Оленіч А.В., Кузнецова А.І.

Київський національний університет технологій та дизайну

КОНТРОЛІНГ І ПЛАНУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ УСПІШНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

На сучасному етапі господарювання існує суттєвий вплив зовнішнього середовища на діяльність вітчизняних підприємств, який характеризується жорсткими умовами щодо якості планування, швидкості реакції на зміни в оточенні організації та відповідальності за негативні наслідки діяльності в попередньому чи поточному періоді.

Основою безперервної діяльності підприємства є планування як складова процесу управління. Саме від налагодженої системи планування на підприємстві залежить ритмічність виробництва, можливість його розширення, забезпеченість достатньої кількістю запасів та устаткуванням і, як результат, покращення фінансового стану підприємства в цілому.

Стабільний розвиток підприємства залежить від удосконалення існуючих систем управління, які забезпечують гнучкість та надійність діяльності підприємства, проведення оперативних заходів по усуненню недоліків, чому відповідає контролінг. Контролінг являє собою сукупність методів оперативного та стратегічного менеджменту, обліку, планування, аналізу й контролю, складає єдину систему, спрямовану на досягнення стратегічних цілей.

Розвиток системи планування відповідно до сучасних умов, що призведе до зниження ризиків виробничо-господарської діяльності, розробка завдань контролінгу, системи раннього виявлення і попередження, реагування керівництва підприємства на критичну ситуацію й забезпечує актуальність теми.

Розробка та обґрунтування цілей, виокремлення кращих методів й способів їх досягнення при раціональному використання наявних ресурсів, що необхідні для виконання поставлених завдань, встановленні їх взаємодії складають сутність планування.

Останніми роками на підприємствах використовуються системи планування, що мають значну кількість серйозних недоліків. У зв’язку з цим планування потребує використання нових принципів організації діяльності, що адаптовані до сучасних економічних вимог.

Контролінг - якісно новий і перспективний інструмент у вирішенні завдань управління підприємством, адекватний умовам інформаційного суспільства та епохи глобалізації, орієнтований на забезпечення більш високої ефективності та конкурентоспроможності підприємства в умовах невизначеності й нестабільності ринкового середовища, що покликаний підтримувати, сприяти оптимізації процесу менеджменту підприємством та прийняття управлінських рішень [1].

Контролінг, будучи структурним елементом планування, повинен, як і планування в цілому, здійснюватися як безперервний процес. Головною особливістю контролінгу є те, що він інтегрує весь комплекс інструментів, які використовуються в процесі планування. Так, в службі контролінгу інтегруються функції оперативного і стратегічного контролінгу, реалізується взаємозв'язок усіх етапів планування, формуються різні варіанти сценарію розвитку й прогнозу. Основним завданням контролінгу є збір й аналіз внутрішньої (прийняття невиважених, неправильних та неефективних управлінських рішень) та зовнішньої (криза в економіці, інфляція, зменшення купівельної спроможності населення тощо) інформації, забезпечення постійного аналізу й контролю за ризиками, відхиленням значень фактичних показників від запланованого рівня, що є підставою для внесення корегувань планів [3]. Таким чином, контролінг являє собою механізм саморегулювання на підприємстві, що забезпечує зворотній зв'язок в системі управління.

Система контролінгу реалізує свої функції, ґрунтуючись на базових положеннях системного підходу про інтеграцію, взаємозв'язках, зворотних зв'язках при визначенні комплексної методології, при охопленні всіх рівнів і сфер управління підприємством [2].

Практика показує, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70 % від стратегічної спрямованості, приблизно на 20 % – від ефективності оперативного управління і на близько 10% – від якості виконання поточних завдань. Виходячи з цього, на загальний успіх діяльності підприємства впливають: якість стратегічного аналізу; реальність стратегічного планування; рівень реалізації стратегічних завдань.

Незважаючи на низку досліджень у галузі контролінгу і його ролі в стратегічному плануванні та контролю, ці питання у вітчизняній економічній літературі висвітлені не достатньо повно.

У всіх провідних фірмах Західної Європи, США, Японії та інших розвинених країн діють ефективні системи контролінгу, які багато в чому виконують функції мозкового центру[4].

Отже, планування складає важливу частину господарської діяльності підприємства і є важливим елементом господарського механізму управління. Неефективне планування частіше всього призводить до суттєвих економічних втрат суб’єктів господарювання. Для успішного функціонування підприємства на ринку необхідно проводити як довгострокове, так і поточне планування, таким чином впливаючи на ефективність використання ресурсів та поліпшення результатів господарювання як в поточному, так і в майбутніх періодах.

Суттєву роль у забезпеченні високої якості планування відіграє контролінг, який покликаний забезпечити оптимізацію методики планування і формування вихідної бази даних на основі матеріалів економічного аналізу для складання стратегічних планів діяльності підприємства.

Застосування контролінгу як цілісної системи в період економічної та фінансової нестабільності, при наявності гострої конкуренції складає суттєв конкурентну перевагу підприємства.

Література:

1. Амрайн К. Контроллинг – это управление управлением // Компаньон, 2004, № 27,с.38-41.

2. Бородушко И.В., Васильева Е.К. Стратегическое планирование и контроллинг. - СПб.: Питер, 2006. — 192 с.

3. Контроллинг кaк инструмент упрaвления предприятием / Е.А. Анaнькинa, С.В. Дaнилочкин, Н.Г. Дaнилочкинa и др. / Под ред. Н.Г. Дaнилочкиной. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.

4. Влaдимировa Л. П. Прогнозировaние и плaнировaние в условиях рынкa: Учеб. пособие. 5-е изд., перерaб. и доп. - М.: Издaтельско-торговaя корпорaция "Дaшков и K°", 2005.

5. Давидович І.Є., Давидович О.І.Контролінг та інформаційне забезпечення // Проблеми економіки України: Збірник наукових праць.ю випуск 8. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001,с.148-152.

6. Килимнюк В. Еволюція контролінгу, його місце тарольв економіці підприємства // Економіст, 2004, № 1,с.47-50.

7. Хан Д. Планирование и контроль: концепции контроллинга : пер. с нем. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 542 с.