Олексій Штепа, старший викладач кафедри правознавства Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

До питання про державно-правове управління та захист інвестицій в Україні

При здійсненні державного регулювання інвестиційною діяльністю застосовуються певні методи управління. Методом державного управління інвестиційною діяльністю є юридично виражений засіб впливу органів управління на об'єкт управління, суспільні відносини, що виникають в процесі державного управління інвестиційною діяльністю.

При здійсненні державного управління інвестиційною діяльністю застосовують такі методи управління:

· організаційні – полягають у здійсненні певних управлінських дій стосовно об'єжктів управління, не пов'язаних із вирішенням того чи іншого питання;

· адміністративні – у прийнятті рішень обов'язкових для об'єктів управління;

· економічні – у впливі порядку управління на економічний стан об'єктів управління.

Управління інвестиційною діяльністю можна розглядати як виконання загальних функцій, що виникають у процесі інвестиційної діяльності, а за способом здійснення – це владна діяльність. Наявність влади означає, що суб'єкт управління інвестиційною діяльністю може одноосібно визначати поведінку об'єкта управління, підкорюючи волю учасників інвестиційних правовідносин. Підкорення волі підвладних досягається різними методами, під якими розуміються способи, засоби, прийоми досягнення певної мети, виконання поставленного завдання. Сукупність методів, які застосовують у процесі управління інвестиційною діяльністю, їх поєднання є одним з найважливіших якісних показників управління цим видом діяльності.

Оскільки найважливішою частиною механізму правового регулювання є правові норми, необхідно розглянути систему правових норм, що регулюють інвестування в Україні. При цьому слід відзначити значну кількість прогалин в інвестиційному законодавстві, не зважаючи на те, що вони повинні вже бути врегульовані чинними нормативними актами. На рівні буденної свідомості вважається, що прогалин у праві немає, якщо існує правовий акт, який регулює визначені в ньому відносини. Проте у зв'язку з частим недотриманням ними правил законодавчої техніки, в останнє десятиріччя прогалини в правовому регулюванні іноземних інвестицій залишаються, але у деяких випадках такими не визначаються.

Перспективним напрямом подальшого вдосконалення правової регламентації інвестиційного процессу в Україні є розробка загального кодексу інвестицій, оскільки вітчизняні та іноземні інвестори потребують чіткої регламентації інвестиційних відносин з боку держави, надання гарантій та стабільних умов здійснення інвестицій. Однак зараз це досить проблематично, оскільки вся система господарювання в Україні (податкова та інші її складові) грунтується на тому, що держава забезпечує себе фінансовими ресурсами за допомогою постійної зміни правил господарювання, зміни порядку оподаткування, ліцензування, створення бюрократичних та інших перешкод, запровадженням і зміною інших адміністративних процедур, що не дозволяють вітчизняному інвестору вкладати капітали у виробничий сектор економіки. Для відходу від негативної практики посиленого адміністративного і фінансового тиску на вітчизняного інвестора слід переглянути всю економічну політику в Україні і механізми її здійснення, однак, цього не можна здійснити у стислий термін [1,с. 30-31].

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», захист інвестицій – це комплекс організаційних, технічних та правових заходів спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягнення цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій [2, с. 109].

Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності та іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України і міжнародними договорами України. Інвесторам забезпечується рівноправний режим що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б зашкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій. З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.

До державних гарантій захисту інвестицій належать:

· стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів; умови договорів укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору;

· гарантії щодо невтручання в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності державних органів та їх просадових осіб;

· гарантія щодо забезпечення захисту інвестицій: держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій;

· гарантія не застосування дискримінаційних заходів без відшкодування в повному обсязі збитків та страхування інвестицій у передбачених законом випадках [2, с. 110-111].

Література

1. Косянчук, Т.О. Розвиток механізму державного управлінняу сфері іноземного інвестування / Т.О.Косянчук // Міліція України. – 2011. - № 11/12. – С. 29-32.

2. Поляк, О.І. Державні гарантії захисту інвестицій в Україні в умовах членства в СОТ / О.І.Поляк // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. - № 22. – С. 109-112.