Економічні науки/10. Економіка підприємства

маг. Хасанова Х.Я.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Економічна сутність і необхідність забезпечення стратегічного розвитку підприємства

Стратегія є одним із ключових моментів стратегічного управління. Це поняття взяте з військового лексикону, де воно означає планування і проведення військових дій з використанням всіх доступних засобів. Поняття «стратегія» появилося серед управлінських термінів в 50-ті рр.., коли проблема реакції на зміни в зовнішньому середовищі набула великого значення.

Дослідження управлінської літератури як зарубіжних, так і вітчизняних авторів показало, що існує різноманітність підходів по відношенню до змісту стратегії та самого поняття стратегії. На даний момент в літературі відсутня єдина точка зору на поняття стратегії.

Існують різні трактовки поняття стратегії. Частіше всього стратегію порівнюють з позицією на ринках, із заходами, які надають можливість посилити свою конкурентну позицію і збільшити долю ринку, а також вести боротьбу за нові ринки. Таким чином можна запропонувати наступні визначення поняття «стратегія» підприємства [1, 2].

Стратегія – це система, яка визначає направлення перспективного розвитку підприємства, має необхідну наукову і ресурсну базу, забезпечує організації збалансованість і загальні направлення росту, виступає як засіб досягнення цілей підприємства.

Стратегія – це прийняті керівництвом направлення розвитку всіх елементів організації або способи діяльності для досягнення головних довгострокових цілей, з врахуванням позиції організації в навколишньому середовищі і реальних можливостей її розвитку.

Стратегія – довгостроковий курс фірми, спосіб досягнення цілей, які вона вибирає для себе керуючись власними розсудами в межах своєї політики.

Стратегія – конкретизована в певних показниках позиція в середовищі, яку займає підприємство, тобто це своєрідний погляд на внутрішнє і зовнішнє середовище і спроба знайти шляхи ефективного пристосування до зовнішнього середовища, а також проведення необхідних змін у зовнішньому середовищі.

За допомогою своєї стратегії підприємство намагається діяти таким чином, щоб досягти на довгостроковий період бажаних результатів. Вироблена та підтримувана стратегія є компромісом між тим, що підприємство хоче робити, що воно повинно зробити, що його примушують робити і засобами, якими воно володіє.

Більша кількість запропонованих в літературі підходів до класифікації функціональних стратегій базується на деталізованому розгляданні проаналізованих вище стратегій.

В сучасних умовах українські підприємства функціонують в ситуації високої нестабільності. Зміни в вітчизняній економіці, які відбулися за останні декілька років, специфіка переходу до ринкових відносин створюють додаткові складності для роботи підприємств в сучасних умовах. Повний ризику розвиток навколишнього середовища підприємства, який проявляється в таких тенденціях, як – насищення ринку, поява нових запитів, зміна позицій споживачів, поява нових можливостей для бізнесу, розвиток інформаційних технологій є типовими для сьогоднішньої ситуації і створюють загрозу позиціям підприємства на ринку. В цих умовах для тих організацій, які в стані прогнозувати і враховувати такі зміни як можна раніше, можуть появитися сприятливі можливості, пов’язані з раціональним використанням власних зусиль за рахунок стратегічного управління і розробки стратегій для створення нових переваг в конкуренції і розвитку.

Стратегічне управління на підприємствах України на сьогоднішній день знаходиться на стадії зародження. Причиною цього є збитковість більшості підприємств, недостатність інвестиційних кредитів, нестабільність законодавчої та нормативної бази, недосконала податкова система. У більшості підприємств відсутня націленість на до стратегічного бачення своєї діяльності.

Забезпечення стратегічного розвитку підприємства неможливе без досягнення збалансованості і єдиної направленості роботи всіх його підрозділів. Вирішенню даної задачі сприяє розробка загальної стратегії підприємства, яка дозволяє визначити і узгодити направлення діяльності його підрозділів, орієнтуючи їх на досягнення глобальних цілей фірми. Стратегія є одним із ключових елементів довгострокового управління.

Важливе значення в забезпеченні ефективної діяльності підприємства має стратегічне планування. Стратегічне планування – це управлінський процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями підприємства, його потенційними внутрішніми можливостями і змінами зовнішніх потреб. В стратегічному плануванні підприємства умовно можна виділити такі основні етапи: стадія постановки цілей, стратегічний аналіз, формулювання стратегії, реалізація стратегії.

Розробка довгострокової стратегії розвитку підприємства – порівняно нове явище у вітчизняній практиці управління, до якого підприємства в більшості не готові: ні в технічному, ні в організаційному плані.

Таким чином, для розробки та удосконалення стратегії необхідно здійснити аналіз можливостей та загроз діяльності підприємства, його сильні та слабкі сторони, стан розвитку галузі та конкурентоспроможність підприємства на національному та міжнародному ринках, аналіз господарської діяльності підприємства.

Література:

1. Редченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навчальний посібник для студентів ВЗО. – Львів: “ Новий світ – 2000”, 2003. – 219с.

2. Соболев Ю.В., Дикань В.Л., Дейнека А.Г. Стратегия предприятия и стратегический менеджмент: Учебное пособие. – Харьков: « Олант», 2002. – 327с.