Вікнянська О.М., Роскрут Н.О.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

м. Чернівці,Україна

ПОНЯТТЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

CONCEPT OF INDUSTRIAL RESTRUCTURING COMPANIES

У статті визначено основні поняття реструктуризації промислових підприємств. Уточнено сутність категорії реструктуризації, виявлено порядок її проведення, подано види, форми, принципи реструктуризації промислових підприємств.

The article outlines the basic concepts of industrial restructuring. The essence category restructuring procedure revealed its implementation, given types, forms, principles of industrial restructuring.

Постановка проблеми. Сучасний стан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Кризові явища в економіці, викликані зниженням купівельної спроможності населення і падінням виробництва, обумовлюють необхідність докорінної перебудови існуючої системи виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробного потенціалу є його структурна перебудова, яка здійснюється за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження реструктуризації підприємств відображені в роботах таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як І.В. Бабій, О.Д. Василик, В.І. Захарченко, А.М. Поддєрьогін, О.О. Терещенко, З.Є. Шершньова, С.В. Оборська, однак питання вибору методу реструктуризації в сучасних умовах залишається невирішеним.

Метою статті є узагальнення поняття реструктуризації, визначення порядку реструктуризації промислових підприємств,її основних видів, форм, принципів та здійснення порівняльного аналізу сучасних методів проведення реструктуризації.

Виклад основного матеріалу. Термін реструктуризація підприємства (Restructuring of enterprise) означає здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів [5].

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати за умов ринкової економіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків.

Реструктуризація промислових підприємств поділяється на декілька видів. В залежності від характеру заходів, які застосовуються, вчені вирізняють такі форми реструктуризації [2]:

- реструктуризація виробництва;

- реструктуризація активів;

- фінансова реструктуризація;

- корпоративна реструктуризація (реорганізація).

За принципом визначення об'єкта реформування виділяють такі види реструктуризації [3]:

- виробнича;

- ринкова;

- соціальна;

- екологічна;

- науково-технологічнa.

Під принципами реструктуризації доцільно розуміти основні правила здійснення перетворень підприємства. Основними принципами реструктуризації промислових підприємств є [1]:

1. принцип цілеспрямованості, який полягає у посиленні певного аспекту розвитку підприємства (соціальна, науково-технологічна, ринкова спрямованість тощо);

2. принцип керованості, що передбачає управління реструктуризацією на принципах стратегічної мети та оптимізації розподілу повноважень між структурами і рівнями влади;

3. принцип планомірності означає усвідомлені організаційні зміни структури виробництва;

4. принцип системності має на увазі проведення структурної модернізації, що передбачає її поширення на об'єкт реструктуризації як цілісної системи зі всіма її рівнями або підсистемами по вертикалі і горизонталі;

5. принцип комплексності ґрунтується на тому, що проведення структурних змін вимагає взаємозв'язку і взаємоузгодженості всіх елементів і об'єктів реструктуризації відповідно до її мети і способів здійснення;

6. принцип інноваційного оновлення передбачає здійснення структурної реструктуризації на основі сучасної техніки і технології різних характеристик виробництва;

7. принцип вигідності і зацікавленості полягає у необхідності забезпечення зацікавленості працівників та менеджерів всіх рівнів виробництва;

8. принцип раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки передбачає урахування всіх можливих позитивних і негативних соціально-екологічних наслідків від реалізації змін у виробництві як для підприємства, так і для суспільства в цілому;

9. принцип економії праці ґрунтується в першу чергу на підвищенні продуктивності праці та економії матеріалів;

10. принцип адаптації має на увазі пристосування структурних змін до нових геополітичних і ринкових умов, світового розподілу праці, вимог внутрішнього і зовнішнього ринку;

11. принцип перманентності полягає у постійності характеру проведення певних структурних змін відповідно до трансформації потреб людей, суспільства і держави, досягнень НТП, у першу чергу в інформаційній сфері промислового виробництва;

12. принцип поєднання територіального і галузевого підходів означає урахування під час планування структурних змін інтересів і потенціалу території розташування підприємства за пріоритетності загальнодержавних інтересів.

Порядок реструктуризації підприємства включає наступні етапи [4]:

- попередній аналіз стану підприємства;

- включення до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій;

- поглиблений аналіз техніко-економічного та фінансового стану підприємства;

- обґрунтування концепції реструктуризації;

- розробка плану реструктуризації, розробка бізнес-планів нових реорганізованих підприємств;

- запровадження організаційно-економічних, правових, технічних заходів з реструктуризації;

- визначення економічної ефективності реструктуризації;

- оцінка результатів створення і функціонування нових організаційно-правових структур.

Реструктуризація підприємств здійснюється після занесення їх до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій і проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності спеціалістами, які роблять висновки щодо способів оздоровлення та пропонують концепцію господарської діяльності підприємства.

Шершньова З.Є., Оборська С.В. виділяють наступні методи, які застосовуються при проведенні реструктуризації [6].

Таблиця 1

Метод	Коротка характеристика методу
ABС / ABM	Сукупність методів вартісного аналізу бізнес-процесів, ланцюжків створення вартості, окремих організаційно-структурних одиниць, а також методів підвищення економічної ефективності процесів управління; використовується як аналітичний засіб, що дає змогу визначити можливі шляхи поліпшення вартісних показників.
Аутсорсинг	Означає передачу сторонньому виконавцю ряду функцій підприємства. При цьому аутсорсинг є формою взаємодії, при якій підприємство – сторонній виконавець – продаючи замовнику свої товари або послуги, включається в «управлінські контури» підприємства-замовника як функціональний підрозділ, залишаючись при цьому юридично та організаційно відокремленим.
Бенчмаркінг	Являє собою процес знаходження і вивчення найкращих з відомих методів ведення бізнесу. Це спосіб оцінки діяльності підприємства порівняно з кращими підприємствами чи конкурентами. Його мета – підвищення ефективності власної діяльності та отримання переваг у конкурентній боротьбі.
Реінжиніринг бізнес-процесів (BPR)	Метод кардинальної перебудови бізнес-процесів з метою досягнення якісно іншого, більш високого рівня показників виробничо-господарської діяльності підприємства.
«Точно в термін» (JIT)	Сукупність методів підвищення якості робіт та обслуговування. Всі ресурси, необхідні для одержання продукції, що постачаються в той момент і в тих кількостях, які необхідні для своєчасного виконання робіт на всіх виробничих місцях та випуску продукції відповідно до виробничої програми. Необхідні умови: точність і узгодженість поставок; висока якість компонентів виробництва, які постачаються.
Управління знаннями (KM)	Це сукупність стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання інтелектуального капіталу підприємства з метою збільшення результативності діяльності.
Управління якістю (CPI / TQM)	Цей метод заснований на концепції управління якістю продукції, що випускається. Якість повинна бути спрямована на задоволення поточних і майбутніх потреб споживачів як найважливішої ланки виробничої лінії. Досягнення відповідного рівня якості вимагає постійного вдосконалення виробничих процесів.

Аналіз наведених вище методів реструктуризації та їх переваги і недоліки наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Назва методу	Переваги	Недоліки
ABС / ABM	можливість більш точного визначення витрат на невикористані потужності;	проблема часу, зусиль, що пов’язана з навчанням персоналу, збору даних як при впровадженні системи, так і її використанні;
	значна економію витрат на оплату праці персоналу;
	можливість отримання інформації про прибутковість або збитковість роботи підприємства в розрізі клієнтів;	обтяжливість системи для підприємств-виробників, у зв’язку з наявністю довгих і складних продуктивних ланцюжків;
	можливість отримання повнішої інформації для управління витратами, прийняття управлінських рішень та стратегічного планування;
		наявність небезпеки інформаційного перевантаження підприємства;
		необхідність більш бюрократичного режиму для реалізації методу АВС, ніж для традиційних методів.
	можливість генерування ряду показників нефінансового характеру.
Аутсорсинг	нижчі витрати підприємства на залучення аутсорсера, ніж на утримання власної структури, особливо для другорядних функцій;	можливість зростання витрат, у випадку передачі на аутсорсинг великої кількості функцій і процесів;
		витрати на утримання зовнішньої інфраструктури взаємодії з постачальниками аутсорсингових послуг;
	можливість зосередження основних ресурсів й уваги на основній діяльності, цілях компанії й на задоволенні потреб клієнтів;
		імовірність зростання трансакційних витрат;
	можливість вивільнення ресурсів для основного бізнесу й інших цілей;
		можливість банкрутства аутсорсингової компанії;
	вивільнення резервного фонду основного капіталу;
		небезпека зайвої концентрації подібних технологічних бізнес-процесів в одних руках.
	можливість доступу до технологій і рішень більше високого рівня;
	можливість використання спеціалізованих функцій, для виконання яких організація немає фахівців або ресурсів;	обмеження техніко-технологічної гнучкості підприємства;
		можливість витоку конфіденційної інформації;
	доступ до ресурсів, недоступних усередині самої компанії.	відсутність врахування можливих негативних наслідків використання нематеріальних активів.
Бенчмаркінг	відповідність вимогам клієнтів;	обмеження в доступі до інформації, без якої бенчмаркінг неможливий;
	планомірне викорінення відмінностей від кращих представників даного класу;
		необхідність значних витрат;
	визначення об’єктивного рівня продуктивності;	необхідність високої кваліфікації аналітиків;
	запозичення найкращих методів;	необхідність використання закритої інформації підприємств.
	досягнення провідної позиції в конкурентній боротьбі;
	розпізнавання технологічних «проривів».
Реінжиніринг бізнес-процесів (BPR)	свіжий погляд на сутність і зміст бізнес-процесів;	етапи реінжинірингу виконуються не послідовно, а паралельно, причому деякі з них повторюються;
	у разі правильного проведення реінжинірингу процесу відбувається зниження витрат, тривалість циклу скорочується на 60-90% а рівень помилок – на 40-70%;
		повністю ігнорується існуючий процес і структура організації.
	вимоги до простоти конкретного завдання;
	процеси, що удосконалюються, повинні задовольняти сучасним вимогам до якості, сервісу, гнучкості й низької вартості, а також бути зрозумілими;
	дослідження організації та складання схем її функціонування в даний момент;
	забезпечення створення нових або змінених процесів і підтримуючої їх інформаційної системи, а також підбір прототипів і тестування нових процесів.
«Точно в термін» (JIT)	зменшення термінів виробництва кінцевого виробу;	зростаючі транспортні витрати;
		можливість ситуації, коли дешевше зберігати товар на складі, ніж постійно доставляти;
	скорочення витрат на зберіганні товару;
	більш висока продуктивність;	залежність від партнерів по поставкам;
	скорочення термінів підготовки до виробництва;
		додаткова робота, яку постійно необхідно проводити при розвантаженнях;
	покращений контроль якості;
	більше рівномірний графік виробництва;
		можливість простоїв серед робітників;
	мінімум збоїв на виробництві;	необхідність ефективного менеджменту.
	низька ймовірність надвиробництва.
Управління знаннями	підвищення ефективності використання інтелектуального капіталу підприємства;	невизначеність виду інформації, її вигляду та переліку підрозділів, які повинні її надавати;
	збільшення результативності діяльності працівників.	складність визначення стратегічних і оперативних заходів.
Управління якістю (CPI / TQM)	планування на рівні вищого керівництва;	складність приведення всіх процесів на підприємстві в керовані умови;
	організація системи ведення, накопичення та обробки інформації з метою мінімізації витрат, викликаних низькою якістю;	великі затрати часу на регулярні перевірки, вивчення зворотного зв'язку і коректування дій;
	регламентація і впорядкування всієї діяльності організації відповідно до поставлених цілей у сфері якості;	організація діяльності в сфері якості у формі системи з функціями координації;
	залучення всіх виробничих ресурсів і всього персоналу;	складність забезпечення простежуваності і контрольованості продукції та ресурсів;
	широке використання стандартизації, у тому числі і міжнародних стандартів в управлінні якістю;
		постійне підвищення кваліфікації персоналу.
	визначення ролі і відповідальності кожного співробітника відповідно до поставлених цілей у сфері якості.

Таким чином, в даній роботі узагальнено поняття реструктуризації, наведено основні її види і принципи, визначено етапи та проаналізовано сучасні методи проведення реструктуризації промислових підприємств.

Висновки. Заходи щодо оздоровлення фінансової діяльності підприємства можуть дати позитивні результати тільки за умови проведення ефективної, продуманої реструктуризації. Основна ідея реструктуризації підприємств – це створення конкурентоздатних виробництв і зміна поведінки підприємства через запровадження жорстких бюджетних обмежень, властивих ринковій економіці. Поведінку підприємства в ринковій економіці, свободу його дій визначають ринкові ціни та співвідношення доходів і витрат. Реструктуризація є останнім спосoбом врятувати підприємства з катастрофічним падінням результатів діяльності, серйозними проблемами з показниками ліквідності, втратою традиційних ринків.

Література

1. Бабій І.В. Реструктуризация предприятий: вопросы управления. Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованиям: монография / І.В. Бабій . – М.: Альпина Паблишер, 2010. – 287 с.

2. Василик О.Д. Аналіз інноваційних моделей реструктуризації сучасних підприємств / О.Д. Василик // Вісник Хмельницького нац. уні-ту. – 2009. – № 5. – С. 134–138.

3. Захарченко В.І. Інноваційний менеджмент − Т.2 - К. 2010. - с. 257-322

4. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств, четверте видання: підручник - К.: КНЕУ, 2002.

5. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. Навч. посібн. - К.: КНЕУ, 2000. - 412с.

6. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління. - К.: КНЕУ, 1999. - 384с.