Ліквідність як показник оцінки фінансового стану підприємства

Лісовець А.

студентка Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ

Оцінка фінансового стану підприємства є одним з головних напрямків вивчення підприємства, особливо при дослідженні загрози кризи. Оцінка фінансового стану підприємства дозволяє з’ясувати, наскільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами на протязі певного часу. Достатність забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами зумовлюють його здатність здійснювати ефективну господарську діяльність та розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Неефективна діяльність підприємства, насамперед збиткова діяльність, призводить до зниження ліквідності.

Дослідженню теоретичних аспектів ліквідності приділяють значну увагу вітчизняні, російські та зарубіжні автори: Альохін Б.І., Балабанов І.Т., Стоянова О.С., Міркін В., Бланк І.А, Шеремет А.Д., Дж. М. Кейнс, Е. Дж. Долан, Л. Фішер, Л. Кузнєцова, В. Ковальов, Р.А. Хоген, Роберт Н. Холт.

Одним із головних показників фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками, і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати тощо. Слід відмітити, що поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш вузьким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність.

Аналіз ліквідності підприємства проводиться за таким алгоритмом:

Перший етап – аналіз ліквідності балансу, який полягає в порівнянні коштів за активом, згрупованих за ступенем спадної ліквідності, з короткостроковими зобов'язаннями за пасивом, що групуються за ступенем терміновості їхнього погашення. Вивчення співвідношень цих груп активів і пасивів за кілька періодів дозволить установити тенденції зміни в структурі балансу і його ліквідності. При цьому слід враховувати ризик недостатньої ліквідності, коли бракує високоліквідних засобів для погашення зобов'язань, і ризик зайвої ліквідності, коли через надлишок високоліквідних [2].

Другий етап – визначення фінансових коефіцієнтів, що характеризують ліквідність підприємства.

Найважливішим показником платоспроможності (ліквідності) є коефіцієнт покриття, що характеризує рівень покриття активами підприємством своїх зобов'язань. Коефіцієнт покриття визначається відношенням усіх поточних активів підприємства до його поточних зобов'язань.

Крім коефіцієнта покриття для оцінки рівня ліквідності розраховують коефіцієнти швидкої і абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується діленням найбільш ліквідних активів та активів, які швидко реалізуються (грошових коштів і дебіторської заборгованості), на поточні зобов'язання Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризується рівнем покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строку погашення зобов'язань.

Третій етап – розрахунок додаткових показників (величина власних оборотних коштів, показник маневреності власних обігових коштів, коефіцієнт покритті запасів та інші) [1].

Показники ліквідності підприємства порівнюють з їх нормативними значеннями, і у разі невідповідності нормативам, можна зробити висновок про збільшення ймовірності негативних фінансових наслідків для підприємства, можна очікувати, що суб’єкт господарювання виявиться неплатоспроможним.

Крім того, порівняння значень фінансових коефіцієнтів іноді призводить до помилок. Це можуть бути:

- неврахування методів обліку запасів, методів нарахування амортизації необоротних активів, інфляційних процесів при визначенні вартості оборотних та необоротних активів підприємства;

- неправильне віднесення до галузі внаслідок того, що підприємство виробляє різноманітні товари;

- формування середньогалузевих нормативів на підставі даних тільки певних груп підприємств (наприклад, в основному малих або тільки великих підприємств);

- маніпулювання даними внаслідок зміни призначення платежів, продажу активів, заниження витрат на відновлення активів тощо [3] .

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрату вкладень капіталу.

Безпосередніми наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства сплачувати свої поточні борги і зобов’язання, а це приводить до обов’язкового продажу довгострокових фінансових вкладень та активів і, в найгіршому випадку, – до зниження доходності та банкрутства. Наслідки пов’язані з низькою ліквідністю відчувають на собі і кредитори, оскільки відбувається затримання сплати процентів і суми боргу, а іноді і повна втрата неповернутого боргу, а також невиконання умов контракту тощо.

Таким чином, якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов’язання по мірі того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів. Тому аналіз ліквідності підприємства як показника оцінки його фінансового стану, є досить важливим.

Література:

1. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2007. -328с.

2. Савицька Г. В. Економічний аналіз: навчальний посібник / Г. В. Савицька - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2005. – 662 с.

3. http://www.vs.com.ua