Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы  исследования языка.

Фалеса І.Ю.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

 

Детермінологізація англійських юридичних термінів

у художньому дискурсі

 

Розвиток науки і техніки та ускладнення суспільних відносин призводить до розширення термінологічних систем. Одночасно з постійними змінами в структурі самої термінології, відбувається і її активне включення до художньої літератури [3, c. 34]. Цей процес є результатом розвитку масової культури і проявляється в літературі через поєднання художнього з іншими функціональними стилями, в тому числі й науковим. В результаті поєднання стилів, терміни розширюють своє значення і переходять у систему загальнолітературної мови, тобто відбувається процес детермінологізації. Дане явище характерно як для термінів, які перейшли в термінологічну юридичну систему з загальнолітературної мови, так і для тих, які утворювалися як юридичні терміни або були запозичені з інших мов [4, c. 153].

Детермінологізовані одиниці втрачають свою основну функцію – номінувати спеціальне поняття, а з виходом за межі вузькоспеціального тексту  вони втрачають статус терміна і стають загальновживаними словами [2, с. 3]. Так у художньому тексті більшість термінів стають загальновживаними словами. При цьому, як правило, детермінологізація супроводжується розвитком емотивного значення [5, с. 175]. Проте, ці процеси в значній мірі залежать від структури художнього твору, міри насиченості його термінами та ролі, яку вони виконують.

При детермінологізації відбувається розширення значення відповідного терміна, він співвідноситься не лише з певним поняттям юриспруденції, але й з більш загальним, розмитим значенням, характерним для загальнолітературної мови. Крім того, розширюється і сфера його вживання, а також можливості сполучуваності (settlement (досудове врегулювання справи) → settlement (врегулювання, згода, погодження).

Основною сферою застосування термінів є сфера функціонування, вимоги до термінів у якій можуть не збігатися з їх реальним використанням. Залежно від жанру, теми, мети повідомлення, конкретного словесного оточення терміни можуть набувати певного емоційно-експресивного наповнення, що є особливо характерним для художнього дискурсу [1, с. 85]. Розглянемо наступний приклад: A subspecialty had evolved in which a few very good and very nasty trial lawyers pursued their brethren for bad settlements [6, с. 218]. Якщо розглядати терміни nasty trial lawyers і trial lawyers як знаки, то їм відповідає одне, спіль­не для них значення, а саме: і перший, і другий термін вживаються для найме­нування причини. Схематично це можна зобра­зити так:

А                А1

B

де А (trial lawyers) і А1 (nasty trial lawyers) — знаки, а B — спільне для них значення, причому А1 — знак з негативним відтінком значення, який вноситься означенням “nasty”. Перший знак закріплений словником, у другому випадку слід, очевидно, говорити про особливе авторське вживання терміна [1, с. 86].  Крім того, оскільки означення надає терміну негативного відтінку, воно надає йому й відповідного емоційного забарвлення. Звідси випливає, що одним із засобів надання терміну певного емоційно-експресивного значення є емоційно насичені слова, які вживаються як пре­позитивний або постпозитивний компонент терміна. У їх ролі можуть виступати і прикметники у функції означення. Але у цьому випадку вони, як правило, виступають епітетами, що характеризують термін, вносять емоційно-експресивний відтінок. Таке препозитивне по відношенню до термінів використання прикметників-означень з яскраво вираженим емоційно-експресивним наповненням є емфатичним прийомом, який дозволяє посилити виразність термінів [1, с. 86]. У художньому дискурсі він є досить поширеним, оскільки використовується для передачі сприйняття героєм певного поняття у конкретній професійній ситуації (No threat of wild verdicts [6, с. 154]; Clay represented almost 90 percent of the class, with a few scattered lawyers hanging around the fringes [6, с. 231]).

Крім того терміни можуть набувати емоційного відтінку в результаті протиставлення термінів із позитивною і негативною конотацією. Наприклад: He did not appear to be a judge, a clerk, a victim, or a defendant, but Clay never noticed him [6, с. 9]; Kid in rehab, locked down for a few months, got out somehow, don’t know if he escaped or was released, but within twenty-four hours he’d picked up a gun and shot two people, one died [6, с. 38]. При цьому тут виникає питання детермінологізації термінів, яке вже згадувалось раніше, оскільки така структура речень та спосіб використання юридичних термінів не є характерними для мови права. Тому логічним є припущення, що у художньому дискурсі більшість термінів детермінологізуються і стають загальновживаними словами [5, с. 175]. На цей процес вагомий вплив має контекст, мовленнєва ситуація, а також статус мовця чи того, про кого йде мова. Тому за відповідних умов юридичні терміни поза юридичним контекстом можуть набувати значення, яке не пов’язане зі значенням аналогічного за формою юридичного терміна (His eyes were large and wounded, scarred by decades on the streets  [6, с. 23]). На непрофесійну сферу використання термінів у реченні поза контекстом може вказувати і окреме слово (At eighteen he did four months for shoplifting [6, с. 25]), при цьому в даному прикладі, на нашу думку, терміни не детермінологізуються, оскільки вони не втрачають своєї “основної функції – номінувати спеціальне поняття” [2, с. 3]. Терміни не детермінологізуються і тоді, коли описувана ситуація і характер мовлення є характерними для мови права: A verdict in favor of Goffman would force Clay to scurry around and prepare for his own trial in D.C.  [6, с. 263]; French challenged Brennan on his claim that punitive damages would be so easy to prove [6, с. 140]; We’ll enter a plea of not guilty, Your Honor [6, с. 8]; Your Honor, we, the jurors, find for the plaintiff and award damages in the amount of ten million dollars [6, с. 140].

Таким чином, розглянуті випадки вживання термінів дозволяють зробити наступні висновки: причиною появи у юридичних термінів у художньому дискурсі емоційно-експресивного забарвлення часто є екстралінгвістичні фактори; емоційності та експресивності юридичні терміни набувають не в сфері фіксації, де вони, як правило, зберігають нейтральність, а в сфері функціонування, в їх оказіональному вживанні; важливу роль при виникненні емоційно-експресивного наповнення відіграє емоційно напружений контекст; в художньому дискурсі для термінів взагалі, і для юридичних термінів зокрема, характерним є процес детермінологізації, який може бути результатом набуття терміном емотивного відтінку, і на який вагомий вплив мають контекст, мовленнєва ситуація, статус мовця чи того, про кого йде мова, а також міра наповнення тексту термінами і роль, яку вони відіграють у художньому дискурсі.

 

Література:

1.   Абакумова Г.О. До питання про експресивність терміна / Абакумова Г.О. – К. : Вища Школа, 1981. – С.85-87.

2.   Колеснікова І. Проблема норми в термінології / Колеснікова І. – К. : Українська мова та література, 2003. – С. 3-7.

3.   Колышкина Т.Б. Модель анализа дискурса и рекламного дискурса / Колышкина Т.Б. // Вестник ВГУ : сб. науч. работ. – Воронеж : ВГУ, 2010. – С. 34-36. – (Серия : Филология. Журналистика).

4.   Прохорова В.Н. Об эмоциональности термина / Прохорова В.Н. // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии – М.: Наука, 1970. – С. 153-159.

5.   Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики / Русанівський В.М. – К.: Наукова думка, 1988. – 236 с.

6.   Grisham, J. The King of Torts. / John Grisham. – N.Y. : Bantam Dell, 2003. – 279 р.