К.е.н, доц. Сабліна Н.В., Бровченко А.Г.

 

Харківський національний економічний університет, Україна

АНАЛІЗ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

 

Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Будівництво створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей народного господарства. З розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна галузь, металургія і металообробка, нафтохімія, виробництво скла, деревообробна і фарфоро-фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. Отже, ріст будівельної галузі викликає економічний ріст у країні. На сучасному етапі говорити про будь-яку конкурентоспроможність цієї галузі не є можливим, оскільки, якщо на регіональному рівні просліджується тенденція верховенства будівельних організацій центральних районів та великих міст-мільйонерів, то на глобальному рівні будівельна галузь України програє через брак необхідних фінансових та організаційних перетворень.

Станом на 1 січня 2012 року згідно Єдиного Державного реєстру підприємств, організацій та установ по галузях економіки, загальна кількість зареєстрованих підприємств становить 259371, у тому числі підприємств будівельної галузі - 21205, що складає 10% від загальної кількості підприємств [3] (рис. 1). Витрати держбюджету України на 2012 р, що відносяться до будівництва складають 27,42 млрд. грн., у тому числі, 15,08 млрд. грн. – витрати на будівництво, реконструкцію або ремонт автомобільних доріг; 0,2 млрд. грн. – на будівництво доступного житла; - 5 млрд. грн. - державних гарантій. Тобто, що будівництво на сьогоднішній день займає вагоме місце серед галузей економіки і, в зв'язку з чим, потребує подальших наукових досліджень.

Розвиток народного господарства протягом 2000-2007 рр., був властивий і для будівельної галузі, проте фінансова криза вплинула на діяльність підприємств цієї галузі (табл. 1). Показники будівельного сектора Україні під час кризи знижувалися випереджаючими темпами порівняно з макроекономічними показниками. Чітко простежується ланцюговий зв'язок цих показників: у 2009 р. валовий внутрішній продукт порівняно з 2008 р. зменшився на 15,1%, промислове виробництво - на 21,9%, інвестиції в основний капітал - на 41,5%, обсяг будівельних робіт - на 48,2%.

 

Рис. 1. Місце будівництва серед видів економічної діяльності (за станом на 01.01.2012)

 

Безумовно, основною причиною розвитку кризи в будівельній галузі України стала криза на світових фінансових ринках, в результаті якого погіршали умови фінансування будівництва, в тому числі суттєво скоротився доступ українських будівельних компаній і домогосподарств до кредитних ресурсів в результаті росту процентних ставок.

Світова фінансова криза, що вдарила по ринку нерухомості в багатьох країнах, відгукнулась в Україні заморожуванням будівництва, падінням цін на квартири, згортанням іпотечних програм та інших форм фінансування галузі. Ще на початку 2008 року вже простежувалось зменшення обсягів фінансування будівельної галузі, скорочення замовлень на будівництво об’єктів в різних галузях і сферах діяльності. З початку 2009року криза нерухомості переходить в активну фазу.  Проблеми на ринку набирають все більшої ваги. Вже не стоїть питання отримання прибутку, а оцінюється розмір і відсоток прямих збитків. Незважаючи на високу капіталізацію, фінансова криза в інших галузях змушує в терміновому порядку знижувати ціни на такий товар для забезпечення отримання необхідних коштів. Проблеми у суміжних сферах вже не впливають на ціновий обвал на ринку нерухомості. Якщо раніше ситуація у будівельній сфері і у виробництві будівельних матеріалів розглядалася як причина тих чи інших змін на ринку нерухомості, то сьогодні цей ринок йде своїм шляхом і падає більш значними темпами, ніж інші галузі.

 

Таблиця 1

Введення в експлуатацію загальної площі житла та кількість збудованих квартир

 

Показник

1990

1995

2000

2005

 2006

2007

2008

2009

2010

2011

Всього

Введення в екс-плуатацію загальної площі, тис. м2

17447

8663

5558

7816

8628

10244

10496

6400

9339

9410

у тому числі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у міських поселеннях

14024

6456

4329

6088

6709

7737

7640

5163

6304

6965

у сільській місцевості

3423

2207

1229

1728

1919

2507

2856

1237

3035

2445

Кількість збудованих квартир, тис.

279

118

63

76

82

95

94

66

77

83

у тому числі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у міських поселеннях

233

94

52

63

69

78

76

57

57

66

у сільській місцевості

46

24

11

13

13

17

18

9

20

17

На 1000 населення

Введення в екс-плуатацію загальної площі, м2

338

169

113

167

185

221

228

140

204

207

у тому числі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у міських поселеннях

404

186

130

192

213

246

244

165

202

224

у сільській місцевості

202

133

77

113

128

169

194

85

210

170

Кількість збудованих квартир

5,6

2,3

1,3

1,6

1,8

2,0

2,0

1,4

1,7

1,8

у тому числі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у міських поселеннях

7,0

2,7

1,6

2,0

2,2

2,5

2,4

1,8

1,8

2,1

у сільській місцевості

2,8

1,5

0,7

0,8

0,9

1,1

1,2

0,6

1,4

1,1

 

Виходячи з поточної ситуації, інвестиції в даний ринок в найближчі два роки будуть високоризикованими. Тому ринок нерухомості займає друге місце у рейтингу найбільш ризикованих інвестицій в Україні на початок 2009 року. Починаючи з 2010 р. ситуація покращується. За 2011 рік введено в експлуатацію 9,4 млн квадратних метрів житла. Проведено інвентаризацію об'єктів незавершеного будівництва, визначено реальний стан та перспективи їхньої добудови. Розпочалася реальна робота з переходу до розвитку територій на основі актуальної містобудівної документації, планування цього розвитку на середню та довгострокову перспективу.

Втім, це лише одна сторона медалі будівельної галузі - умовно можна назвати її світлою. Але є ще й темна сторона - незавершене будівництво. Статистична інформація щодо кількості  будівель  та  інженерних споруд незавершеного виробництва станом на 1 січня надано в табл. 2.

Згідно з даними Держкомстату, на 2011 р. в Україні налічувалося 12 519 незавершених будівель. З них: на 4 321 (або 34,5%) об'єктах реально виконувалося будівництво, на 7 799 (або 62,3%) будівельні роботи були припинені, а на 399 об'єктах (або 3,2%) - зовсім законсервовані  [2]. 

 

Таблиця 2

Кількість будівель та інженерних споруд незавершеного будівництва 
станом на 1 січня 2012 р.

 

Роки

Загальна кількість незавершених будівель та  інженерних споруд (одиниць)

У тому числі

будівель

інженерних споруд

2004

27383

19435

7948

2005

25912

18010

7902

2006

24485

16835

7650

2007

22701

15574

7127

2008

21516

14688

6828

2009

19989

13682

6307

2010

18977

13018

5959

2011

18261

12519

5742

2012

16654

11347

5307

 

Таким чином, реально проблемними були 8198 об'єктів або 65,5% всього незавершеного будівництва. З цього випливає, що дві з трьох незакінчених будівель в Україні мають проблеми з добудовою.

Регіональним «лідером» за кількістю об'єктів незавершеного будівництва виступає Донецька область, де не добудовано 1010 будівель, друге непочесне місце займає Харківська область - 821 будинок, замикає трійку «лідерів» Хмельницька область з показником 740 недобудованих будинків. Найбільш «благополучними» областями можна назвати: Миколаївську - 215 недобудованих будинків, Закарпатську - 249 та Херсонську – 269 [1]. 

Для розуміння повної картини необхідно зупинитися на відносних показниках, які дадуть нам більше уявлення про глибину проблеми для кожної конкретної галузі. У відносному вираженні, найгірші показники по незавершеному будівництву - у Кіровоградській області, тут об'єкти, де будівництво тимчасово призупинено, становлять 90,6% всього незавершеного будівництва. Друге непочесне місце - у Житомирській області - 88%, третє - у Сумській - 83,7%. Найбільш «благополучними» у відносному вираженні регіонами є - Київ (31,8%), Івано-Франківська (34,4%) та Тернопільська (37,6%). Велика різниця відносних показників говорить не тільки про те, що десь будували більше, а десь менше, але і про ефективність діалогу між місцевою владою, забудовниками, інвесторами і кредиторами.

Що стосується житлових будинків, то станом на 2011 р. їх загальна кількість становила 4 089 одиниць. З них: на 1 363 (33,3%) велися будівельні роботи, а на 2 726 (66,7%) - вони були тимчасово призупинені, точніше, два з трьох будівництв житла в Україні перебували в неробочому стані [1].

Попереду всіх регіонів за кількістю недобудованої площі впевнено йде м. Київ. У столиці було не добудовано 40,293 тис. кв.м житла. Порівняно з іншими регіонами: 69,5% площі знаходилося в реально споруджуваних будинках і тільки 30% - в будинках, які не зводилися. На другому місці по проблемності незданих площ йде Одеська область – 156,683 кв. м із структурою дуже схожою на київську (69,1% - в реально споруджуваних будинках, 30,9% - в проблемних). Замикає трійку «лідерів» Донецька область – 101, 474 кв. м. Тільки 31,2% незданої житлової площі знаходиться в споруджуваних будинках, в той час, як 68,8% - в житлових будинках, де будівництво призупинено або законсервовано.

Найбільш «благополучними» регіонами за кількістю незданих квадратних метрів в житлових будинках є: Закарпатська область (113991 кв. м, з яких 64,4% - проблемні), Сумська область (143682 кв. м і, відповідно, 47,3%) і Херсонська область (173770 кв. м і 36,8%) [1].

Про динаміку зміни функціонування будівельної галузі свідчать індекси обсягу виконаних будівельних робіт (табл. 3).

Таким чином, індекс обсягу виконаних будівельних робіт характеризується значними коливанням впродовж досліджуваного періоду. Простежується залежність між зміною індексу та рівнем розвитку економіки України. Так, індекс обсягів виконаних будівельних робіт набуває максимально значення у 2003 р., коли економіка України знаходиться на досить високому рівні свого функціонування. Проте вже у 2004 – 2005 рр. відбувається зменшення цього показника. У 2006 – 2007 рр спостерігається збільшення аналізованого показника до 115,6%. Проте вже з 2008 року індекс обсягів виконаних будівельних робіт починає зменшуватись. У 2009р. даний показник досягнув найменшого значення за останні 15 років, що зумовлено нестабільністю економічної ситуації в країні. Позитивним є підвищення показника у 2010 – 2011 рр. і станом на 2011 р. він складав 111,0%.. Це свідчить про покращення ситуації в країні загалом, що сприяє відродженню будівельної галузі.

 

 

Таблиця 3

Ідекс обсягу виконаних будівельних робіт

 

Рік

У % до попереднього року

Рік

У % до попереднього року

1990

92,0

2001

103,5

1991

96,0

2002

94,2

1992

64,6

2003

126,5

1993

82,4

2004

117,2

1994

64,8

2005

93,4

1995

64,6

2006

109,9

1996

66,4

2007

115,6

1997

89,0

2008

84,2

1998

101,4

2009

51,8

1999

89,0

2010

94,6

2000

100,4

2011

111,0

 

Важливим фактором впливу на розвиток ринку нерухомості є інвестиції. Стрімкий ріст цін на житло у 2000-2008 роках зробили інвестиції в цей сектор економіки надзвичайно прибутковими. Щоб проілюструвати ситуацію з інвестиціями на ринку нерухомості. використаємо дані про обсяги інвестицій в основний капітал у будівництво [2]. На рис. 2. відображено даний показник у динаміці, за 2000 –2011р.

З рис. 2 видно, що позитивна тенденція зростання інвестицій в основний капітал у будівництво спостерігалася до 2008р. Причому, стрімкий ріст показника припадає на 2007 та 2008 рр. Оскільки у 2008 році криза на ринку нерухомості повністю набрала свої оберти, держава намагалась стабілізувати ситуацію шляхом стимулювання інвестицій в будівництво. Проте вже у 2009 р. у зв’язку із кризою не лише у будівництві, а й в усіх інших галузях економіки, інвестиції в основний капітал у будівництво були знижені та складали 65% аналогічного показника у попередньому році.

 

Рис.2.2. Динаміка інвестицій в основний капітал у будівництво

 

Таким чином, в умовах ринкової економіки фінансування розвитку будівельної галузі повинно здійснюватися за кошти фінансового ринку, власні кошти замовників інвестиційних проектів, позикові ресурси. Основним методом фінансування будівництва слід вважати самофінансування. Стимулювання розвитку будівельної галузі є дієвим антикризовим заходом, адже пожвавлення у будівництві веде до підйому в металургії, виробництві будматеріалів, транспорті, цементної галузі. Зараз будівельна галузь потроху виходить з кризи, але до докризових обсягів ще далеко, і тому держава повинна підтримати її серйозними реформами, щоб вона знову стала потужною бюджетоутворюючою галуззю. 

 

Література

1.       Аналітика Національного інституту стратечічних досліджень при Президентові України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  httр://www.nіss.gоv.uа/аrtісlеs/238/

2.       Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua

3.       Головне управління статистики у м. Києві [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gorstat.kiev.ua