання. По-перше, комп'ютерні мережі безперечно ускладнюють діалог між суб'єктами навчання, але ж ці мережі забезпечують умови для ділового спілкування людей, які роз'єднані у просторі й не мають можливості безпосередньої взаємодії. По-друге, кваліфікований викладач під час читання у лекійної аудиторії більш оперативно реагує на настрій та потреби своєї аудиторії, з якою працює, однак, з іншого боку, завчасно підготовлені та чітко структуровані лекції на електронних носіях можуть вигідно відрізнятися обсягом і новизною наведеної інформації в умовах, коли сам студент визначає глибину й темп вивчення певної проблеми. В умовах дистанційного навчання комп'ютер ні в якому разі не може претендувати на заміну викладача з його функціями експерта, організатора спільної діяльності, консультанта.

Враховуючи всі ці аспекти у ХНТУСГ ім. П.Василенка розроблені електронні блоки по дисциплінам які мають цілісну структуру, будуються з окремих модулів, які складаються з певних програмових тем. Теми, в свою чергу, розбиті на блоки, які охоплюють основні етапи сучасного навчального процесу і відображають лекційний процес. Виокремлено: "Інформаційний блок", "Блок самоконтролю", "Проблемно-ситуаційний блок", "Блок тематичного контролю" і допоміжні елементи – "Питання теми", "Основні терміни теми", "Література для самоосвіти".

Важливим прийомом активізації навчальної діяльності студентів є використання засобів зв'язку наукових термінів, представлених у тексті "Інформаційного блоку" дистанційного навчання, з відповідними визначеннями цих термінів в електронному словнику.

Після "Інформаційного блоку" розміщений "Узагальнюючий блок", який виконує як пряму свою функцію – узагальнення навчальної інформації, так і функцію активізації пізнавального процесу.

Етап осмислення, закріплення та самоконтролю знань реалізується у "Блоці самоконтролю" а саме у тестах, де використані ідеї програмованого навчання. З кожної теми навчального курсу студентам по черзі пред'являються 6-10 запитань з вибором варіанта відповіді. У разі, якщо студент дає помилкову відповідь на певне запитання, тестова програма повідомляє про це і пропонує дане запитання для повторного обміркування. Випробувавши низку варіантів оцінювання роботи студентів у тестах, ми зупинилися на оціночно-стимулюючих репліках, підготовлених викладачем, які не тільки оцінюють, але й заохочують до наступної навчальної діяльності, сприяють подоланню діалогічної обмеженості традиційних комп'ютерних засобів, допомагають студенту відчути наявність поряд із собою наставника, готового підтримати і допомогти. Узагальнення навчальних досягнень студентів здійснюється в поточному (модульному) та підсумковому контролі.

Отже, проаналізовані концептуальні положення про сутність та особливості сучасного навчального процесу (Ю.Бабанський, В.Беспалько, В.Лозова, В.Онищук та ін.) переконливо доводять необхідність оптимального педагогічного управління процесом дистанційного навчання.

Таким чином, проведений теоретичний аналіз свідчить про те, що не зважаючи на певні нерозв'язані проблеми, сучасні комп'ютерні засоби викладання та формування знання по кресленню, інженерної та комп'ютерної графіки тощо надають суттєві можливості для вдосконалення навчального процесу.

Література:

1. Собаєва О.В. Застосування електронного підручника для активізації пізнавальної діяльності // Педагогічні науки: Збірник наукових праць. – Суми: Редакційно-видавничий відділ СДПУ ім.А.С.Макаренка, 1999. – С. 187-196

2. Любчак В.О., Рудень Р.М., Собаєва О.В. Активізація навчання засобами телекомунікаційних комп'ютерних технологій // 3 Міжнародна науково-методична конференція "Освіта та Віртуальність": Наукові праці. – Харків: ХТУРЕ, 1999. – С. 77-79.