Экономические науки/1.Банки и банковская система

 

Гвізда Мар’яна

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічна сутність та структура ліквідності банківської системи

Однією із ключових умов ефективного функціонування кредитної системи будь-якої країни є забезпечення належного рівня її надійності та фінансової стійкості, базовою основою якої виступає насамперед дотримання відповідних параметрів ліквідності як окремої банківської установи, так і банківської системи загалом. Наявність достатнього рівня ліквідності банківської системи є запорукою нормального функціонування економіки країни і, як наслідок, високого рівня довіри з боку населення.

Вирішенню проблеми теоретичного обгрунтування сутності поняття “ліквідність банківської системи” присвятили свої дослідження та публікації такі провідні вітчизняні науковці та практики, як Н. Вагіна, Л. Висоцька, Е. Галицька, М.М. Коваль, Т.Т. Ковальчук, А.П. Кулінець, В. Міщенко, В. Рудан, А.В. Сомик, С.О Шульга та ін. Водночас невирішеними частинами проблеми є те, що часто економісти розглядають поняття “ліквідності банківської системи” як ліквідність системи комерційних банків, відкидаючи поняття “ліквідності центрального банку”, який займає перший рівень банківської системи, що не дає змоги повністю висвітлити суть цього поняття [6].

Термін “ліквідність” (від лат. Liquidus – рідкий) у буквальному розумінні слова характеризує легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у грошові активи [3, с. 6].

Теоретичні дослідження ліквідності банківської системи, на відміну від лік­відності банку, поки що не знайшли широкого висвітлення в еко­номічній літературі. Серед трактувань сутності ліквідності бан­ківської системи існує підхід, за яким вона ототожнюється із спроможністю банківської системи виконувати свої функції. Так, деякі вітчизняні дослідники під ліквідністю банківської системи розуміють її спроможність забезпечити своєчасне виконання всіх боргових зобов'язань перед вкладниками, кредиторами і заснов­никами банківських установ, можливість залучати в повному об­сязі вільні кошти юридичних і фізичних осіб та надавати кредити й інвестувати розвиток економіки країни. [1, с. 20]. Характери­зуючи ліквідність банківської системи, автори виділяють:

•   внутрішню ліквідність банківської системи – здатність вико­нувати свої зобов'язання перед резидентами України – юри­дичними і фізичними особами;

•   міжнародну (зовнішню) ліквідність – здатність країни ви­конувати свої міжнародні зобов'язання, повертати борги. Вона, на думку авторів, відображає міжнародні резерви та зовнішні вимоги і зобов'язання органів грошово-кредитно­го регулювання, а також зовнішні активи та зобов'язання банків України [4, с.12].

Враховуючи дворівневий характер ліквідності банківської системи, її структуру можна зобразити схематично (див. рис. 1).

 

Рис. 1. Структура ліквідності банківської системи [6]

Ліквідність банківської системи формується під впливом зов­нішніх факторів загальноекономічного характеру, найважливі­шими з яких нині в Україні є: динаміка коштів Уряду на рахунках у Національному банку України, інтервенції центрального банку на валютному ринку, динаміка готівки в касах банків та поза бан­ками, результати використання Національним банком відповід­них механізмів та інструментів регулювання грошово-кредитного ринку в попередньому періоді [2].

Ліквідність банківської системи залежить від ліквідності банківських установ, Національного банку України і держави, а також розвитку міжбанківського ринку, що дає змогу вважати банківську систему цілісною. На ліквідність банківської системи також впливають зовнішній та внутрішній борг України, рівень інвестицій, динаміка кредиторської та дебіторської заборгованості, законодавчо-нормативна база захисту кредиторів.

Ліквідність банківської системи аналізується за станом кореспондентських рахунків банків у Національному банку України (див. рис. 2). Основними її структурними складовими є кошти сформованих банками обов’язкових резервних вимог, що зберігаються на коррахунках банків у центральному банку, та вільна ліквідність (кошти на коррахунках банків, які перевищують необхідний обсяг коштів обов’язкових резервних вимог (вільні резерви) (див. формулу (1). Саме ці складові формують попит на ліквідність банківської системи.

 

                                        ,                                             (1)

 

де   – ліквідність банківської системи, млн грн;

ОРВ – обов’язкові резервні вимоги, млн грн;

 – вільна ліквідність банківської системи, млн грн;

 – кошти на кореспондентських рахунках у Національному банку України, млн грн.

Вільна/недостатня ліквідність розраховується як різниця між обсягами коштів на коррахунках банків в Національному банку України і необхідною сумою обов’язкових резервів (див. формулу (2). Позитивне значення цього показника свідчить про наявність вільної ліквідності (профіциту) в банківській системі, від’ємне значення показника – про проблеми недостатньої ліквідності (дефіциту) в банківській системі країни.

 

                                       ,                                                  (2)

 

де,  – вільна ліквідність банківської ситеми, млн грн;

 – дефіцит ліквідності в банківській системі (недостатня ліквідність), млн грн.

Вільна ліквідність є одним із базових показників стану банківської системи. Вона використовується банками для проведення активних і пасивних операцій, тому наявність певного рівня вільної ліквідності банків понад рівень обов’язкових резервів, що зберігаються на кореспондентських рахунках у центральному банку, є необхідною передумовою ефективного виконання банками свої функцій та можливості нарощування обсягів своєї діяльності. У свою чергу, вільна ліквідність поділяється на надлишкову ( ) та оптимальну ( ) складові.

Кількісно розмір надлишкової вільної ліквідності можна визначити як різницю між наявним обсягом вільної ліквідності та рівнем оптимальної вільної ліквідності:

 

                                         ,                                                          (3)

 

де  – надлишкова ліквідність банківської системи, млн грн;

 – вільна ліквідність банківської системи, млн грн;

 – оптимальна вільна ліквідність банківської системи, млн грн.

Наявність надлишкової ліквідності за умови її неповної стерилізації центральним банком створює інфляційний навіс в економіці країни і свідчить про перевищення пропозиції коштів над попитом на грошово-кредитному ринку. Саме ця складова є об’єктом регулювання, яке здійснюється центральним банком у межах його монетарної політики в процесі регулювання грошово-кредитного ринку.

Із поданої схеми (див. рис. 2), де наочно відображено складові ліквідності банківської системи, випливає, що показник оптимальної ліквідності банківської системи кількісно визначається як перевищення оптимальної вільної ліквідності над обсягом сформованих банками обов’язкових резервних вимог (див. формулу (4). Оптимальна ліквідність банківської системи має забезпечити не лише виконання банками обов’язкового рівня резервних вимог (ОРВ), а й виконання усіх грошових зобов’язань банківської системи, а також проведення операцій банків і нарощення їх обсягів відповідно до потреб розвитку економіки без створення дисбалансів і загрози фінансовій стійкості банківської системи та розвитку інфляційних процесів у країні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Структура ліквідності банківської системи [4, с. 101]

Оптимальну ліквідність розраховують за формулою:

 

                                          ,                                                     (4)

 

де  – оптимальна ліквідність банківської системи, млн грн;

Таким чином основними структурними елементами ліквідності банківської системи є: оптимальна ліквідність банківської системи ( ) вільна ліквідність банківської ситеми ( ), надлишкова ліквідність банківської системи ( ). Розуміння й урахування цих складових ліквідності банківської системи та чинників, які впливають на попит і пропозицію ліквідності, є методологічною основою ефективного регулювання ліквідності банківської системи країни.

Література:

1.                  Галицька Е., Висоцька Л. Удосконалення системи показників ліквідності комерційних банків // Вісник НБУ. – 2002. – №6. – С. 2-4

2.                  Вагіна Н.Б. Аналіз ліквідності банківської системи. Практичні питання використання інструментів у процесі регулювання ліквідності банків // Матеріали семінару “Напрями, інструменти та механізми регулювання грошово-кредитного ринку”. – Навчальний центр НБУ. – 3-7 квітня 2006 року.

3.                  Ковальчук Т.Т., Коваль М.М. Ліквідність комрційних банків: Навч. посібник. – К.: Знання, КОО, 1996. – 120 с.

4.                  Міщенко В.І., Сомик А.В., Шульга С.О., Кулінець А.П. Ліквідність банківської системи: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 12 / В.І. Міщенко, А.В. Сомик, С.О. Шульга, А.П. Кулінець – К.: Національний банк україни. Центр наукових досліджень, 2008. – 180 с.

5.                  Міщенко В.І., Сомик А.В. Ліквідність банківської системи: економічна сутність, структура і методологічний підхід до аналізу // Вісник НБУ. – 2008. – № 12. – С. 6-9

6.                  Рудан В. Теоретичне обгрунтування сутності ліквідності банківської системи // Вісник ТНЕУ. – 2011. – №3. – С. 41-48

 

Mariana Gvizda  
Ivan Franko National University of Lviv
The economic nature and structure of the banking system liquidity
Keywords: liquidity, liquidity of the banking system, free liquidity, excess liquidity, optimal liquidity, correspondent account