Филологические науки/Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Драчук Н.І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Концепт MONEY в авторському дискурсі

Зв'язок між життям суспільства і семантикою мови, якою воно спілкується, спробували знайти і дослідити ще понад півстоліття тому. Н. Хомський висунув головний постулат нового напряму лінгвістики – як крізь призму мови можна осягнути людську природу [5]. За останні кілька десятиліть стрімко і впевнено розвинулася нова галузь лінгвістики – когнітивна лінгвістика, або лінгвокогнітологія, яку багато дослідників вважають синтезом етнолінгвістики та лінгвокультурології. ЇЇ основою є виявлення лінгвоспецифічних позначень для певних видів «речей» (конкретних або абстрактних) – концептів. Цей ментально мовний феном досліджується багатьма лінгвістами, серед яких Ю. Степанов, В. Карасик, С. Воркачов, А. Вежбицька, З. Попова, Й. Стернін та багато інших. І хоча немає уніфікованого визначення терміна «концепт», спільним для всіх науковців є визнання його основою одиницею свідомості [4, c.60]. А оскільки формування концепту здійснюється передусім через індивідуальну діяльність людини, зокрема комунікативну, природно розглядати структуру концепту в органічному зв’язку із структурою мовної особистості [4, c.61].

Концепт, як і всякий складний когнітивний лінгвосоціальний конструкт, не набув ще однозначного тлумачення в сучасній лінгвістиці, хоча багато дослідників зазначають, що він містить інформацію про однорідні й різнорідні, але пов’язані відношенням похідності сутності або про один індивідуальний предмет, явище у світі і є тому базовим структурним елементом, субстратом концептуальних одиниць вищого рівня. У концептах зосереджена певна сукупність ознак пізнання об’єкта, вони зображуються у вигляді збірного образу концепту, «згустку», «пучка» концептуальних характеристик [3, c.7]. Однак складниками збірного образу концепту виступають мовні засоби різного рівня: лексичного, фразеологічного, параміологічного, граматичного, стилістичного.

Концептуальний аналіз концептів розкриває їх глибинні проекції в картині світу та в авторському дискурсі зокрема. У нашому досліджені шляхом суцільної вибірки лексичних одиниць, що вербалізують концепт MONEY з текстів художньої літератури, складено повний список лексем з точними даними про частоту вживання кожної лексичної одиниці цього списку.

Матеріалом нашого дослідження є авторський дискурс, а саме дискурс Т. Драйзера “The Financier” та К. Фоллет “Paper Money”. У романах наведених авторів виразно показано сприйняття свідомістю людини концепту MONEY.

Як справедливо зауважив В.І. Карасик, формальною характеристикою концепту є так звана «номінативна щільність» [2, c.133], тобто наявність мові цілого ряду засобів його реалізації. «Номінативна щільність» показує важливість концепту для лінгвокультурного соціуму. У результаті дослідження тлумачних словників, словників синонімів нами було виокремлено 81 лексичну одиницю з семантикою грошей, серед них: bread, cash, coin, dough, gelt, loot, lucre, moolah, pelf, scratch, wampum, bucks, green, kale, lettuce, lolly, mazuma, riches, shekels, sugar, almighty dollar, appropriation, assets, banknotes, bankroll, blunt, bundle, change, chinks, chips, clams, coinage, collateral, collective wealth, dibs, do-re-mi, filthy lucre, finances, hard cash, hay, income, jack, megabucks, mammon, means, medium of exchange, monetary fund, mopus, ootfish, pile, revenue, rocks, shinplaster, simoleons, subsidization, smash, stiff, stuff, stumpy, swag, token money, treasure, wad і т.д. Отримані результати компонентного аналізу були верифіковані у структурі сучасного авторського дискурсу.

Так, в авторському дискурсі Т. Драйзера виокремлено 80 лексем, які у своїй семантичній структурі містять семантичний компонент «гроші», а у дискурсі К. Фоллет – 59 лексем із спільним семантичним компонентом «гроші». Номінативна щільність концепту MONEY в англійській мові та в авторському дискурсі зокрема вказує на значущість цього концепту для англомовної лінгвокультури.

Отже, значення одиниць мови, що вербалізують концепт MONEY в англомовному авторському дискурсі, вважаємо таким, що віддзеркалює особистісний зміст, тобто, те, що «висвічуються на табло свідомості суб’єкта досліджуваного дискурсу на різних рівнях усвідомлення» [1, c.131], і загальний соціокультурний зміст феномена грошей у колективній мовній свідомості британського та американського лінгвокультурного соціуму, нав’язаний індивіду цим соціумом і заснований у процесі соціалізації.

Понятійний зміст концепту MONEY в авторському дискурсі відбито цілою низкою лексичних номінацій, а також вільними фразеологічними сполученнями, що залучають ім’я концепту.

Таким чином, концепт MONEY має специфіковані засоби мовної об’єктивації в авторському дискурсі, ядро яких складають, відповідно, дескриптивно орієнтовані лексичні номінації, що залучають ім’я концепту, члени лексико-семантичного поля, а також фразеологічні сполучення, структура значення яких містить денотативний та прагматичний компонент.

Література:

1. Залевская А.А. Введение в психолингвистику / А.А. Залевская. – М.: РГГУ, 1999. – 382 с.

2. Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс / Карасик В. И. – М. : [б. и.], 2004. – 477 с.

3. Полюжин М.М. Про синкретичні теорії концепту / М.М. Полюжин // Проблеми романо-германської філології / Збірник наукових праць. – Ужгород: ЛІРА, 2006. – С.5-22.

4. Яремко Я.П. Стратифікація концепту / Я.П. Яремко // Мовознавство. – 2009. – №1. – С.60-69.

5. Chomsky N. Language and Mind / N. Chomsky. – N.Y., 1968. – 88p.