Економічні науки / 5.
Керування трудовими ресурсами
Паламарчук О.С.
Черкаський державний технологічний університет, Україна
Особливості створення проектної команди
Основною
ознакою управління проектом є наявність постійної проектної команди. Проект-менеджер і його команда мають бути єдиним цілим і працювати
взаємоузгоджено. Створення кваліфікованої команди для нового проекту – один з
основних обов’язків проект-менеджера на першому етапі його роботи. Цей процес
потребує навичок керування щодо добору й об’єднання в команду спеціалістів з різних відділів і організацій.
Проектна команда – це певна кількість людей,
які працюють разом для досягнення спільної мети. Вони безпосередньо працюють
над здійсненням проекту і підпорядковані керівникові (менеджеру) проекту.
Члени команди повинні розглядати себе як
частину команди проекту і розвивати загальні цінності й норми перед тим, як
вони зможуть працювати разом як одна команда. Процес формування почуття команди
і спільних цінностей потребує певного часу. Зазвичай проектна команда проходить
п’ять життєвих етапів, наведених у таблиці 1.
Таблиця 1
Життєві етапи команди проекту
|
Етапи |
Характеристика |
|
Формування |
Результативність
команди на цьому етапі низька, тому що її члени ще не знайомі й не впевнені
один в одному. Проте їхня мотивація висока, оскільки вони були обрані для виконання
проекту. На
цьому етапі можна виділити такі труднощі: -
власні відчуття членів команди (чи почувають вони себе повноправними
членами команди; чи підходять для роботи в команді; як до них ставляться інші
члени команди); -
взаємовідносини в команді (хто має найбільший вплив; хто з ким взаємодіє;
чи можуть виникнути дружні стосунки, а не тільки ділові); -
визначення
місця команди в середині фірми. На
цьому етапі проект-менеджер має прикласти зусилля для подолання «підводних
каменів» і об’єднання команди з орієнтацією на основну мету проекту. |
|
«Притирання» учасників |
Коли члени команди починають працювати разом, вони
розуміють, що застосовують різні підходи й методи в роботі над проектом. Такі
розбіжності можуть спричинити суперечки й навіть конфлікти, що не сприяє
підвищенню ефективності команди. Загальні
проблеми на цьому етапі можна визначити так: «буксування» (без просування
вперед); перекладання повноважень і відповідальності; зіткнення характерів
(властолюбних учасників, неформальних лідерів, «мильних бульбашок», ледарів);
суперечки з будь-якого приводу чи навпаки: прийняття будь-яких думок без
заперечень. Проте поступово в разі вмілого керівництва на основі загальних
цінностей і норм у команді формуються ділові та дружні відносини, а також
конструктивні неформальні групи, визначаються поведінкові ролі членів
команди, психологічний клімат у групі. |
|
Нормальне функціонування |
На
цьому етапі вирішено всі суперечки й конфлікти. Кожний член команди зрозумів
свою роль і місце в колективі, де він працюватиме протягом життєвого циклу
проекту. Члени команди починають досягати згоди з різних питань за допомогою
переговорів і компромісів. Як результат цих пристосувань, у них починає
вироблятися почуття команди і певні спільні норми та цінності. Це формує
основу, на якій члени команди можуть спільно працювати. Ефективність і
мотивація починають зростати до певного рівня. На двох перших етапах у групі
формується командне почуття, що вкрай необхідно для досягнення мети. Це дає основу, на якій
команда може продуктивно працювати.
Третій етап – найтриваліший і найрезультативніший для проекту, і
проект-менеджер повинен використовувати його максимально. |
|
Реорганізація |
Проект-менеджер змінює кількісний та якісний склад команди з кількох причин: внаслідок
зміни обсягів і видів робіт, заміни деяких працівників через їхню
непридатність, залучення нових спеціалістів, запрошення тимчасових експертів
тощо. При цьому повинен підтримуватися досягнутий високий рівень
продуктивності праці. |
|
Розформування команди |
Після
завершення проекту команду розформовують. На цьому етапі із
наближенням до завершення роботи її ефективність або зростає, якщо члени
команди сконцентрували зусилля на виконанні завдання, або зменшується, якщо
члени команди шкодують про закінчення робіт і розрив взаємовідносин, які
сформувалися. Завдання проект-менеджера – підтримувати
стабільний рівень діяльності команди до завершення проекту. Як правило, проект-менеджер, розпочинаючи новий проект, запрошує в команду людей, з якими
ефективно реалізував попередній проект. |
Підвищення складності проектів, використання
нових технологій вимагають створення комплексних команд. Вони складаються з
різних спеціалістів, які працюють поруч один з одним.
Перед проектною командою
ставляться такі організаційні завдання:
-
створення
професійно-стимулюючого оточення;
-
здійснення
грамотного керівництва;
-
забезпечення
кваліфікованим технічним персоналом;
-
забезпечення
підтримки керівництва і стабільно сприятливого навколишнього середовища.
Виділяють наступні цілі створення проектної
команди:
1.
Удосконалення розподілу робіт. Поєднати навички, уміння, здібності і
відповідно до часу розподілити між членами їхні завдання.
2.
Управління і
контроль за роботою. Робота кожного з групи організується і контролюється
іншими членами.
3.
Вирішення проблем і прийняття рішень. Це завжди легше зробити, поєднуючи
вміння, здібності, обізнаність групи людей.
4.
Перевірка і
затвердження рішень. Перевірити реальність рішення, яке сприймалось ззовні, або
затвердити таке рішення.
5.
Зв’язок та
інформування з метою передачі рішень або необхідної інформації тим, хто має це
знати.
6.
Накопичення
ідей, інформації, порад.
7.
Координація і
зв’язок між функціональними підрозділами.
8.
Підвищення
відповідальності й залученості членів команди, створення середовища, яке сприяє
участі у плануванні й діяльності компанії.
9.
Переговори і розв’язання конфліктів на різних рівнях управління.
10.
Аналіз
результатів виконання проектів з метою поліпшення інформаційної бази для їх
оцінки.
Проект-менеджер повинен розуміти, що його очікують різні перешкоди на шляху формування команди,
і намагатися створити оточуюче середовище, адекватне до потреб. В діяльності проект-менеджера
можуть виникати такі помилки:
- нечітко окреслені цілі, часті зміни цілей і пріоритетів;
- недостатність ресурсів і фінансування;
- боротьба за владу й конфлікти в команді;
- недостатнє технічне оснащення;
- відсутність зацікавленості й підтримки з боку керівництва.
Проектна команда досягає успіху, якщо:
1.
її лідер має
адекватний стиль управління з погляду ефективності реалізації проекту, а також
з точки зору членів команди;
2.
хоча б один із
членів команди генерує інноваційні ідеї як шлях вирішення проблем;
3.
до складу
команди входять люди з великими розумовими здібностями;
4.
команду
створюють різні індивідуальності, що дає їй можливість витримувати баланс.
Іншими словами, команда має бути творчою і
гнучкою.
Робота у команді може поєднати людей таким
чином, що вони підвищать продуктивність своєї праці, не втрачаючи своєї індивідуальності. Командна робота має синергічний
ефект, коли опрацьовуються різні пропозиції, надається конструктивна допомога
одним членам команди з боку інших, що сприяє досягненню більш високих результатів.
Створення
сприятливого іміджу команди – основне завдання проект-менеджера. Надзвичайно важливо для проект-менеджера забезпечити необхідне оточення
для ефективної роботи команди проекту. Від відносин проект-менеджера з вищим керівництвом і його здатності одержувати підтримку залежать довіра до нього з боку членів команди, популярність та імідж проекту. Проект-менеджеру
необхідно систематично інформувати керівництво про результати роботи для підтримки його інтересу й участі у проекті та співпрацювати з координаційною групою проекту.
Література:1. Кобилянський Л. С. Управління проектами: Навч. Посіб. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.: іл.
2. Батенко Л. П., Загородніх О. А., Ліщинська В. В. Управління проектами: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 231 с.
3. Бабаєв. В. М. Управління проектами: Навчальний посібник для студентів спеціальності «Управління проектами». – Харків: ХНАМГ, 2006. – 244 с.