Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Поливаний С.В.

Куйбіда А.С.

Кур’ята В.Г.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

ВПЛИВ ІНГІБІРОРА РОСТУ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ НА ВМІСТ АЗОТУ ФОСФОРУ КАЛІЮ В МАКОВОМУ ШРОТІ

Внаслідок пресування насіння маку залишається макуха. Хоч більшість олії виділяється під час пресування, але в макусі її вміст усе ще становить до 10 %. Для остаточної екстракції олії з макухи використовують органічні розчинники після обробки якими в насінні залишається лише 1,5-2 % олії. Оце почавлене та знежирене насіння і є шротом.

Перспективним напрямком підвищення продуктивності культури є застосування ретардантів. Разом з тим, вивчення впливу хлормекватхлориду на накопичення основних елементів мінерального живлення у шроті макового насіння, очевидно, не проводилося.

Саме тому метою нашої роботи було вивчити вплив інгібітора росту на вміст азоту, фосфору, калію в шроті маку олійного.

Мікропольові досліди проводили y Чернівецькому районі с. Борівка Вінницької області в 2010 році та Красилівському районі с. Кузьмин Хмельницької області в 2011 році. Площі ділянок по 10 м². Експерементальне дослідження з вивчення впливу хлормекватхлориду (ХМХ) 2 варіантах: обробка 0,5%-вим та 0,25%-вим розчином хлормекватхлориду.

Рослини обробляли хлормекватхлоридом одноразово 18.06.10. та 16.06.11 в фазу бутонізації за допомогою ранцевого обприскувача. Контрольні рослини обприскували водопровідною водою.

Загальний вміст олії в насінні визначали шляхом екстракції в апараті Сокслета. В якості органічного розчинника використовували петролейний ефір з температурою кипіння 40-650С. Вміст білкового азоту в маковому шроті визначали методом Кельдаля [3]. Вміст фосфору визначали за утворенням фосфорно-молібденового комплексу, а вміст калію – полум’яно-фотометричним методом [5].

Результати досліджень обробляли статистично. В таблицях подані середньоарифметичні значення та їх стандартні похибки [2].

Аналіз результатів за два роки досліджень свідчить, що обробка рослин маку 0,5%-вим та 0,25%-вим хлормекватхлоридом призводила до незначного зниження олійності насіння. В варіанті з обробкою 0,5%-вим хлормекватхлоридом вміст олії становить 45,60±0,03%, з 0,25-вим ХМХ 45,76±0,045%, а у контролі 46,34±0,026% (середні дані за 2010-2011 р.р.).

Дані щодо впливу ретардантів на перерозподіл азотовмісних сполук в рослинах є поодинокими [1]. Разом з тим, відомо, що вміст олії та азоту в насінні олійних культур перебуває в корелюючій залежності. Зменшення вмісту олії супроводжується зростанням вмісту білка в насінні олійних культур [4].

Нами встановлено, що застосування хлормекватхлориду призводило до достовірного підвищення вмісту азоту в маковому шроті. Більш ефективним було застосування 0,5%-го хлормекватхлориду (Табл. 1).

Таблиця 1

Дія хлормекватхлориду на вміст азоту в маковому шроті

маку сорту Беркут (% на сиру речовину)

Контроль	ХМХ 0,25%	ХМХ 0,5%
2010
6,08±0,01	*6,37±0,02	*6,44±0,02
2011
7,03±0,02	*7,16±0,01	*7,21±0,01

Пимітки:

1. ХМХ – хлормекватхлорид

2. *- різниця достовірна при Р≤0,05

Одночасно препарат викликав зменшення вмісту калію і збільшення вмісту фосфору в маковому шроті.(Табл. 2).

Таблиця 2

Вплив хлормекватхлориду на вміст фосфору та калію в маковому шроті

сорту Беркут

Варіант	Фосфор г/кг	Калій г/кг
2010
Контроль	26,0±0,01	8,17±0,02
ХМХ 0,5%	*31,6±0,02	*7,95±0,03
ХМХ 0,25%	*30,2±0,01	*8,03±0,01
2011
Контроль	30,8±0,01	7,01±0,02
ХМХ 0,5%	*32,6±0,03	*6,81±0,02
ХМХ 0,25%	*31,8±0,02	*6,86±0,01

Пимітки:

1. ХМХ – хлормекватхлорид

2. *- різниця достовірна при Р≤0,05

Отже, використання хлормекватхлориду росту призводило до незначного зменшення вмісту олії в насінні, збільшення вмісту азоту і фосфору та зменшення вмісту калію в шроті, що дає змогу покращувати якість кормів у сумішах з маковим шротом.

Використана література

1. Деева В. П. Избирательное действие химических регуляторов роста на растения. Физиологические основы / В. П. Деева, З. И. Шелег, Н. В. Санько. – Мн. : Наука и техника, 1988. – 255 с.

2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. – М.: Альянс, 2011. – 352 с.

3. Методы биохимического иследования растений / под ред. А.И. Ермакова. – Л. : Агропромиздат, Ленингр. Отделение, 1987. – 430 с.

4. Милащенко Н. З. Технология выращивания и использование рапса и сурепицы / Н. З. Милащенко, В. Ф. Абрамов. – М. : Агропромиздат, 1989. – 223 с.

5. Разумов В. А. Массовый анализ кормов : справочник / В. А. Разумов. – М. : Колос, 1982. – 176 с.