Экономические науки/ 3. Финансовые отношения

Портна О.В., канд. екон. наук

Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту, Україна

РЕСУРСИ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК ЧИННИК ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ

Зміцнення фінансового потенціалу є метою і критерієм розвитку країни. Багато аспектів формування та використання фінансового потенціалу країни залишаються недослідженими, тому постає необхідність формування чітких сучасних підходів до економічної природи, чинників та закономірностей розвитку фінансового потенціалу країни. За таких умов ґрунтовне дослідження сутності та напрямів формування та використання фінансового потенціалу країни є винятково актуальним. Розглядаючи складові фінансового потенціалу України Шумська С.С. зазначає, що одним з джерел є кошти й ресурси, виведені з обороту чи не враховані в офіційній статистиці (наприклад, обсяги відтоку капіталів та ресурсів, що обслуговують тіньовий оборот; іноземну готівку поза банками, гроші гастарбайтерів тощо) [1, с.60]. Тобто основними сучасними проблемами тінізації економічних відносин у глобальному вимірі визнані тіньова зайнятість та тінізація фінансових потоків [2]. В умовах світової фінансової кризи поширюються ці проблеми, що негативно позначається на національній економіці та фінансовому потенціалі країни.

Фінансовий потенціал країни можна розглядати як певну сукупність багатьох складових, відносин та пов’язаних із ними заходів, за допомогою яких досягається, по-перше, збалансованість, необхідний рівень та постійне підвищення задоволеності важливих соціально-економічних потреб та інтересів людини, суспільства і держави; по-друге, фінансова захищеність усіх сфер від внутрішніх і зовнішніх небезпек і загроз, які можуть бути як наслідком свідомого впливу будь-якого чинника, так і стихійним напливом ринкових сил, при цьому роблять неможливим стабільний ріст та зміцнення фінансового потенціалу країни, по-третє, в системі категорій національної безпеки, виокремлюючи взаємозв’язки із фінансовою безпекою, економічною безпекою держави. Тінізація має негативний вплив як на економіку України так і на національні економіки інших країн тому, що призводить до вилучення капіталів з офіційної економіки, що знижує фінансову безпеку, економічну безпеку держави та послаблює фінансовий потенціал країни.

Аналізуючи тіньову економіку України Національний інститут стратегічних досліджень у доповіді «Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрями подолання» визначає, що масштаби тінізації економічних відносин в Україні продовжують залишатися наближеними до їх критичного рівня, який за оцінками експертів дорівнює 40 %. За таких умов важелі регулювання економіки втрачають дієвість. Пріоритетами детінізаці економіки є детінізація фінансових потоків, легалізація ринку праці та детінізація земельних відносин [2].

Проблема тіньових фінансових потоків пов’язана з міжнародним рухом капіталів. Метою таких потоків є виведення фінансів від оподаткування в одній країні та нагромадження у країнах із сприятливими податковими режимами. За оцінками експертів Податково-правової мережі [2, с. 5-6; 3] вартість активів, які нагромаджені в офшорних юрисдикціях та не оподатковані, складає близько третини вартості усіх світових активів, а самі офшорні юрисдикції відіграють роль «буферу» між легальним та тіньовим секторами світової економіки [2].

Економіка України швидко інтегрувалася у систему тіньових фінансових потоків, використовуючи стандартні інструменти маніпулювання цінами експорту та імпорту, а також фінансові інструменти. Кумулятивний відтік тіньового капіталу з країни за період з 2000-2008 рр. становив 82 млрд. дол. [2, с. 5-6; 4]. Ця сума майже утричі перевищує видатки зведеного бюджету на охорону здоров'я за цей період, у 2,3 разу – обсяг прямих інвестицій на кінець цього періоду, офіційні резервні активи України – утричі. За цим показником Україна займає 17 місце у світі та входить до «країн-лідерів» [2, с. 5-6].

Для формування міцного фінансового потенціалу країни необхідним є розроблення дієвих механізмів детінізації економіки, покликаних забезпечувати регулювання соціально-економічного розвитку економіки. Як зазначають Дарнопих Г. Ю. та Шевченко Л.С. «Спеціалістами інституту економіко-правових досліджень НАН України пропонується схема процесу детінізації економіки: 1) аналіз конкретних проявів тінізації у різних сферах економіки; 2) типізація і класифікація цих проявів; 3) з огляду на виявлені прояви тонізації аналізуються недоліки діючого господарського законодавства, державної економічної політики, що суттєво впливають на поширення таких проявів; 4) розробка заходів щодо уникнення негативних проявів функціонування тіньової економіки та формування системи економіко-правових засобів її детінізації» [5, с. 390-391; 6, с. 3].

Тіньова економіка є значним ресурсом підвищення та зміцнення фінансового потенціалу країни, зниження рівня тінізації економічної діяльності є передумовою забезпечення стійкості економіки до кризових явищ.

Література

1. Шумська С.С. Фінансовий потенціал України: методологія визначення та оцінки / С.С. Шумська // Фінанси України. – 2007. – № 5. – С. 55–64.

2. Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрями подолання. – К.: НІСД, 2011. – 31 с.

3. Tax havens cause poverty [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.taxjustice.net/cms/front_content.php?client=1&lang=1&parent=1&subid=1&idcat=2&idart=2

4. Illicit Financial Flows from Developing Countries: 2000-2009 / Global Finacial Integrity Program [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gfip.org/storage/gfip/documents/reports/IFF2010/gfi_iff_update_reportweb.pdf

5. Безпека людського розвитку: економіко-теоретичний аналіз : монографія / Л. С. Шевченко, О. А. Гриценко, Т. М. Камінська [та ін.] ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Л. С. Шевченко. – Х. : Право, 2010. – 448 с.

6. Хозяйственно-правовые средства детенизации и декриминализации экономики [Текст] : сб. научн. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк, 1998. – 110 с.