Біологічні науки / 2.Структурна ботаніка і біохімія рослин

Зуграва М.О., Ходаніцька О.О.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Вплив хлормекватхлориду на насіннєву продуктивність льону олійного сорту Дебют

Основним завданням сучасного аграрного виробництва є пошук ефективних методів покращення продуктивності сільськогосподарських культур [5]. Аналіз тенденцій розвитку світового рослинництва свідчить, що одним із шляхів вирішення проблеми високих та стабільних врожаїв є застосування новітніх технологій з використанням синтетичних регуляторів росту рослин [3]. За своєю природою ці препарати є або аналогами фітогормонів, або модифікаторами гормонального статусу рослин. Завдяки цьому синтетичні регулятори росту володіють широким спектром дії на рослини, а їх застосування дозволяє спрямовано регулювати окремі етапи росту і розвитку рослин з метою мобілізації потенційних можливостей рослинного організму, що впливає на урожайність та якість сільськогосподарської продукції [2, 3, 6].

Особливості застосування сучасних рістрегулюючих сполук для багатьох сільськогосподарських культур, їх ріст і розвиток добре вивчені [1, 3]. Однак, в літературі представлені лише поодинокі роботи по вивченню впливу регуляторів росту на морфогенез і продуктивність льону олійного чи довгунця, а вплив ретардантів групи четвертинних амонієвих сполук практично не вивчався [4]. У зв’язку з цим метою нашої роботи було вивчити вплив ретарданту хлормекватхлориду на насіннєву продуктивність льону олійного.

Мікропольові експериментальні дослідження проводили з рослинами льону ранньостиглого сорту Дебют на ділянках Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції. Площа облікової ділянки – 10 м², міжряддя – 0,15 м, повторність п’ятикратна. Рослини одноразово (07.06.11.) обробляли у фазу бутонізації 0,50%-м розчином хлормекватхлориду. Обробка здійснювалась за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 до повного змочування листків. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою.

Попередніми дослідженнями встановлено, що застосування хлормекватхлориду призводило до уповільнення лінійного росту рослин льону олійного, формувалися більш низькі рослини, з потужнішим стеблом, товщина якого зростала за рахунок потовщення кори та ксилеми. Це пояснюється тим, що препарат блокує біосинтез гібереліну, в результаті чого гальмується розтягування клітин субапікальної меристеми, і як наслідок інгібується ріст рослини у довжину, сповільнюється диференціація конуса наростання [4].

Результати наших досліджень свідчать, що обробка рослин льону олійного 0,5%-ним хлормекватхлоридом зумовлювала зміни в продуктивності рослин (табл. 1.). Так, ретардант збільшував кількість коробочок на рослині на 12% порівняно з контролем, кількість насінин у коробочці – на 11%. Водночас, маса 1000 насінин зростала на 3%. Зміни в структурі врожаю за дії регулятора росту супроводжувалися збільшенням врожаю насіння льону на 14% відносно контролю.

Таблиця 1

Вплив хлормекватхлориду на структуру врожаю льону олійного сорту Дебют

Варіант / Показник	Контроль	Хлормекватхлорид
Кількість плодів на рослині, шт.	24,27±0,90	27,13±1,30
Кількість насінин у коробочці, шт.	8,23±0,23	9,17±0,19
Маса 1000 насінин, г	7,75±0,033	7,96±0,019
Маса насіння з рослини, г	1,55±0,08	1,98±0,14
Врожайність, ц / га	17,80±0,35	20,30±0,65

Примітка: * - різниця достовірна при Р≤0,05.

Таким чином, ретардант групи четвертинних амонієвих сполук хлормекватхлорид призводить до змін насіннєвої продуктивності рослин льону олійного сорту Дебют. Вплив препарату на структуру врожаю виявився у збільшенні числа коробочок на рослині, кількості насінин у плодах, маси насіння.

Література:

1. Калінін Ф.Л. Застосування регуляторів росту в сільському господарстві. – К.: урожай, 1989. – 162 с.

2. Кефели В.И. Природные и синтетические регуляторы роста и онтогенеза растений / [В.И. Кефели, Л.Д. Прусакова, З.М. Коф]. // Физиология растений. – М.: 1990. – 160 с.

3. Кур'ята В.Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 565-589.

4. Кур’ята В.Г., Ходаніцька О.О. Особливості морфогенезу і продукційного процесу льону-кучерявцю за дії хлормекватхлориду і трептолему // Физиология и биохимия культ. растений. – 2012. – Т. 44, № 6. – С. 522-528.

5. Мусатенко Л.І. Фітогормони і фізіологічно активні речовини в регуляції росту і розвитку рослин// Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. – К.: Логос, 2009. – С. 508-536.

6. Шевчук О.А. Екологічні аспекти застосування ретардантів та етиленпродуцентів у рослинництві / О.А. Шевчук, О.О. Ткачук, Л.А. Голунова, І.В. Кур’ята, Л.М. Рогальська, В.В. Рогач // Наукові записки. Серія: Географія. – 2005. – №12. – С. 31-35.