Економічні науки / 15.
Державне регулювання економіки
Босенко А.В.
Національний університет
державної податкової служби України
Формування і розвиток в АПК регіону
ефективної
інвестиційної системи
Пріоритетним завданням органів державної влади є формування й розвиток у
регіоні ефективної інвестиційної системи, що включає в себе як основу створення сприятливого для
інвесторів нормативно-правового простору, дієвої
системи організаційно-правової підтримки і супроводу інвесторів і передбачає
специфічні та значущі для інвестиційної активності в аграрному секторі регіону
умови.
Зростання інвестицій в АПК регіону
стримується на цьому етапі також і нерозвиненістю конкурентного середовища, яке має стимулювати
технічний прогрес, а також організаційні й управлінські новації, що дають
можливість підвищувати
якість продукції та знижувати витрати. Стримує їх і відсутність дієвих мотиваційних механізмів
ринкової поведінки суб'єктів господарювання, які мають забезпечити їх
зацікавленість у результатах господарської діяльності та відповідальність за
них. Це зростання
стримується й тим, що при розподілі прибутку значна його частина в існуючих ТОВ, ВАТ і так
далі розподіляється між дрібними
асоційованими власниками. А оскільки всі ці власники є,
як правило, працівниками цих підприємств з низьким рівнем доходів, то весь розподілений прибуток одразу спрямовується на споживання.
На нашу думку, необхідно
всіляко стимулювати процес вільного переходу паїв, часток і акцій підприємств
різних форм власності та концентрації їх у руках невеликої групи власників з високим рівнем доходів, які
матимуть можливість
реінвестувати значну частину
свого прибутку. Разом з тим власник, що відклав своє споживання в такому обороті відтворення ради інвестицій у нього, має бути
всіляко заохочений через податкові, кредитні та інвестиційні пільги.
Ситуація з інвестуванням дуже малої частини доходів у відтворення підприємств
при асоційованих організаційних правових формах посилюється ще й тим, що
значною частиною прав
власності в них щодо розпорядження й користування ресурсами володіє найманий
менеджер, часто не зацікавлений у довгострокових інвестиціях, а іноді й такий, що відкрито зловживає інтересами решти
асоційованих власників. Цьому сприяє відсутність необхідної системи організаційно-правових
механізмів, що забезпечують реалізацію прав міноритарного власника. До таких
механізмів, на наш погляд, необхідно віднести систему заходів з підвищенню
ефективності мотивації менеджерів, а також систему заходів з моніторингу
(відстеження) та стимулювання ходу соціально-економічних процесів у потрібному
руслі. До них можна віднести:
– заходи з посилення контролю
з боку держави за виконанням виборним і найманим менеджментом процедури
підготовки й ухвалення
управлінських рішень;
– заходи з удосконаленню
організаційно-правових інструментів, що дозволяють посилити контроль за ходом
реалізації прав власника щодо розпорядження й користування майном;
– стимулювання розвитку ринку
майнових і земельних паїв підприємства сільського господарства та їх
цивілізованого переходу з
рук людей, що не мають знань з ефективного управління, в руки ефективних
великих власників, що знають технологію та економіку підприємства й уміють
ефективно управляти бізнесом;
– наділ найманого менеджменту
паями або акціями й участь його в прибутках, а також встановлення йому премій
за досягнення високої рентабельності підприємства;
– заходи з посилення контролю
й посилення відповідальності аудиторських і консалтингових агентств за результати проведених
ними перевірок.
Основний акцент аграрної
політики має бути зміщений на користь структурних заходів. До них належать,
наприклад, заходи, що сприяють розвитку сільської місцевості.
Найважливішими умовами
реалізації поставлених завдань
є забезпечення
нової якості кадрового потенціалу АПК, а також висока динаміка й результативність
інженерного й соціального облаштування сільських територій, досягнення високої
якості життя на селі.
Поетапна
реалізація перерахованих вище заходів дозволить створити освітню систему,
здатну ефективно
реагувати на зміни в розвитку комплексу.
Стратегічною метою реалізації заходів щодо
соціального розвитку села в Полтавській області є формування якісно нового соціокультурного
простору в
сільській місцевості.
Реалізація заходів сприятиме забезпеченню для сільського населення доступності
й суспільно прийнятної
якості базових соціальних послуг.
До
2020 року проведення пропонованих заходів створить передумови для стабільного
нарощування потенціалу соціальної та інженерної інфраструктури з метою
забезпечення надалі повноцінного середовища життєдіяльності для всіх груп сільського
населення, незалежно від місця
мешкання й форми зайнятості, включаючи фермерські господарства.
Для вдосконалення
інформаційного забезпечення державного управління АПК Полтавської області нами
пропонується створення
регіональної інформаційно-консультаційної служби. Вона може бути створена на
базі Полтавської державної
аграрної академії (ПДАА). ПДАА – це вищий навчальний заклад IV рівня
акредитації, осередок науки, освіти| й культури
на Полтавщині, що має давню історію й перевірені часом педагогічні традиції. Уже
понад століття цей навчальний
заклад готує
висококваліфікованих
спеціалістів для всіх галузей сільського
господарства й економіки нашої держави,
творчих та інтелігентних людей,
науковців, визнаних в Україні й за кордоном, які зробили гідний
внесок у|біля| розвиток аграрного виробництва,
освіти та науки, формування суспільної й політичної
думки. Нині ПДАА – це сучасний багатопрофільний
науково-освітній комплекс з
усіма елементами ступеневої та післядипломної освіти,
що є складовою частиною європейського освітнього простору відповідно до вимог
Болонської декларації. Наукові розробки ПДАА направлені|спрямовані| на вирішення найбільш актуальних проблем
високотехнологічних галузей АПК з
високою економічною ефективністю.