Книжник О.В., к.б.н. Шевчук О.А.
Вінницький державний педагогічний
університет
імені Михайла Коцюбинського,
Україна
ВПЛИВ
БЕТАСТИМУЛІНУ НА ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАСІННЯ РОСЛИН ЦУКРОВОГО БУРЯКА
В наш час відомо близько
5 000 різноманітних за походженням (рослинного, бактеріального, хімічного)
регуляторів росту, але лише 100 з них знайшли
практичне застосування в сільськогосподарській практиці. Використання регуляторів росту дозволяє зменшити витрати ручної праці та забезпечує механізм догляду і збирання продукції,
стабільний урожай та його високу якість [1, 2].
В останні роки загострилася проблема підвищення інтенсивності
цукрового виробництва, яку вирішити за допомогою добрив і загальноприйнятими методами неможливо. Одним із
перспективних шляхів підвищення продуктивності цукрового буряка стає
застосування регуляторів росту.
Отже,
розкриття механізмів дії синтетичних регуляторів росту має суттєве теоретичне
значення для розуміння закономірностей росту і розвитку рослин, що визначає
актуальність і практичне значення даної роботи.
Метою наших досліджень було вивчення впливу стимулятора
росту бетастимуліну на насіннєву продуктивність культури цукрового буряка.
Препарат бетастимулін –
збалансована композиція ростових речовин природного походження та комплексу 2,6-диметилпіридин-1-оксиду
з щавлевою кислотою 60 г/л. Прозорий безбарвний водно-спиртовий розчин.
Застосовується в технологіях вирощування цукрових, кормових та столових буряків
для обробки насіння та обприскування посівів. Норми витрат – 15 мл на 1 тонну насіння. Підвищує стійкість рослин до коренеїда,
церкоспорозу, септоріозу та інших хвороб. Збільшує врожай коренеплодів.
Насіння рослин цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72 однократно обробляли водним розчином бетастимуліну (0,2 мг/кг). Робочий розчин
рівномірно розподіляли за допомогою пульверизатора у співвідношенні 1:1.
Зволожене таким чином насіння декілька раз ретельно перемішували і витримували
24 год. При кімнатній температурі під вологою накидкою, змоченою розчином
дослідного препарату. Через добу їх розстеляли тонким шаром і підсушували. У
якості контролю використовували насіння оброблене водопровідною водою у
відповідності з методичними рекомендаціями.
Для визначення
посівних якостей насіння (енергії проростання та схожості) його пророщували в
термостаті в чашках Петрі на зволоженому фільтрувальному папері при температурі
25оС у чотирьохкратній повторюваності.
Отримані нами результати свідчать, що обробка
насіння цукрового буряка гібриду Ялтушківський
ЧС 72 бетастимуліном призводила до зміни інтенсивності
проростання і схожості насіння у
порівнянні з контролем (табл. 1).
Найбільший
вплив даного препарату спостерігається на насінні фракції 3,75-4,5 мм. На нашу
думку, підвищення енергії проростання насіння цукрового буряка при обробці його
бетастимуліном пов’язане зі стимулюючим впливом даного препарату на укорінення
насіння.
Результати досліджень свідчать, що насіння
більш крупних фракцій (3,5 – 3,75 мм та 3,75 – 4,5 мм), оброблене бетастимуліном
має значно вищу схожість порівняно з дрібною фракцією 2,5-3,5мм.
Таким чином, обробка насіння рослин цукрового буряка бетастимуліном
(0,2 мл/кг) значно підвищує схожість насіння усіх фракцій.
Таблиця 1
Вплив
синтетичних регуляторів росту на схожість насіння рослин цукрового буряка
гібриду Ялтушківський ЧС 72, 2013 р.
|
Варіант
досліду |
Фракція
насіння, мм |
Кількість
пророслих плодів даної фракції, % |
|
Контроль |
2,5 – 3,5
мм |
30±0,31 |
|
Бетастимулін
(0,2 мл/кг) |
*42±0,52 |
|
|
Контроль |
3,5 – 3,75
мм |
36±1,05 |
|
Бетастимулін
(0,2 мл/кг) |
*56±0,15 |
|
|
Контроль |
3,75 – 4,5
мм |
45±0,22 |
|
Бетастимулін
(0,2 мл/кг) |
*67±0,14 |
Примітка: . * – різниця достовірна при
Р<0,05
ЛІТЕРАТУРА:
1. Кур’ята В. Г.
Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини
ягідних культур : дис. … доктора біол. наук : 03.00.12 / Кур’ята Володимир
Григорович. – К., 1999. – 318 с.
2. Регуляторы роста и
развития растений в биотехнологиях : шестая междунар. конф., 26-28 июня 2001 г.
: тезисы докл. / В.С. Шевелуха (ред.). – М.
: Изд-во МСХА, 2001. – 296 с.