Зосимова Жанна Сергіївна

викладач

Харківський національний економічний університет

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ, ЯК ВИХІД ПІДПРИЄМСТВ ЗІ СТАНУ КРИЗИ

Алгоритм реструктуризації як процес досягнення відповідності внутрішньої системи підприємства зовнішнім умовам середовища, можна розділити на два етапи:

Перший етап. Стабілізація фінансово-економічного стану підприємства за рахунок активізації внутрішнього потенціалу:

1)Аналіз стану підприємства.

2) Оцінка доцільності і можливості реструктуризації.

3) Формування управлінської команди по реструктуруванню.

4) Розробка і прийняття основних принципів роботи команди.

5) Вироблення першої версії стратегії і програми по фінансово-економічному оздоровленню на основі наявних резервів, мотивації персоналу і т.п.

Другий етап. Активний розвиток нових напрямків діяльності або перехід на інтенсивний шлях розвитку на основі комплексної реструктуризації[1,5]:

1) Визначення цілей розвитку і критеріїв їхнього досягнення.

2) Аналіз сильних і слабких сторін діяльності підприємства, загальних тенденцій зміни внутрішнього і зовнішнього середовища.

3) Оцінка потенціалу структурних підрозділів і підприємства в цілому по досягненню поставленої мети.

4) Аналіз системи оперативного і стратегічного управління, способів вироблення і прийняття рішень.

5) Аналіз "проблемного поля" і виділення ключових проблем розбалансованості і невідповідності внутрішньої системи підприємства вимогам ринку.

6) Формування шляхів і проектів реструктуризації.

7) Оцінка інноваційного потенціалу.

8) Виділення пріоритетних напрямків діяльності.

9) Аналіз і оцінка варіантів реструктуризації.

10) Вибір остаточного варіанта і розробка комплексної програми реструктуризації.

11) Оцінка джерел ресурсів для реалізації програми реструктуризації.

12) Добір, перепідготовка і залучення персоналу в процес реструктуризації.

13) Формулювання стратегії і тактики реструктуризації.

14) Реалізація й аналіз виконання програми реструктуризації, виявлення і коректування можливих відхилень від затвердженої програми і їхня компенсація.

Важливе місце у проведенні реструктуризації займає процес управління діяльністю підприємства

Система управління процесом реструктуризації передбачає створення робочої групи (команди).

Побудова команди, що здатна успішно провести перебудови - одна із самих складних задач при запровадженні змін в організації.

Управлінська команда - це група керівників, об'єднаних досягненням єдиних і погоджених цілей і розуміючих, що друг без друга цієї мети вони не досягнуть.

Ця команда повинна пронизувати всю структуру компанії і складатися як мінімум із трьох рівнів - вищого керівної ради, "менеджерів змін" і "цільових груп". На першому рівні повинні прийматися стратегічні рішення, у той час як "менеджери змін" повинні координувати виконання цих рішень в організації і забезпечувати зворотний зв'язок [1-4].

Все частіше до процесу реструктуризації залучаються зовнішні консультанти й експерти.

При цьому організація одержує можливість глянути на себе одночасно і «зсередини», і «ззовні». Цього важко домогтися, намагаючись вирішити проблеми винятково власними силами. Сполучення цих двох точок зору при виробленні стратегії і тактики реструктуризації діяльності дає особливо чітку картину існуючого положення і найбільш ясне розуміння того, як потрібно діяти далі.

Сформулювавши разом з консультуємим підприємством пропозиції і заходу для удосконалювання його діяльності, консалтингова фірма може взяти участь у їхній реалізації.

Команда з реструктуризації може керуватися (на початкових етапах), чи підтримуватись (на етапах впровадження) зовнішніми консультантами.

Ретельний аналіз факторів, що впливають на зовнішнє середовище компанії, покликаний відкрити керівництву компанії перспективи її розвитку.

Розробка ефективного менеджменту вимагає, мати хоча б загальне уявлення про основні тенденції змін попиту, конкуренції і технологій.

Розглянемо основні напрямки аналізу:

1.Ринок і споживачі. Необхідно визначити основні зміни на ринку компанії, дослідити сильні і слабкі сторони позиції компанії, нові ринкові сегменти, зміна характеру купівельного поводження і можливі канали розподілу.

2.Галузь і конкуренція. Необхідно установити і визначити основних конкурентів, їх сильні і слабкі сторони, можливості, небезпеку вони собою представляють, тенденції розвитку галузі і її структуру, ступінь концентрації, нові тенденції в керуванні виробничими потужностями до появи нових покупців або конкурентів.

3.Технологія. Необхідно визначити чи орієнтується компанія в нових технологіях, що будуть визначати розвиток галузі, чи установила вона партнерські відносини з покупцями, постачальниками й іншими фірмами, що дають можливість удосконалення її технологічних можливостей, чи загрожують нові технології її основним діловим здібностям, чи провела вона порівняльний аналіз свого технологічного рівня і можливостей нових конкурентів.

4. Постачальники. Необхідно проаналізувати можливості більш тісного співробітництва з постачальниками, розглянути нові джерела, варіанти партнерства, особливо в країнах із промисловістю, що розвивається. Необхідно оцінити переваги виконання другорядних видів діяльності іншими компаніями на контрактній основі, оцінити ризики і погрози, зв'язані з вже існуючими постачальниками. Необхідно досліджувати альтернативні джерела фінансування розвитку компанії.

5. Персонал і навички. Необхідно проаналізувати чи добре мотивований і чи лояльний персонал компанії, наскільки дії керівництва виправдують фінансові й інші чекання співробітників, який рівень утворення, отриманих навичок і кваліфікації персоналу, як компанія виглядає на тлі конкурентів.

Потім необхідно визначити задачі, рішення яких дозволить компанії завоювати ведучі позиції в умовах середовища, що змінилося.

Концепція розвитку повинна опиратися на результати прогнозів, зроблених на основі стану середовища; її необхідно обмежити можливостями самої організації.

Проблема реструктуризації підприємств що знаходяться у кризовому стані є однією з найбільш важливих єкономічних проблем в країнах з трансформаційною економікою, особливо у країнах бувшого СРСР.

Проведення реструктуризації промислових підприємств дозволить вивести їх із кризового стану, надасть можливість задіяти призупинені підприємства, що призведе до росту виробництва та росту економіки в цілому.

Список використаних джерел

1. Управление кризисным состоянием организации (предприятия)., Антонова О.В. "ЮНИТИ" 2004 - 123c

2. Управление развитием предприятия.Афанасьев Н.В.,ИНЖЕК 2003, - 179c.

3. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації) Навч. посібник_Піддубний І.0.,Піддубна A.I. ИНЖЕК 2004 - 264c.

4. Фивейский С.А. „Управление реформированием и реструктуризацией компаний” , Сборник тезисов конференции "Управление в России: зачем мы нужны миру?" Санкт-Петербург, 28-29 ноября 2002 года http://www.alt.rcom.ru/conferens/tez2002u/tez25.shtml

5. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.