О. Б. Ткаченко,

аспірантка ХНПУ ім. Г. С. Сковороди

ДО ПИТАННЯ ПРО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИКЛАДАЧІВ У РОСІЇ

У результаті наукового пошуку було встановлено, що у російській системі атестації та акредитації ВНЗ закладено цілу низку вимог до способів оцінки кваліфікації вузівських працівників атестаційними комісіями Міністерства освіти Росії. В абсолютній більшості вузів існує різний перелік вимог до викладачів, їх, як правило, використовують при визначенні відповідності професійних якостей викладача займаній посаді.

Дослідивши практику освітніх закладів РФ можна виділити декілька підходів до вирішення проблеми оцінки якості діяльності викладачів, в основі яких лежать: урахування думки студентів про якість викладання і особистісних якостей викладача; урахування результатів навчання студентів; оцінка педагогічної майстерності викладача; рейтингова оцінка діяльності викладача.

Так, перший підхід базується головним чином на вивченні і врахуванні думки студентів. У різних навчальних закладах думка студентів про якість навчального процесу і діяльності викладачів відстежується по-різному, зокрема через бесіду самого викладача зі студентами після іспиту з курсу; інтерв’ю членів атестаційної комісії зі студентами; письмові відгуки студентів у довільній формі; опитування студентів старших курсів, що пройшли навчання з дисципліни; анкетування студентів по закінченню курсу.

На жаль, мета вивчення думки студентів, процедури опитування, методи обробки результатів, їх подальше використання у системі управління якістю в навчальному закладі не описуються. Разом з тим, не викликає сумніву, що процес збору, обробки , використання та зберігання інформації тісно пов'язаний з культурою оцінки і управління якістю в цілому. Якщо оцінка якості навчального процесу з боку студентів розглядається як інструмент контролю за діяльністю викладача, то вона статична і замкнута. Якщо її розглядати як інструмент прийняття рішення, то вона набуває динамізму, відкритості та конструктивності. В умовах формування системи управління якістю культура оцінки вимагає особливого значення, оскільки торкається інтересів усіх учасників навчального процесу: і викладачів, і студентів.

Цікавим видається другий підхід, де в основі розрахунку рейтингу викладача лежать результати навчання студентів. Вважається, що таблиця рейтингів студентів з окремих дисциплін і сумарний рейтинг складає не тільки інформацію про успішність кожного студента, але й опосередковану інформацію про викладачів. У результаті статистичного аналізу викладачів ділять на три групи – слабкі, середні, сильні, а після цього для цих груп виробляються відповідні рекомендації. Варіанти, в основі яких оцінка діяльності викладачів базується на думці студентів, чи оцінці результатів знань студентів, умовно визначимо як непрямий підхід до оцінки праці викладачів. Однак використання тільки непрямого підходу не дає вагомої та об’єктивної картини в оцінці такої складної і специфічної праці, як викладацької.

Досить продуктивним є третій підхід. В його основі лежить процес визначення оцінки педагогічної майстерності, а не особистості викладача і його праці. Так, педагогічна майстерність в роботах Л. М. Купріянової визначається як комплекс «професійних характеристик особистості, що забезпечують високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності через володіння можливостями своєї дисципліни для навчання та виховання». При розробці показників педагогічної майстерності дослідниця пропонує керуватися принципами, згідно з якими оцінка діяльності викладачів обґрунтовується на основі ряду параметрів педагогічної діяльності: наукової кваліфікації; рівня лекторської майстерності; соціальної технології, яка включає в себе процедури вибору суб’єкта навчального процесу, методів збору, обробки та аналізу інформації. До оцінки педагогічної майстерності залучаються незалежні експерти, а одним із інструментів оцінки педагогічної майстерності являється рейтинг, який визначається за комплексним показником, що відповідає компонентам педагогічної майстерності. Відповідно до експертних даних система оцінки педагогічної майстерності викладачів підвищує ефективність діяльності вузу, позитивно впливаючи на мотивацію педагогів, виявляє слабкі та сильні сторони професійних якостей викладача. Це дозволяє більш обґрунтовано готувати індивідуальні плани з підвищення кваліфікації, а також спонукає до прийняття рішення про винагороду і стимулювання професійного росту і педагогічної майстерності викладача. На наш погляд, у даному варіанті оцінки нечітко сформульовано різницю між оцінкою результатів діяльності і оцінкою особистісних і ділових якостей; не обґрунтовано рівні педагогічної майстерності. В цілому ж методика Л. М. Купріянової має декілька важливих положень: необхідно оцінити ділові та особистісні якості окремо, враховувати результати педагогічної праці і наукової роботи; пов’язувати оцінку з рівнем професійної компетентності.

На нашу думку, більш технологічним і діагностичним видається четвертий підхід, коли в основі системи оцінки діяльності викладачів знаходиться метод рейтингу. Системи рейтингової оцінки діяльності викладачів розроблені у ряді вузів Росії (Донецький ДУ, МДТУ ім. Н. Е. Баумана, Волгоградський ДТУ, Таганрозький державний радіотехнічний університет, Санкт-Петербурзький державний університет шляхів повідомлення тощо).

Варто зазначити, що у різних ВНЗ науковці розробляють різні принципи побудови системи оцінки якості діяльності викладачів. Як приклад, у Таганрозькому державному радіотехнічному університеті пропонують наступні принципи побудови системи оцінки якості діяльності викладачів, а саме: система має охоплювати всі види діяльності викладачів; забезпечувати «кваліметрію» якості діяльності викладачів; бути об’єктивною та зводити до мінімуму елемент суб’єктивізму в оцінці якості роботи викладача; забезпечити «зворотній зв'язок» для реалізації найважливішого завдання вищої освіти-підвищення якості підготовки спеціалістів. При визначенні розміру заробітної плати система має бути направлена не на зниження заробітної плати менш результативно працюючих робітників, а на стимулювання праці викладачів, які мають кращі результати в роботі; критерії якості роботи викладачів мають бути максимально наближені до критеріїв якості ВНЗ; система має бути досить гнучкою, яка б дозволила на різних етапах розвитку ВНЗ встановити нові пріоритети за рахунок зміни кількісної оцінки різних видів діяльності викладачів.

Отже, можемо стверджувати, різний перелік вимог до викладачів у Росії, різноманітність підходів до вирішення проблеми оцінки якості їхньої діяльності, різноманітні принципи побудови системи оцінки якості діяльності викладачів є свідченням того, що проблема оцінювання якості професійно-педагогічної діяльності викладачів ВНЗ є досить актуальною та потребує детальнішого її дослідження з метою запозичення та впровадження кращих надбань у нашій країні.

Відомості про автора

Ткаченко Олена Борисівна, аспірантка 2 року навчання (з відривом від виробництва) ХНПУ ім. Г. С. Сковороди

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор С. Т. Золотухіна.

Домашня адреса:

Вул. Новомістенська 12, кв.20

м. Суми, 40011

Україна

Контактний телефон: 066 334 53 87

P.S. У випадку прийняття моєї роботи для участі в конференції вишліть будь-ласка реквізити для оплати. Дуже Вам дякую! Чекаю на Вашу відповідь!

З повагою О. Ткаченко