Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

Євсєєва О.О., д.е.н.

Українська державна академія залізничного транспорту

Підвищення рівня інноваційного розвитку сфери культури

У сучасних умовах підвищення рівня інноваційного розвитку сфери культури має особливе значення. По-перше, це торкається як споживачів через якісно нові продукти культури, так і виробників послуг сфери культури через інноваційні методи забезпечення розвитку її організацій. По-друге, інноваційний розвиток культурної сфери, відбиваючись на діяльності окремої організації, не може не позначитися на соціумі в цілому, оскільки результати діяльності у сфері культури завжди моделюють певні соціальні процеси, впливаючи на формування особи кожного споживача окремо, а також на культурний рівень суспільства в цілому. По-третє, інноваційний розвиток культурної сфери виступає основою стійкого розвитку економіки, впливає на громадське творче мислення (креативність), викликає інноваційні процеси в усіх галузях господарювання, сприяючи росту економічного потенціалу країн, а також підвищенню рівня якості життя людей.

Нині потенціал культури розкритий не повністю. Однією з головних причин подібної ситуації є застарілий механізм забезпечення розвитку галузі, що не відповідає її сучасним цілям і необхідним перетворенням в інноваційній діяльності в ринкових умовах господарювання. Основні проблеми забезпечення розвитку галузі культури полягають, передусім, у відсутності необхідних нормативно-правових і податкових умов, які б забезпечували створення сприятливого середовища для діяльності у сфері культури, стимулювали та заохочували інноваційну активність окремих господарюючих суб'єктів. Крім того, серйозною перешкодою на шляху економічного зростання у сфері культури стає відсутність виробленої на державному рівні системи фінансування її установ і проектів, що припускає використання не лише бюджетних, але і приватних джерел грошових коштів.

У найближчій перспективі сфера культури має зазнати ряд організаційних змін, спрямованих на підвищення гнучкості, адаптивності, вибірковості і концентрації цільової спрямованості механізмів управління на забезпечення її розвитку. На рівні окремих господарюючих суб'єктів культури необхідно провести оцінку наявного потенціалу, виявивши тим самим можливість для створення дійсно конкурентоздатних культурних продуктів і послуг. В зв'язку з цим для менеджменту організацій усіх рівнів і форм власності у сфері культури великого значення набуває гармонійно сформований механізм забезпечення інноваційного розвитку, що створює умови для розробки та реалізації сучасних проектів в сфері культури.

Формування і розвиток інноваційного середовища в галузевій складовій культури може відбуватися виключно за допомогою взаємодії усіх господарюючих суб'єктів культури на національному та регіональному рівнях, задля того аби спільними зусиллями виробити дійсно практично значимий механізм забезпечення інноваційного розвитку сучасної сфери культури.

Актуальність рішення наукових проблем забезпечення інноваційного розвитку сфери культури зростає в умовах підвищення значущості культури в соціально-економічному розвитку країн світу, а також тривалих ринкових перетворень в економіці України, які змінюють роль, положення та принципи функціонування сфери послуг і галузевої складової культури. Загострення конкуренції у зв'язку з розвитком малого підприємництва і приватних підприємств в культурі обумовлює значущість нових підходів до забезпечення інноваційного розвитку культурної сфери і її господарюючих суб'єктів не лише на рівні державної політики, але і на рівні регіонів, окремих установ, що вимагає розробки науково обґрунтованих і практично значимих механізмів взаємодії між усіма суб'єктами культури на різних рівнях управління.

Актуальною проблемою інноваційного розвитку є необхідність пошуку альтернативних джерел і напрямів соціально-економічного розвитку України, що дають новий вектор росту показників в усіх сферах господарювання. Таким джерелом має стати нова модернізована сфера культури, що має розвинену конкурентоздатну інфраструктуру, здатна безперервно генерувати творчі інноваційні ідеї, продукти, послуги і процеси. Формування і розвиток сучасного динамічного культурного середовища може відбуватися за допомогою взаємодії усіх суб'єктів культурного середовища на національному та регіональному рівнях, які спільними зусиллями здатні виробити дійсно практично значимий механізм забезпечення інноваційного розвитку сучасної сфери культури. З цією метою необхідно виробити методологію та загальний механізм ухвалення гармонізованих управлінських рішень у сфері культурних інновацій, які відповідатимуть сучасним реаліям ринкових стосунків і тенденціям розвитку культури.

Основною метою державної політики в області забезпечення інноваційного розвитку сфери культури має стати створення сучасної інфраструктури і сприятливих умов для здійснення інноваційної діяльності. При цьому одним з найважливіших завдань стає розробка і впровадження прямих і непрямих методів стимулювання залучення інвестицій в сферу культури. В якості базового напряму реалізації цього завдання пропонується розробити і впровадити державну цільову програму, котра дозволяє відбирати й оцінювати найпривабливіші з інвестиційної точки зору культурні проекти. Для реалізації завдань державної політики в створенні сучасної інфраструктури культурної сфери пріоритетним має бути впровадження системи структуризації і систематизації культурних ресурсів, яка б дозволила наочно представити стан, склад і особливості розподілу культурних установ на території України і регіонів.

Основними об'єктами інноваційної інфраструктури культурного середовища мають стати інноваційні підприємства, що здійснюють діяльність у сфері культури, при цьому розширені можливості для інтенсивного інноваційного розвитку повинні отримати як державні установи культури, так і господарюючі суб'єкти комерційного сектора, у тому числі й малі підприємства. Необхідне створення і реалізація інноваційних культурних проектів, спрямованих як на розвиток самої установи, так і на підвищення ефективності функціонування сфери культури в цілому. Процес забезпечення розвитку інноваційної діяльності окремих суб'єктів культури повинен мати раціональну структуру та налагоджений механізм відбору і реалізації культурних проектів.