ЭКОНОМИКА.Экономика предприятия

Бондаренко І.І., Прокопов І.Д.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Моделювання економічного ризику щодо прийняття рішень у конфліктних ситуаціях

Вивчення і врахування невизначеності, конфліктності, багато критеріальності та породжуваного ними ризику стало однією з магістральних ліній розвитку економічної теорії в другій половині ХХ ст. Особливістю сучасного економічного ризику є його тотальність, всеосяжність. Власне, тому економічний ризик належить до фундаментальних понять сучасної економічної теорії та менеджменту [4].

Об’єкт управління ситуаціями, що постають перед органом управління, характеризується багатоваріантністю розвитку подій і можливістю виникнення непередбачених ситуацій. Тому головними якостями сучасного економіста, фінансиста, управлінця, менеджера є уміння працювати в умовах невизначеності (неповноти інформації), здійснювати раціональний вибір з множини можливих, альтернативних варіантів, здатність йти на ризик у розумних (допустимих) межах.

Чим складнішим і невизначенішим (розпливчастим) є соціально-економічне середовище, тим злободеннішими є необхідність урахування ризику, побудова й удосконалення адекватного інструментарію щодо його
аналізу, врахування, моделювання та прогнозування. Складність причинно-наслідкових і функціональних зв’язків між елементами ринкового механізму формується під впливом багатьох потужних соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних та інших чинників, які мають, взагалі кажучи, різноспрямований характер. Усе це породжує невизначеність, конфліктність, багатокритеріальність, зумовлений ними ризик, який неможливо цілком усунути [1].

Сама по собі наявність ризику, який супроводжує діяльність того чи іншого підприємства, не є ані перевагою, ані недоліком. Навпаки, відсутність ризику, тобто небезпеки настання непередбачених і небажаних для суб'єкта наслідків його дій, як правило, у кінцевому підсумку, шкодить економіці, підриває її динамічність та ефективність.

Відомо, що винагородою за витрачені підприємцем час, зусилля і здібності можуть виявитися як прибуток, так і збитки. Однак підприємець виявляє готовність іти на ризик в умовах невизначеності, оскільки поряд з ризиком втрат існує можливість додаткових доходів.

Ризик характеризується як небезпека виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна або коштів у зв'язку з випадковою зміною умов економічної діяльності, несприятливими обставинами. Його величина вимірюється частотою, імовірністю виникнення того чи іншого рівня втрат.

До прийомів зниження ступеня ризику відносять: уникнення ризику; прийняття ризику; запобігання ризику; зниження ризику.

Уникнення ризику означає відмову від реалізації заходу(проекту), зв'язаного з ризиком.

Таке рішення приймається у разі невідповідності зазначеним вище принципам керування ризиками.

Прийняття ризику — залишення всього ризику чи його частини на відповідальності підприємця. У цьому разі приймається рішення про покриття можливих утрат власними засобами.

Запобігання ризику означає просте відхилення від заходу, пов'язаного з ризиком. Однак запобігання ризику для особи, що приймає рішення,найчастіше означає відмову від прибутку.

Зниження ризику — це скорочення ймовірності й обсягу втрат.

Для зниження ступеня ризику застосовуються різні прийоми. Найбільш поширеними є: профілактика господарських ризиків; диверсифікація; лімітування; самострахування; страхування; страхування від валютних ризиків; хеджування; одержання додаткової інформації про вибір і результати; одержання контролю над діяльністю в пов'язаних галузях; облік і оцінка частини використання специфічних фондів компанії в її загальних фондах та ін.

Отже, ризик властивий будь-якій сфері людської діяльності, що пов'язано з безліччю умов і факторів, які впливають на позитивний результат прийнятих рішень. Фактор ризику може виникнути і надавати свій вплив й на будь-яке підприємство, незалежно від ступеня його стійкості на ринку. Цей вплив, як правило, має негативний характер і може довести підприємство до кризи.

Оскільки, промислові підприємства України є комерційними організаціями, які отримують основну частину свого доходу від продажів продукції власного вироблення, то основні типи ризиків, які можуть мати місце в їх діяльності та впливати на кінцевий прибуток від операційної діяльності, належать до групи комерційних ризиків. Моніторинг ринку збуту своєї продукції та своєчасне реагування на його зміни допомагає не тільки уникнути небажаних наслідків, але й грамотно спрогнозувати стратегічні пріоритети [3].

Література:

1. Вітлінський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічними ризиками: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц./В. В. Вітлінський, П. І. Верченко. — К.: КНЕУ, 2000. — 292 с.

2. Вітлінський В. В. Економічний ризик: ігрові моделі: Навч. посіб./В. В. Вітлінський. — К.: КНЕУ, 2002. — 384 с.

3. Гранатуров В. М. Экономический риск: сущность, методы измерения и пути снижения: Учебное пособие. — М.: Дело и сервис, 1999, — 112 с.

4. Губин Н. М. Экономико-математические методы и модели в планировании и управлении в отрясли святи: Учеб. для вузов/Н. М. Губин, А. С. Добронравов, Останкова Л. А., Шевченко Н. Ю. Б. С. Дорохов. — 3-е изд., доп. и перераб. — М.: Радио и связь, 1993. — 376 с.

5. Мур Д., Ларрі Уедерфорд Р. Економічне моделювання в Microsoft Excel. – М.: Вільямс, 2008. – 179с.