Кононова Г.Ю.
СУЧАСНИЙ ФІНАНСОВИЙ СТАН БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
ТА ЇЇ ЛІКВІДНОСТІ
Ключові
слова: фінансовий стан, банківська система, ліквідність
Постановка
проблеми. Сучасний етап
розвитку банківської системи характеризується відносною стабілізацією банків при
зростанні обсягів банківських операцій. Функціонування банківської системи в
кризових ситуаціях характеризується зростанням ризику ліквідності, валютного,
кредитного, процентного та інших ризиків унаслідок значного відтоку депозитів,
невисокого рівня надходжень від погашення активів, обмеженням можливостей
банків щодо кредитування економіки та залучення коштів на міжбанківському та
зовнішніх фінансових ринках. За таких обставин підтримання ліквідності банків
відбувається значною мірою за рахунок кредитів рефінансування, отриманих від
Національного банку України.
Аналіз останніх публікацій. Вагомий внесок до
вивчення проблем забезпечення
стійкості фінансової стану банківської системи та її ліквідності внесли А.
М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко [1], В.Н. Кочетков
[2], Л.О. Примостка [3] та інші.
Мета
статті. Метою
дослідження є вивчити фінансовий стан банківської системи та її ліквідності в
сучасних умовах господарювання.
Виклад основного матеріалу. Для визначення сучасного стану та порівняння
показників діяльності нами розглянуто та проаналізовано фінансовий стан
банківської системи України, для чого обрано період 2008–2011 рр..
Використовуючи коефіцієнтний метод, нами проаналізовано фінансовий стан
банківської системи та її ліквідність. Базою виступили статистичні дані
Національного банку України за період 2008–2011 рр. Розраховані показники
занесені до табл. 2.1.
Коефіцієнт
надійності у 2008 р. найбільше наблизився до свого мінімального значення і
склав 13,1%, що на 4 процентних пункти менше значення 2011 р. Щорічне
збільшення цього показника, максимальне значення якого у 2011 р. склало 17,1%,
свідчить про зменшення рівня залежності банків від залучених коштів. Таким
чином, банківська система України має високу забезпеченість власним капіталом,
а отже, високу надійність.
Таблиця
2.1
Основні показники
фінансового стану банків України за період
з 2008 по 2011 рр.
|
Показники |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
|
Коефіцієнт надійності |
0,131 |
0,148 |
0,151 |
0,171 |
|
Коефіцієнт фінансового важеля |
7,615 |
6,765 |
6,643 |
5,840 |
|
Коефіцієнт захищеності власного капіталу |
0,404 |
0,314 |
0,320 |
0,287 |
|
Коефіцієнт мультиплікатора капіталу |
13,981 |
11,232 |
7,328 |
6,459 |
|
Коефіцієнт активності залучення ресурсів |
0,884 |
0,871 |
0,862 |
0,854 |
Коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний
портфель |
0,900 |
0,904 |
0,849 |
0,835 |
|
Коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний
портфель |
2,653 |
2,934 |
3,110 |
3,230 |
|
Коефіцієнт миттєвої ліквідності |
0,536 |
0,6238 |
0,6445 |
0,588 |
|
Коефіцієнт поточної ліквідності |
0,7531 |
0,7516 |
0,729 |
0,7733 |
|
Коефіцієнт короткострокової ліквідності |
0,3993 |
0,3299 |
0,3588 |
0,9119 |
|
Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань |
1,131 |
1,148 |
1,160 |
1,171 |
|
Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань |
0,947 |
0,988 |
0,976 |
0,962 |
|
Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених
депозитів |
1,498 |
1,669 |
1,353 |
1,415 |
|
Чиста процентна маржа, % |
5,030 |
5,300 |
6,210 |
5,790 |
|
Чистий спред, % |
5,310 |
5,180 |
5,290 |
4,840 |
Коефіцієнт
фінансового важеля є оберненим показником до коефіцієнта надійності, він досяг
свого максимального значення у 2008 р. і склав 7,615, що на 1,775 процентних
пункти більше значення 2011 р. Характерним є те, що значення цього показника не
досягає оптимального співвідношення 20:1 протягом 2008–2011 рр. Зменшення
коефіцієнта фінансового важеля у динаміці свідчить не тільки про зменшення
активності банків щодо залучення вільних коштів на грошовому ринку, але й про
паралельне збільшення їх фінансової стійкості.
Розраховані дані
свідчать про зниження захищеності власного капіталу від інфляції, оскільки
частка капіталу, що розміщена у власних капіталізованих активах, щорічно
зменшується. Це підтверджується зниженням відповідного коефіцієнта з 0,404 у
2008 до 0,287 у 2011 р.. Ця тенденція позитивна, адже надмірна концентрація
капіталу (більше ніж 0,25) в нерухомості, обладнанні та інших матеріальних
активах може призвести до погіршення ліквідності та платоспроможності банків.
Коефіцієнт мультиплікатора показує, яка кількість гривні активів
має бути забезпечена гривнею власного капіталу і, відповідно, яка частка
банківських ресурсів може бути у формі боргових зобов’язань. Коефіцієнт
підкреслює нестабільність фінансового стану банківської системи у 2008 р. й при
рівні 14 свідчить про зацікавленість акціонерів у проведені ризикової
діяльності для максимізації власного прибутку. У 2011 р. зазначений показник
досяг мінімального значення, тобто 6,459, при оптимальному значенні 12–15.
Рівень ділової
активності щодо використання позичених і залучених коштів характеризує
коефіцієнт активності залучених ресурсів, який має тенденцію до зменшення: у
2008 р. він становив 0,884, а у 2011 – 0,854. Рівень цих показників досить
високий, оскільки його оптимальне значення становить 0,8–0,85, це свідчить про
ефективну депозитну політику банків.
Коефіцієнт
використання залучених коштів у кредитний портфель свідчить про активну
кредитну політику банків, оскільки значення показника хоча й має тенденцію до
зменшення, проте залишається на дуже високому рівні: у 2009 р. – 0,9, а у 2011
– 0,854.
Коефіцієнт
активності використання строкових депозитів у кредитний портфель щорічно
зростає, при цьому його значення перевищує 100%: у 2008 р. – 265,3, у 2011 –
323%. Це свідчить про те, що для надання кредитів клієнтам банки використають
не тільки строкові депозити, а й інші залучені кошти.
Слід
відзначити, що для банківської системи України характерна надлишкова
ліквідність, адже коефіцієнт миттєвої ліквідності значно перевищує нормативне
значення в 20%. Концентрація значної частини коштів у вигляді високоліквідних
активів недоцільна, адже розміщення їх у вигляді наданих кредитів надало б
змогу банку отримати більший прибуток.
Коефіцієнт
поточної ліквідності, за допомогою якого визначається збалансованість строків і
сум ліквідних активів та зобов’язань банків, протягом 2008–2011 рр. також
достатньо високий. Так, при нормативному значенні в 40% у 2008 р. цей
коефіцієнт склав 75,31, а в 2011 – 77,33%. Таким чином, банки здатні виконувати
свої поточні зобов’язання за рахунок ліквідних активів терміном погашення до 31
дня.
Коефіцієнт
короткострокової ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку
виконувати прийняті ним короткострокові зобов’язання за рахунок ліквідних
активів. Значення коефіцієнта протягом визначеного періоду значно збільшилось з
39,93 у 2008 до 91,19% у 2011 р. Причиною такого підвищення показника є зміни в
„Інструкції про порядок регулювання діяльності банків України” № 541 від
10.09.2009, згідно з якими нормативне значення коефіцієнта короткострокової ліквідності
зросло з 20 до 60%. Таким чином, банки здатні забезпечити виконання своїх
зобов’язань протягом одного року.
Коефіцієнт
загальної ліквідності зобов’язань, який характеризує можливість банків погашати
зобов’язання всіма активами, перевищує оптимальне значення в 100%: у 2008 р.
він склав 113,1, а у 2011 – 117,1%. Щорічне підвищення показника свідчить про
спроможність банків погасити будьякі зобов’язання перед клієнтами.
Коефіцієнт
ресурсної ліквідності зобов’язань, оптимальне значення якого становить 70–80%,
достатньо високий: у 2008 р. – 94,7, у 2011 – 96,2%. Це свідчить про підвищення
забезпеченості доходними активами всіх зобов’язань банків.
Динаміка
коефіцієнтів ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів
протягом 2008–2011 рр. має хвилеподібний характер, при цьому коефіцієнт значно
перевищує нормативне значення в 70–80%. Це означає, що ризик ліквідного
погашення основного обсягу зобов’язань перед клієнтами банку має зростаючу
тенденцію. Отже, видані кредити забезпечені достатнім обсягом залучених
депозитів і банківській системі не загрожує незбалансована ліквідність.
Показник
чистої процентної маржі, який використовується для визначення рівня
ефективності використання активів залежно від вартості залучених ресурсів,
досить високий (оптимальне значення – 4,5%). Значення показника протягом
2008–2010 рр. щорічно зростало від 5,03 (у 2008 р.) до 6,21% (у 2010 р.), проте
у 2011 р. його значення зменшилось до 5,79%, що відбулось за рахунок зниження
процентних доходів.
Динаміка
показника чистого спреду протягом 2008–2011 рр. має хвилеподібний характер і
демонструє ефективність кредитної діяльності банків, оскільки його розмір
значно перевищує оптимальне значення (1,25%). Таким чином, для банків
характерна узгодженість процентної політики за кредитними та депозитними
операціями.
Проаналізувавши
основні показники, що характеризують фінансовий стан банківської системи, можна
зробити такі висновки:
–
банківська система України сьогодні характеризується високою забезпеченістю
власним капіталом, а отже, надійністю;
–
для БСУ характерне зменшення активності банків щодо залучення вільних коштів на
грошовому ринку;
–
концентрація капіталу в капіталізованих активах свідчить про захищеність
власного капіталу;
–
ступінь покриття активів капіталом, який визначається коефіцієнтом
мультиплікатора капіталу, нижчий ніж оптимальне значення (12–15%);
–
рівень ділової активності щодо використання позичених і залучених коштів
показує ефективну депозитну політику банків;
–
для банківської системи України характерна надлишкова ліквідність;
–
видані кредити забезпечені переважаючим обсягом залучених депозитів, і
банківській системі не загрожує незбалансована ліквідність;
–
характерне ефективне використання активів та узгодженість процентної політики
за кредитними та депозитними операціями;
–
від’ємне значення рентабельності активів та загального капіталу свідчить про
неефективне використанням наявних ресурсів та неефективне управління щодо
розміщення активів.
Висновки. Узагальнення фінансових показників діяльності банківської системи
України за період 2008–2011 рр. дає можливість констатувати, що найбільш
відчутним у негативному плані був вплив наслідків фінансової кризи на
діяльність банків саме в період кінця 2008–2009 рр. Сьогодні регулятор приймає
ряд змін до законів, які регламентують банківську діяльність, проводить
грамотну грошово-кредитну політику, чим сприяє стабілізації та підвищенню
ефективності діяльності вітчизняних банків.
Фінансова
стійкість підприємства є якісною характеристикою його фінансового стану і
характеризується як здатність підприємства ефективно функціонувати та
розвиватися, відзначається достатнім рівнем забезпеченості фінансовими
ресурсами та ефективністю управління ними, що забезпечує його
платоспроможність, прибутковість та рентабельність.
Список використаних джерел
1. Аналіз банківської діяльності:
Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та
ін.; За ред. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2004. – 599 с.
2. Кочетков В.Н. Анализ банковской
деятельности: теоретико-прикладной аспект: Монография. – К.: МАУП, 1999. – 192
с.
3. Примостка Л.О. Фінансовий
менеджмент у банку: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 280 с.