ЭКОНОМИКА.Экономика предприятия

Косинський О.В., Ревенок В.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Реалізація управлінських рішень в умовах ризику і невизначеності

Будь-яке керування здійснюється через «управлінський праця» на основі управлінських «рішень-команд». Управлінська праця - це процес обдумування рішення, його прийняття та організація виконання. Причому процес прийняття управлінських рішень досить складний і відповідальний, тому щоці акти в тій чи іншій мірі зачіпають права та законні інтереси громадян. Від їх своєчасності, точності, доцільності може залежати життя, здоров'я, добробут як окремих осіб, так і суспільства в цілому [1].

Рішення повинне бути спрямоване на досягнення реально поставлених цілей,тільки тоді можна здійснювати управління будь-якими об'єктами. Управлінські рішення розглядаються як засіб реагування на конфліктні ситуації,частина ціле покладання та розвитку. У кінцевому підсумку приймаються плановими,організаційними та оперативними рішеннями визначається якість управління.

У нашій країні, на жаль, на цей бік управління практично не звертають уваги.

Саме безпосереднє значення для ефективності рішення мають компетентність та управлінський досвід особи, яка його приймає. Тут також виявляється проблема підготовки даних суб'єктів, відсутності достатньо кваліфікованих кадрів [3].

Даним питанням щодо вивчення поняття та класифікації управлінських рішень займались, такі відомі вчені, як Мандріца В.М., Касьянов В.В. Кутафін О.Е., Фадєєв В.І., Четвериков В.С., Алексєєв О.Б. Сурнін А.Ф. Наді А.Т. В даний час вдосконалення управління - це величезний і мало затребуваний резерв підвищення ефективності управлінської діяльності. При аналізі накопиченого досвіду у сфері роботи з управлінськими актами виявлено, що до числа основних проблем, з якими стикаються підприємства для забезпечення своєчасних та точних управлінських рішень відносяться:

1) відсутність модельного інструментарію підготовки варіантів управлінських рішень, їх порівняння та оцінки ефективності;

2) відсутність повної, достовірної та своєчасної інформації для прийняття управлінських рішень;

3) відсутність стрункої системи обробки та представлення інформації для її аналізу.

Звичайно багато в чому та чи інша модель, управлінський підхід будуть прийматися в залежності від того, наскільки успішно вони будуть сприяти вирішенню соціальних та економічних проблем.

На сьогодні, з питань управління ризиком сукупність можливих дій та заходів щодо управління ризиком прийнято поділяти на кілька груп (рис. 1).

Рис 1. Класифікація методів управління ризиком [2]

Залежно від того, чиїми силами та за чий рахунок проводяться заходи щодо управління ризиком розглядають:

- внутрішні способи оптимізації (зниження) ризику, які реалізуються безпосередньо торговельним підприємством та за його рахунок;

- зовнішні способи зниження ступеня ризику, які передбачають залучення до процесу управління ризиком торговельного підприємства інших сторін (контрагентів підприємства або професійних страховиків).

Вибір конкретного переліку методів управління ризиком залежить від ступеня ризику, який притаманний діяльності конкретного торговельного підприємства, а також від ризик-позиції його керівництва.

Отже, важливу роль у системі управління ризиком відіграє правильний вибір заходів попередження і мінімізації ризику, які загалом визначають її ефективність.

Література:

1. Прокопенко І.Ф. Методика і методологія економічного аналізу: [навч. посібник]. / І.Ф. Прокопенко, В.І. Ганін. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 430с.

2. Райс,Тони, Койли,Бpайн. Финансовые pиски: Сокp. пеp. с англ./ Общ. pед. М.А. Гольцбеpга, Л.М. Хасан-Бек.- К.: Тоpг.-изд. бюpо BHV, 1997.- 590 с.

3. Рэдхэд,Кейт, Хьюс,Стюаpт. Упpавление финансовыми pисками/ [Пеp.с англ.А.В.Доpошенко].- М.: ИHФРА-М, 1996.- 287 с.