Магістр Захарова О.Л.

Миколаївський міжрегіональний інститут  розвитку людини

ВНЗ ВМУРоЛ „УКРАЇНА”, Україна

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Постановка проблеми. Розвиток харчової промисловості є важливим для задоволення споживчого попиту на внутрішньому ринку України і забезпечення продовольчої безпеки держави. Процеси реформування в агропромисловому комплексі привели до розширення асортименту і підвищення якості продовольчих товарів, але на сьогодні насичення споживчого ринку продуктами харчування відбувається частково за рахунок імпорту або переробки значної кількості імпортованої сировини.

Аналіз останніх публікацій. Вагомий внесок до вивчення тенденцій розвитку підприємств харчової промисловості Л. В. Дейнеко, П. М. Купчак [1], В. Савицька [2], О.Г. Білорус, М.В. Зубець, П.Т. Саблук, В.І. Власов [3], Г.В. Цар [4] та інші.

Мета статті. Метою дослідження є вивчення тенденцій розвитку підприємств харчової промисловості в сучасних умовах господарювання.

Виклад основного матеріалу. Індекси промислового виробництва у харчовій промисловості у 2005-2007 рр. були високими, суттєво перевищуючи середні показники по переробній промисловості (табл. 1).

Існування стабільного попиту на продовольчі товари на внутрішньому та зовнішньому ринках зумовило незначне порівняно з іншими галузями падіння виробництва у кризові роки – якщо у переробній промисловості в цілому індекс промислового виробництва у 2009 р. становив 73,5 %, то у харчовій промисловості – 94,0 %. У 2010 році темпи зростання виробництва харчових продуктів та напоїв були невисокими. У 2011 р. – падіння на 0,6 % .Це свідчить про повільне посткризове відновлення галузі.

Насиченість внутрішнього ринку товарами вітчизняного виробництва залишається високою: частка продажу продовольчих товарів, вироблених на території України, у структурі роздрібного товарообороту продовольчих товарів 2011 р. складала 87,2 %, у І півріччі 2012 р. – 86,6 %. Галузь характеризується наявністю потужної сировинної бази сільськогосподарської продукції.

Таблиця 1

Індекси промислового виробництва у харчовій промисловості

(% до попереднього періоду)

Галузі харчовій промисловості

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Виробництво харчової продукції, напоїв та тютюнових виробів

113,7

110,0

107,5

97,9

94,0

103,2

99,4

Виробництво харчових продуктів, напоїв

113,3

110,1

107,8

97,7

94,7

104,5

100,0

Виробництво тютюнових виробів

118,2

109,5

104,9

99,5

87,4

89,6

93,4

 

Так, у 2011 р. рівень самозабезпеченості України молоком та молочними продуктами складав 106,7 %, зерном – 192,9 %, яйцями – 109,5 %, овочами та баштанними культурами – 105,3 %, картоплею – 110,0 %, що створює сприятливі умови для розвитку харчопереробної галузі в Україні. Недостатнім є рівень забезпечення України м’ясною та плодово-ягідною продукцією вітчизняного виробництва, який у 2011 р. становив 91,4 % та 74,0 % відповідно.

Аналіз показників динаміки виробництва основних видів продукції харчової промисловості у 2005-2011 рр. свідчить про суттєве зростання виробництва олії та тваринних жирів, які є основним продуктом експорту харчової промисловості – у 2011 р. їх виробництво подвоїлося порівняно з 2005 р. 

Аналіз показників зовнішньої торгівлі України продукцією харчової промисловості [4] у 2005-2011 рр. свідчить, що частка імпорту продукції цієї галузі у загальній структурі товарного імпорту України становила у середньому 3-5 %, у 2011 р. – 4,3 %. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі зросло майже у 13 разів (з 223,4 млн дол. США у 2005 р. до 2901,7 млн дол. США у 2011 р. і зумовлене нарощуванням експорту переважно жирів та олій. Імпорт за вказаний період збільшився більше ніж удвічі (з 1683,7 млн дол. США у 2005 р. до 3545,0 млн дол. США у 2011 р.), а експорт – більше ніж втричі (з 1907,1 млн дол. США у 2005 р. до 6446,7 млн дол. США у 2011 р.).

Незважаючи на високу частку вітчизняної продукції у загальному обсязі внутрішнього споживання, яка протягом 2005-2011 рр. перевищувала 80 %, слід відзначити негативну тенденцію поступового зростання частки імпорту у структурі внутрішнього споживання протягом останніх років з 11,4 % у 2005 р. до 19,6 % у 2011 р. (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка внутрішнього ринку продукції харчової промисловості в Україні

Галузі харчовій промисловості

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Обсяги реалізації продукції харчової промисловості, млрд грн

76,3

 85,8

 110,0

 139,9

 159,6

 192,2

 166,6

у т.ч. експорт, млрд грн

9,7

12,1

19,5

24,4

30,8

41,8

51,2

Внутрішнє споживання

Загальний обсяг (власна продукція плюс імпорт), млрд грн/ % до попереднього р.

75,2/

124,3

83,1/

110,5

103,3/

124,3

133,0/

128,8

147,7/

111,1

174,0/

117,8

143,5/

82,5

вітчизняна продукція,

млрд грн

66,6

73,7

90,5

115,5

128,8

150,4

115,4

% вітчизняної продукції в загальному обсязі внутрішнього споживання

88,6

 88,7

 87,6

 86,8

 87,2

 86,4

 80,4

імпортована продукція,

млрд грн

8,6

9,4

12,8

17,5

18,9

23,6

28,1

% імпорту в загальному обсязі внутрішнього споживання

11,4

11,3

12,4

13,2

12,8

13,6

19,6

 

Результати аналізу основних показників роботи підприємств з виробництва харчових продуктів у 2008–2011 р.р. (табл. 3) свідчать про те, що існує низка негативних чинників, які стримують їх розвиток.

За останні роки на підприємствах галузі спостерігаються тенденції спаду майже за всіма показниками. Кількість найманих працівників зменшилася на 93,8 тис. осіб у 2011 році порівняно з 2008, та склала 418,7 тис. осіб. У 2009 році проти 2008 спостерігалося незначне зростання відсотку реалізованої продукції до загального обсягу промислової продукції на 4%. Однак даний показник у 2011 році зменшився на 2,1% та склав 17,5%.

Особливий інтерес для дослідження тенденцій розвитку підприємств харчової промисловості представляє зіставлення динаміки зміни прибутку і кількості збиткових підприємств [1]. Питома вага прибуткових підприємств в харчовому виробництві є більшою, ніж в середньому по господарському комплексу України. Незважаючи на значне збільшення прибутку підприємств, кількість збиткових господарств у 2008–2011 р.р. перебуває на рівні 34- 38%.

Таблиця 3

Основні показники роботи підприємств з виробництва харчових

продуктів, напоїв та тютюнових виробів України у 2008–2011 рр.

Показники роботи підприємств

2008

2009

2010

2011

Індекси промислової продукції, %

97,9

94,0

103,2

99,4

Кількість найманих працівників, тис. осіб

512,5

478,4

435,5

418,7

Фонд оплати праці, млн. грн.

7385,2

9187,4

9177,0

10579,9

Обсяги реалізації продукції харчової промисловості, млрд грн

139,9

159,6

192,2

166,6

У % до загального обсягу реалізованої промислової продукції

15,6

15,6

19,6

17,5

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, млн грн

3711,3

−5468,6

5856,5

4912,5

Підприємства, які одержали прибуток, %

66,8

61,9

62,9

60,4

Чистий прибуток (збиток), млн. грн

2096,8

6676,0

3510,7

2265,8

Рентабельність операційної діяльності, %

4,7

1,9

5,4

4,5

 

Виходячи з цього, можна допустити, що прибуток у промисловості, так само як і у народному господарстві в цілому, формує невелика кількість успішних підприємств.

На нашу думку, основними перешкодами для розвитку галузі є недостатня ефективність ринків сільськогосподарської продукції, монополія великих торговельних компаній, низька якість сировини та кінцевої продукції, невідповідність системи державного регулювання безпечності харчових продуктів європейській та міжнародній практиці, неефективна система надання кредитних ресурсів (в т. ч. державних дотацій), а також відсутність ринку землі у поєднанні з мораторієм на продаж сільськогосподарських земель.

Харчова промисловість надзвичайно тісно пов’язана з сільським господарством, яке є головним постачальником сировини для неї. Від нього залежать не тільки обсяги виробництва готових продовольчих товарів, але й їх асортимент, якість та загальна цінова динаміка на продовольчому ринку країни. Однак останніми роками через скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва все більше загострюється проблема забезпечення харчової промисловості сировиною у необхідному асортименті і потрібної якості.

Оцінюючи стан і перспективи сировинної бази для харчової промисловості, необхідно відзначити, що на сьогодні найбільш сприятлива ситуація складається у виробництві зерна, насамперед пшениці. Сприятлива ситуація із забезпеченням потреб харчової промисловості в насінні олійних культур. Низька рентабельність виробництв цукрового буряку, картоплі, овочів, плодів та ягід зумовлює низьку конкурентоспроможність переробних підприємств. Тільки за умови подолання недоліків у забезпеченні галузі необхідною сировиною можуть бути повною мірою використані існуючі і потенційні можливості виробництв, наявні потужності яких здатні повністю задовольнити потреби країни у харчових продуктах.

Одним з найважливіших завдань розвитку сировинної бази харчової промисловості є підвищення якості продукції сільського господарства, виробництво сировини із заданими технологічними властивостями [2]. Насамперед це стосується харчової сировини, яка має відповідати екологічним і санітарним стандартам та вимогам, особливо у виробництві дитячого і дієтичного харчування. Без дотримання цих вимог важко розраховувати на освоєння зовнішніх ринків.

Крім того, існують й інші фактори, що стримують розвиток харчової промисловості. Нестача оборотних коштів обмежує обсяги закупівлі сировини, особливо сезонної; відсутність достатньої кількості виробництв для переробки сільськогосподарської сировини в місцях виробництва та потужностей для її глибокої безвідходної переробки.

До чинників, які гальмують розвиток харчової промисловості і мають негативний вплив на ефективність діяльності підприємств, крім стану сировини, належить також стан основних засобів. Згідно зі статистичними даними, у дію постійно вводяться нові основні засоби, але, як показує практика, лише незначна частина промислових підприємств здійснює оновлення цих засобів на належному інноваційному рівні, решта, як правило, обмежується заміною зношених деталей чи зміною обладнання на аналогічне. Однією з головних причин технологічної відсталості вітчизняної харчової промисловості є уповільнення й неупорядкованість інвестиційних та інноваційних процесів. Харчова промисловість у цілому вважається інвестиційно привабливою галуззю завдяки короткому періоду окупності вкладених інвестицій. Водночас у підгалузях і в регіонах спостерігається значне розшарування.

Потрібно визнати, що технічне переозброєння підприємств харчової промисловості відбувається насамперед за рахунок іноземних інвестицій і саме вони нині визначають структурно-динамічні процеси в галузі.

Що стосується спрямування внутрішніх інвестицій в харчову промисловість, то понад половину з них (60832,2 або 51,4%) були вкладені в підприємства Донецької, Київської, Харківської, Полтавської, Одеської областей та м. Києва – тобто тих індустріальних регіонів з розвиненим аграрним сектором, в яких галузь традиційно мала високі показники ефективності розвитку. Прямі іноземні інвестиції мали більшу регіональну концентрацію, хоча надходили у всі регіони. Близько половини їх обсягу надійшло в три регіони: Київську (27,2%), Одеську (8,8%) та Запорізьку (12,9%) [3].

Висновки.  Проведений нами аналіз розвитку харчової промисловості України показав залежність ефективності її функціонування від цілого ряду чинників, серед яких найбільш визначальну роль відіграють наступні: забезпеченість сировинними ресурсами та ефективність розвитку сільськогосподарського виробництва; галузева структура харчової промисловості; забезпеченість основними засобами та їх стан; внутрішнє та іноземне інвестування розвитку галузі; рівень розвитку ринкової інфраструктури; рівень та характер конкурентних відносин на ринках продовольчих товарів; наявність та ефективність заходів владних структур з підтримки вітчизняних виробників харчових продуктів та інші.

Аналіз розвитку харчової промисловості дозволив визначити основні напрямки його вдосконалення, а саме: формування потужної сировинної бази харчової промисловості регіонів України у відповідності до наявного ресурсного потенціалу і природнокліматичних умов; розвиток матеріально-технічної бази харчової промисловості регіонів згідно світових вимог до забезпечення якості та безпеки продукції та в масштабах, що відповідають потенціалу сировинної бази, потребам населення регіону та міжрегіонального та міждержавного обміну.

Список використаних джерел

1. Дейнеко Л.В. Розвиток стратегічного потенціалу харчової промисловості України / Л. В. Дейнеко, П. М. Купчак // Харчова і переробна промисловість. – 2011. – №6(358). – С. 5–9.

2. Савицька В. Актуальні проблеми розвитку ринку молока і молочних продуктів / В. Савицька // Економіка АПК. – 2012. – № 11. – С. 102-138.

3. Глобальна продовольча безпека: монографія / О.Г. Білорус, М.В. Зубець, П.Т. Саблук, В.І. Власов. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2009. – 486 с.

4. Цар Г.В. Основні тенденції та перспективи розвитку харчової промисловості України  / Г.В. Цар // Збірник науково-технічних праць НЛТУ України. – 2013. – № 20.13. – С. 261–268.