К.е.н. Дончак Л.Г., студент Головачов В.

Вінницький інститут економіки

Тернопільського національного економічного університету

Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції на підприємстві

За сучасних динамічних умов функціонування суб’єктів господарювання ефективність виробництва продукції на підприємстві займає одне з пріоритетних цілей. Актуальність теми обумовлена тим, що в умовах нестабільної економічної ситуації, яка характеризується, насамперед, значним спадом виробництва, дисбалансом в структурі економіки країни, неврегулюваністю різних сфер господарювання, загострились проблеми підвищення ефективності виробництва продукції.

Дослідження ефективності виробництва та розробці шляхів її підвищення присвячено низку праць вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема, А. Б. Бушена, В. Є. Варзара, І. І. Бока, С. Г. Струмиліна, А. К. Гастєва, П. М. Керженцева, С. Г. Струміліна, О. К. Харченка, Ю. М. Рубінського, О. І. Амоша, М. Д. Прокопенка, Р. В. Гаврилова, О. Є. Германової, В. С. Астраускаса, О. М. Уманського, І. В. Багрова тощо. Проте, чимало аспектів підвищення ефективності виробництва продукції на підприємстві й надалі потребують детального аналізу та дослідження.

Метою даної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності виробництва продукції на вітчизняних підприємствах у сучасних умовах розвитку економіки України.

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого – такі чи такі результати виробництва (діяльності). Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня його використання.

Визначення ефективності виробництва (діяльності підприємства) полягає в оцінці його результатів. Виходячи з цього, можна сказати, що ефективність виробництва (підприємства) являє собою комплексну оцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних засобів та фінансових і трудових ресурсів за певний період часу [1]. Ефективність виробництва найбільш повно характеризує рентабельність продукції (товарів, робіт, послуг), яка показує скільки прибутку отримує підприємство з кожної гривні витраченої на її виробництво і реалізацію, яке є основним джерелом отримання прибутку. Її розраховують, як в цілому по підприємству та окремих його підрозділам так і за окремими видами продукції (товарів, робіт, послуг). Ефективність виробництва відображає не тільки приріст обсягів виробництва, а й те, якою ціною, тобто якими затратами досягають цього приросту.

Можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності виробництва (діяльності підприємства) не однакові за ступенем дії (впливу), використання і контролю. Тому для практики господарювання, керівників і відповідних спеціалістів (менеджерів) господарюючих субєктів важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю і використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників на різних рівнях управління виробництвом. Підприємство може і повинно постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників шляхом розробки і послідовного здійснення власної програми підвищення ефективності виробництва, а також врахувати вплив на неї зовнішніх чинників – економічної соціальної політики держави, діяльності національних інституційних організацій розвитку інфраструктури і структурних змін у суспільстві.

На нашу думку, підвищення ефективності виробництва на підприємстві доцільно здійснювати за наведенням на рис. 1 зовнішніми та внутрішніми напрямками.

Рис. 1 Напрямки підвищення ефективності виробництва продукції підприємства

Отже, основні заходи по покращенню ефективності виробництва продукції доцільно поділити на зовнішні та внутрішні. Зокрема до зовнішніх шляхів можна віднести розвиток різноманітних інституцій, створення інституційних механізмів, проведення ефективної державної політики, вплив структурних змін. Внутшінми резервами збільшення ефективності виробництва продукції на підприємстві є технологічні нововведення, якість та дизайн виробів, підвищення ефективності устаткувань, економічна сировина, матеріали, енергія, удосконалення методів праці, організація системи управління, покращення організації, а також підвищення продуктивності праці.

Література

1. Економіка підприємства :Підручник / За ред. А.В. Шегди. – К.:Знання, 2006. – 614 с.

2. Іляш О. І. Продуктивність та ефективність праці, резерви і шляхи їх підвищення / О. І. Іляш // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – № 2. – С. 26-30.
3. Кулішов В. В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2002. – 420 с.

4. Примак Т. О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Вікар, 2001. – 364 с.

5. Шевеленко С.Д., Федів І.К. Підприємство і підприємницька діяльність.- К.: Вища школа, 1997. – 286 с.