Філологічні науки/8. Рідна мова та література

Бартіш С.В.

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

«Молода Україна» Олени Пчілки

крізь призму антропології дитинства

Питання про те, що таке дитинство у порівнянні з дорослістю, чи, коли починається або закінчується дитинство, чи може людина сприймати себе «вічною дитиною» належать до тих, які мають різну відповідь залежно від історичних, психологічних, соціальних та інших умов. Дитинство не визначається біологічно, оскільки в наших генах нема інформації про те, у якому віці людину слід вважати дитиною. Проблема дитинства знаходиться на стику наук: філософії і психології, соціології й археології, антропології й етнографії, історії культури і літературознавства.

Дитинство – це явище всім відоме, але малозрозуміле. Мамичева Д.І. наголошує на тому, що дитина є творінням культури дорослих людей, і в той же час, вона пристосовує і підкорює оточуючих, тобто змінює уже сформовані культурні зразки, норми відношень до себе, виступаючи повноправним суб’єктом культури, а феномен дитинства піддається тим же змінам, кризам і чи розквіту, що й культура [4, с. 3]. Ґізела Троммсдорф трактує дитинство, з одного боку, як період часу, який розглядається суспільством та іншими інституціями як «особлива фаза людської біографії», з іншого боку вона розуміє дитинство, «як період індивідуального життєвого шляху, в якому закладаються основи для подальшого особистісного розвитку дитини» [7, с. 45]. Концепти дитинство, цінність дітей, цілі і методи виховання чи соціальні контексти для дітей, як розмірковує дальше дослідниця, є суспільно зумовленими або культурно специфічними [там же]. З еволюцією поняття дитинство пов’язане і поступове становлення дитячої літератури як особливого різновиду творчості. Мета дослідження – визначити місце журналу «Молода Україна» Олени Пчілки у розвитку української дитячої літератури крізь призму антропології дитинства.

На межі ХІХ – ХХ століть відбуваються істотні зміни в українській літературі. Поява спеціальної періодики, адресованої українським дітям, є в цьому плані дуже характерною. Нам імпонує думка Антипчук Н., що діяльність першого дитячого часопису на Наддніпрянській Україні «Молода Україна» Олени Пчілки слід розцінювати «як винятково цінний досвід у контексті історії національної літератури для дітей» [1, с. 39]. Олена Пчілка вважала, що для дитячого читання слід добирати такі твори, які б всебічно розвивали, збагачували і виховували дітей. Письменниця переконана, що художній твір для дітей має давати поживу не лише дитячому розуму, а й дитячій душі, за її словами «для втіхи і для науки» [6, с. 2]. Орієнтуючись на традиції світової дитячої літератури, національну дитячу класику та засади народного виховання, часопис, редагований Оленою Пчілкою, апробував унікальний досвід писання літератури для дітей.

Редактор журналу, маючи великий досвід спілкування з малими читачами, використала могутній потенціал народної творчості. Вона тут є казки, дитячі пісні, ігри та забавки, жартівливі вірші, колискові, прислів’я та приказки, щедрівки та колядки. Олена Пчілка прагнула, щоб українські діти відчули красу рідної мови і глибину мудрості народу. Фольклорні твори, як стверджує Дзюбишина-Мельник Н., «зміцнювали народно-культурне підґрунтя дитячої субкультури, забезпечуючи вертикальний тип всій українській культурі» [2, с. 106]. Оскільки носієм української національної культури є рідна мова, то на сторінках свого журналу Олена Пчілка заявляє: «Будемо розмовляти, — розмовляти по-українському. Довго ми ждали сього. Всі діточки мають свою часопись: французи – французьку, німці – німецьку, отак і інші; тільки в нас не було своїх кубельці, для українського слова. Воно любе, як материна ласка! Можна ж навчитися і по-іншому, по якому схотіти, – «що знати, за плечима не носити», – а таки й своєю мовою не слід гордувати!..» [5, с. 2]. Вважаючи, що дітей з раннього віку слід ознайомлювати з традиційними особливостями українського побуту, розвивати творчі смаки і, разом з тим, виховувати любов до свого рідного, Олена Пчілка систематично подавала народознавчий матеріал. До улюблених серед дітей належав розділ «Світознання», в якому використовувалися знання з географії, хімії, арифметики, фізики. Основну площу журналу займали оповідання, казки та поезія.

Редакція журналу «Молода Україна» ознайомлювала читачів із поезіями Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Старицького Христі Алчевської, Бориса Грінченка та багатьох інших менш відомих, але теж цікавих літераторів, серед яких Надія Кибальчич. Сергій Мартос, Одарка Романова, Григорій Коваленко та ін. Зі сторінок «Молодої України» юні читачі познайомилися з надбаннями російської і світової класики. Діти рідною мовою прочитали твори Ч. Діккенса, В. Гюго, Д. Свіфта, Г.К. Андерсена, Л. Толстого, М. Гоголя та ін. Молоді таланти також охоче пробували свої сили в журналі. Серед найвизначніших був Максим Рильський. Його вірш «Зимовий танок» вдало представляє тематику природи, дуже важливу для ідейного задуму журналу. Чимало різноманітних за жанрами творів належать перу самої Олени Пчілки. Її поетичні твори сповнені радістю, оптимізмом, любов’ю до життя. Ліричний світ поезій надзвичайно образний, з відчутними народнопоетичними мотивами. Письменниця була впевнена, що народна творчість і рідна природа незамінне середовище для формування дитини [3, с. 246]. Ці переконання відобразилися в доборі матеріалів до журналу, зокрема у власних творах письменниці, написаних спеціально для цього видання.

Отже, часопис «Молода Україна» був перший і єдиний журнал для дітей Наддніпрянської України рідною мовою. Змістове наповнення складали твори написані спеціально для дітей та твори «дорослої» літератури, введені в коло дитячого читання. Журнал сприяв як особистісному, так і духовно-національному розвитку дитини, прищеплював любов до рідної мови та рідного краю, транслював культурні цінності українського народу та здобутки світової культури.

Література

1. Антипчук Н. Журнал «Молода Україна» Олени пчілки, його ідейно-естетична та виховна цінність // Українська мова і література в школі. – К., 2009. – № 6. – С. 39-43.

2. Дзюбишина-Мельник Н. Олена Пчілка в дискурсі дитячої субкультури // Збірник наукових праць «Педагогічна освіта: теорія і практика» / МОН України, Кам’янець-Подільський нац. у-т ім. Івана Огієнка, Ін-т педагогіки НАПН України. – 2010. – Вип. 5. – С. 105-110.

3. Історія української літератури ХІХ століття. 70–90-ті роки. За ред. О. Гнідан: У 2 кн. – К.: Вища школа, 2002.– Кн.1. – С. 453-454.

4. Мамычева Д.И.  Феномен детства в европейской культуре: от скрытого дискурса к научному знанию: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. культурологии: специальность 24.00.01 –Теория и история культуры / Мамычева Диана Ивановна; С.-Петерб. гос. ун-т. – Санкт-Петербург: 2009. – 29 с.

5. Молода Україна. – 1908. – №2.

6. Молода Україна. – 1911. – № 7.

7. Trommsdorff G. Kindheit im Kulturvergleich // Handbuch der Kinderforschung / M. Markefka & B. Nauck (HRSG.). – Neuwied: Luchterhand, 1993. – S. 45-65.