Дніпропетровський державний
аграрний університет, Україна
Маркетинг
в управлінні логістичними процесами підприємств
Основними складовими формування
системи управління логістичними процесами підприємств на засадах маркетингу
виступають: комплексні дослідження ринку та прогнозування збуту,
планування розподілу, планування виробництва, придбання сировини і матеріалів, вхідні
транспортні потоки, склади підприємства, прийом, упаковка, внутрішньозаводське
складування, відправка, вихідні транспортні потоки, замовлення покупців,
доставка і сервісне обслуговування. Проаналізуємо більш детально основні
складові системи управління логістичними
процесами підприємств на засадах маркетингу, а саме: опрацювання
замовлень споживачів, управління запасами, складування, транспортування та
обслуговування споживачів.
Опрацювання замовлень. Взаємодія маркетингового та
логістичного забезпечення діяльності підприємства починається із замовлення на
купівлю товару. Споживачі можуть робити замовлення за допомогою різноманітних
засобів: поштою, телефоном, через торговельних агентів, шляхом комп'ютерного,
електронного обміну даними або за іншими методами прямого маркетингу. За
допомогою системи обробки замовлень оформляють рахунки-фактури, після чого
замовлення передаються для їх виконання. Відповідні склади отримують завдання
на упаковку і завантаження замовленої кількості товару.
Багато підприємств, для того щоб зменшити витрати, прагнуть скоротити
час циклу замовлення, тобто час між отриманням замовлення, доставкою товару і
його оплатою. Цей цикл охоплює: передачу замовлення від торгового працівника,
заповнення бланків, виписування чека покупцеві, складання плану використання
запасів і виробництва, отримання оплати. Чим довший цей цикл, тим нижчими
будуть міра задоволення покупця і прибутки підприємства. Ефективна обробка
замовлення вигідна як підприємству-виробнику, так і його клієнтам. Тому
підприємство, має провести комплексні дослідження ринку для визначення попиту
споживачів, виробити необхідний товар, відповідної якості та в необхідній
кількості, доставити цей товар до споживачів у той час і в те місце, яке буде
оптимально вигідним для споживача та з мінімальними витратами.
Управління товарними запасами. Рівень товарних запасів також
впливає на задоволення потреб покупців. Основним завданням щодо рівня товарних
запасів є забезпечення їхньої оптимальної величини, оскільки чим більшим є
товарний запас, тим вищими будуть витрати на його підтримку. Виникає і проблема
старіння товарів. Разом із тим, невеликий рівень товарних запасів може
викликати нестачу товару на складі, а отже, незадоволення потреб споживача або
навіть його втрату як клієнта, якщо він наддасть перевагу конкуренту. Ухвалюючи
рішення про рівень товарних запасів, менеджери мають співвідносити вартість
підтримки запасів з обсягами продажу і прибутком. Існують наступні стратегії
управління товарними запасами: фіксоване замовлення, фіксований інтервал, «один
на один», які мають бути врахованими, під час здійснення управління запасами.
Розмір товарних запасів на складі має забезпечувати: торгівлю в період між
замовленнями; торгівлю під час виконання замовлення та рівень гарантійного
запасу.
Підраховано, що вартість капіталів у запасах досягає більше 1/3, на
утримування запасів споживача йде від двадцяти до сорока відсотків усіх витрат,
включаючи витрати на транспортно-складські операції. Останніми роками чимало
підприємств почали використовувати системи постачання «точно в термін», при
цьому на 60% знижуються запаси матеріалів та комплектуючих виробів, на 40% –
витрати на перевезення вантажів, на 40% – витрати на матеріали, на 28%
підвищується якість постачання матеріалів.
Важливою властивістю забезпечення діяльності підприємства є взаємне перетинання інтересів маркетингу і логістики в продуктових характеристиках і, перш за все це стосується асортименту продукції, що визначається маркетинговою стратегією підприємства. Асортиментні характеристики готової продукції безпосередньо впливають на структуру логістичних ланцюгів і каналів у системі дистрибуції, рівень запасів, види транспортних засобів і способи транспортування. Відносно упаковки товару повинна бути досягнута гармонізація так званих обліково-договірних одиниць пакувальних місць і вантажомісткості транспортних засобів. Відсутність такого погодження неминуче призведе до зростання логістичних витрат.
Складування. Підприємства зберігають свої товари
на складі до моменту продажу. Для швидкого виконання замовлень на підприємстві
має бути забезпечений достатній запас товарів. Зберігання товарів є необхідним,
бо цикли виробництва і споживання в більшості випадків не співпадають.
Підприємства приймають такі рішення про склади: скільки, як і де їх належить
розмістити. Чим більше складів має підприємство, тим швидше його товари будуть
доставлені споживачам. При цьому необхідно співвідносити рівень обслуговування
споживачів з витратами на переміщення товарів. Для переміщення товарів
підприємства можуть також використовувати розподільчі центри. Це великі
автоматизовані склади, призначені для приймання товарів від різних підприємств
і постачальників, для приймання замовлень, ефективної обробки і швидкого
постачання товарів.
Замість раніше побудованих багатоповерхових складів більшого
розповсюдження набирають нові, одноповерхові автоматизовані склади, що мають
поліпшену систему навантаження і розвантаження, якою управляє комп'ютер.
Перевагою таких складів, насамперед є: скорочення чисельності працівників, а
отже, зниження витрат на оплату праці; поліпшення контролю за запасами. При
цьому можна не вкладати значних капіталів у такий високотехнологічний склад, а
звертатися до послуг спеціалізованих дистрибуторських компаній, які будуть
надавати програмне забезпечення і здійснювати складування.
Транспортування. Витрати на
завантаження та транспортування складають біля 15% ціни товару, тому рішення
відносно транспортування товарів істотним чином впливають на витрати розподілу,
на рівень цін товарів, на своєчасність їх доставки і стан товарів у момент
постачання, а в кінцевому підсумку все це впливає на задоволення покупців. Маркетологи
ухвалюючи рішення відносно виду транспорту мають враховувати наступні чинники:
швидкість, надійність, пропускну спроможність, доступність, ціну. Розробляючи
модель доставки, відправники прагнуть сумістити два або декілька видів
транспорту.
Для підвищення ефективності формування
системи управління логістичними процесами підприємств на засадах маркетингу слід
взяти на озброєння концепцію інтегрованого управління, яка передбачає
забезпечення співпраці як між учасниками каналу розподілу, так і між
структурними підрозділами підприємства. Забезпечення співпраці всередині
підприємства з організації маркетинг-логістичного забезпечення діяльності
підприємства можливе через створення міжфункціональних маркетинг-логістичних
підрозділів або команд, введення нових посад з міжфункціональними
повноваженнями і відповідного інформаційного забезпечення системи спільного
використання інформації. Внаслідок встановлення таких партнерських відносин
підприємства зможуть перейти від систем розподілу, заснованих на попередженні
подій, до використання систем розподілу, що реагують на події. Ці системи
дозволяють вчасно пристосовувати товари і послуги підприємств до запитів і
потреб цільових покупців, що буде сприяти підвищенню ефективності їхньої
діяльності.
Таким чином, формування системи управління логістичними процесами підприємств на засадах
маркетингу необхідно
здійснювати з дотриманням принципу інтеграції маркетингової і логістичної
концепцій: їх реалізація має здійснюватися паралельно і узгоджено, щоб кожен із
намічених у маркетинговій стратегії напрямів розвитку був забезпечений
відповідними логістичними ресурсами.