Зміни викладання медичної біології в медичних ВУЗах України в умовах впровадження Болонського процесу

В.І. Гарець, В.Ф. Шаторна, О.О. Савенкова, В.В.Крутенко

Державний заклад Дніпропетровська медична академія

Приєднання України у 2005 році до Болонського процесу визначило вектор реформування вищої освіти в напрямку інтеграції української системи вищої медичної освіти в загальноєвропейську. Однак, незважаючи на окремі зрушення в цьому напрямку, кардинальних змін у галузі не відбулося. Як зазначив президент України В. Янукович у своєму виступі на засіданні Громадської гуманітарної ради 26 серпня 2010 року, жодна з освітніх реформ у минулі роки не була реалізована в повному обсязі, у результаті чого нагромадилося багато проблем, які необхідно вирішувати. Перехід до кредитно-модульної системи викликав необхідність переглянути деякі аспекти навчання студентів на морфологічних кафедрах вищих медичних закладів. Тому сьогодні назріла необхідність модернізації освітньої програми відповідно до європейських стандартів навчання з тісною інтеграцією в Болонський процес. 

Одним з першочергових завдань вищої медичної школи є підвищення рівня підготовки спеціалістів, засобами виконання яких є поновлення та інтенсифікація змісту учбового процесу, покращання його організації. Медична біологія викладається упродовж двох семестрів студентам першого курсу. Позитивним є те, що кожен студент має мотивацію підготовки до кожного заняття для того, щоб отримати необхідну кількість балів, які враховуються для призначення стипендії. Робота на двогодинному занятті за цією системою є більш інтенсивною і це привчає студентів мобілізуватися для виконання всієї програми заняття. Згодом це стає навичкою і всю роботу він виконує легше і швидше. Окрім того, індивідуальні завдання, що надають додаткові бали, допомагають розвивати творчі здібності студента. Одержання сумарної оцінки за тестовий контроль та усне опитування на початку та наприкінці заняття примушує студента уважно слухати викладача, робити примітки в зошиті, що також можна віднести до позитивних рис цієї системи.

Самостійний підрахунок балів, який студент може сам зробити, дає можливість оцінити свої знання на протязі року, прийняти рішення краще вчитися і не залежати від того – гарний чи негарний білет йому випаде на іспиті. Таким чином, кредитно-модульна система має достатньо позитивного, щоб мати право на існування. Викладання медичної біології за кредитно-модульною системою сприяло підвищенню педагогічної майстерності викладачів та створенню більш якісної методичної літератури.

Але удосконалення проведення практичних занять згідно до вимог Болонського процесу передбачає також і залучення сучасних технологій та матеріально-технічного забезпечення. Одним з найнеобхідніших моментів інтеграції національної вищої освіти в європейський простір є необхідність зменшити кількість студентів у групах на практичних заняттях до 6-8 чоловік (зараз 13-15 студентів), що значно розширить можливості викладача для більш індивідуального підходу у викладенні матеріалу та опитуванні. Потребує суттєвого розширення і матеріально-технічна база академії. Недостатнє забезпечення гістологічними препаратами, муляжами можна перекрити сучасними електронними учбовими фільмами, програмами, наглядними презентаціями. Тобто кафедри потребують повного забезпечення комп’ютерами, мультимедійними проекторами, які б можна було використати під час практичних занять як з метою викладення нового матеріалу так і для контролю отриманих знань.