Книжник О.В., к.б.н. Шевчук О.А.

 

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

 

ВПЛИВ БЕТАСТИМУЛІНУ НА ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАСІННЯ РОСЛИН ЦУКРОВОГО БУРЯКА

 

В наш час відомо близько 5 000 різноманітних за походженням (рослинного, бактеріального, хімічного) регуляторів росту, але лише 100 з них знайшли практичне застосування в сільськогосподарській практиці. Використання регуляторів росту дозволяє зменшити витрати ручної праці та забезпечує механізм догляду і збирання продукції, стабільний урожай та його високу якість [1, 2].

В останні роки загострилася проблема підвищення інтенсивності цукрового виробництва, яку вирішити за допомогою добрив і загальноприйнятими методами неможливо. Одним із перспективних шляхів підвищення продуктивності цукрового буряка стає застосування регуляторів росту.

Отже, розкриття механізмів дії синтетичних регуляторів росту має суттєве теоретичне значення для розуміння закономірностей росту і розвитку рослин, що визначає актуальність і практичне значення даної роботи.

Метою наших досліджень було вивчення впливу стимулятора росту бетастимуліну на насіннєву продуктивність культури цукрового буряка.

Препарат бетастимулін – збалансована композиція ростових речовин природного походження та комплексу 2,6-диметилпіридин-1-оксиду з щавлевою кислотою 60 г/л. Прозорий безбарвний водно-спиртовий розчин. Застосовується в технологіях вирощування цукрових, кормових та столових буряків для обробки насіння та обприскування посівів. Норми витрат – 15 мл на 1 тонну насіння. Підвищує стійкість рослин до коренеїда, церкоспорозу, септоріозу та інших хвороб. Збільшує врожай коренеплодів.

Насіння рослин цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72 однократно обробляли водним розчином бетастимуліну (0,2 мг/кг). Робочий розчин рівномірно розподіляли за допомогою пульверизатора у співвідношенні 1:1. Зволожене таким чином насіння декілька раз ретельно перемішували і витримували 24 год. При кімнатній температурі під вологою накидкою, змоченою розчином дослідного препарату. Через добу їх розстеляли тонким шаром і підсушували. У якості контролю використовували насіння оброблене водопровідною водою у відповідності з методичними рекомендаціями.

Для визначення посівних якостей насіння (енергії проростання та схожості) його пророщували в термостаті в чашках Петрі на зволоженому фільтрувальному папері при температурі 25оС у чотирьохкратній повторюваності.

Отримані нами результати свідчать, що обробка насіння цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72 бетастимуліном призводила до зміни інтенсивності проростання і схожості насіння у порівнянні з контролем (табл. 1).

Найбільший вплив даного препарату спостерігається на насінні фракції 3,75-4,5 мм. На нашу думку, підвищення енергії проростання насіння цукрового буряка при обробці його бетастимуліном пов’язане зі стимулюючим впливом даного препарату на укорінення насіння.

Результати досліджень свідчать, що насіння більш крупних фракцій (3,5 – 3,75 мм та 3,75 – 4,5 мм), оброблене бетастимуліном має значно вищу схожість порівняно з дрібною фракцією 2,5-3,5мм.

Таким чином, обробка насіння рослин цукрового буряка бетастимуліном (0,2 мл/кг) значно підвищує схожість насіння усіх фракцій.

 

 

Таблиця 1

Вплив синтетичних регуляторів росту на схожість насіння рослин цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72, 2013 р.

 

Варіант досліду

Фракція насіння,

мм

Кількість пророслих плодів даної фракції, %

Контроль

2,5 – 3,5 мм

30±0,31

Бетастимулін (0,2 мл/кг)

*42±0,52

Контроль

3,5 – 3,75 мм

36±1,05

Бетастимулін (0,2 мл/кг)

*56±0,15

Контроль

3,75 – 4,5 мм

45±0,22

Бетастимулін (0,2 мл/кг)

*67±0,14

Примітка: . * – різниця достовірна при Р<0,05

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Кур’ята В. Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур : дис. … доктора біол. наук : 03.00.12 / Кур’ята Володимир Григорович. – К., 1999. – 318 с.

2.     Регуляторы роста и развития растений в биотехнологиях : шестая междунар. конф., 26-28 июня 2001 г. : тезисы докл. / В.С. Шевелуха (ред.). – М. : Изд-во МСХА, 2001. – 296 с.