Экономические науки/9. Экономика промышленности

К.е.н. Басюркіна Н.Й.

Одеська національна академія харчових технологій

ОСОБЛИВОСТІ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ КРАЇНИ

Питання моніторингу і оцінки стану агропродовольчого ринку з метою забезпечення прогнозованого розвитку і регулювання агропромислового сектору економіки України може розглядатися як один з найважливіших національних пріоритетів, який вимагає посилення уваги учених і систематизації цього поняття як наукової категорії. 
Дослідження проблем стану товарних ринків в контексті виведення цієї проблеми на рівень світових стандартів, зокрема, в нових економічних умовах, не можна назвати вичерпаним. Від стану і характеристик агропродовольчого ринку країни, основними постачальниками якого в розвиненій економіці є власне сільське господарство, харчова і переробна промисловість, залежить продовольча безпека країни.

Для моніторингу і аналізу були вибрані найважливіші ринки сільськогосподарської продукції, які визначають продовольчу безпеку країни, а саме: зерна, м'яса, молока, цукру, рослинної олії, плодоовочевої продукції.

В результаті дослідження визначені загальні тенденції розвитку агропродовольчого ринку України [1]:

- багатократне перевищення прибутковості сучасних модернізованих компаній в порівнянні з підприємствами «старої формації»;

- консолідація різних сільськогосподарських напрямів в одному великому холдингу (вертикальна інтеграція);

- підвищення інтересу з боку портфельних і стратегічних інвесторів;

- вихід на міжнародні ринки великих українських компаній (агропромислових холдингів);

- триразове підвищення цін на сільськогосподарську продукцію в Україні упродовж 2010-2011 рр.;

- значне підвищення привабливості агропромислового бізнесу в Україні в результаті підвищення цін.

У 2012 р. скасовано мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, що послужило поштовхом для подальшого розвитку аграрного сектору.

Нині український агропродовольчий ринок має дві переваги – доки не насичений внутрішній ринок і існує підтримка держави.

Споживання основних продуктів харчування в Україні нижче, ніж в розвинених країнах, проте збільшується досить швидкими темпами (за останнє десятиріччя споживання м'яса збільшилося на 60 %, молока і молочних продуктів – на 30 %, фруктів – на 20 %) [2].

Зростаючий попит відкриває широкі перспективи для розвитку потужностей існуючих, а також створення нових аграрних і переробних підприємств.

Податок на прибуток промислових підприємств в Україні складає 25 %, сільськогосподарські підприємства оплачують фіксований сільськогосподарський податок, який складає 35-50 гривен в рік. ПДВ стягується з промислових підприємств у розмірі 20 %, і не стягується з сільськогосподарських підприємств. Програми підтримки агробізнесу залишаться актуальними упродовж наступних 5-10 років. При цьому сільськогосподарське підприємство може вибрати спеціальний режим оподаткування, згідно з яким сума податку на додану вартість не підлягає сплаті до бюджету і повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства для виробничих цілей.

Що стосується системи пільгового кредитування, то для промислових підприємств і підприємств сфери послуг пільгові кредити не передбачені. Проте у бюджеті України передбачені засоби на компенсацію частини відсотків по кредитах підприємствам агросектора.

Таким чином, сьогодні в Україні для виробників сільськогосподарської продукції створено режим найбільшого сприяння, їм надаються податкові переваги і пільги, держава впроваджує стимулюючі програми, здійснює компенсації за кредитами сільськогосподарських виробників та ін.

Через перераховані тенденції і особливості, агропромислові підприємства України оцінюються досить високо. Для іноземних інвесторів головними чинниками привабливості сільгосппідприємств України виступають низький рівень виробничих витрат в агропромисловому секторі в порівнянні з європейськими країнами, родючі вітчизняні чорноземи, високий потенціал росту врожайності, а також високі ціни на сільськогосподарську продукцію [1].

Для оцінки стану агропродовольчих ринків України за основними видами продовольства і продовольчої безпеки України в 2008-2010 рр. було застосовано методичний підхід, запропонований російськими ученими [3].

Проведений аналіз підтверджує загальну позитивну тенденцію на агропродовольчих ринках України, але рівень конкурентоспроможності є нестабільним. Ринку кожного виду продовольства властиві загальні риси і особливості.

Простежується певний підйом в 2010 р. в порівнянні з 2008 - 2009 рр., що дозволило оцінити рівень продовольчої безпеки України як «задовільний» за всіма основними видами продовольства.

Перспективи розвитку агропродовольчого ринку в Україні до 2015 р., які сприятимуть підвищенню його конкурентоспроможності, можна характеризувати таким чином:

- перманентне збільшення обсягів внутрішнього споживання і експорту продовольства;

- позитивна тенденція заміщення імпорту власним виробництвом;

- сприятлива кон'юнктура на світових ринках упродовж тривалого періоду часу через зростання попиту на азіатському ринку і м'якій грошовій політиці світових центробанків зробить позитивний вплив на розвиток українського аграрного сектору;

- покращення умов діяльності сільськогосподарських підприємств завдяки державній підтримці;

- посилення конкуренція завдяки привабливості агросектору України;

- підвищення конкурентоспроможності українських харчових продуктів в порівнянні з імпортними.

Рахуємо інвестиції в агропродовольчу сферу України найбільш вигідною інвестицією в реальний сектор на даний момент. Причому за прибутковістю найбільш перспективними напрямами є птахівництво і виробництво яєць. За ними слідують виробництво свинини, яловичини, а також садівництво – більше витратні види капіталовкладень.

Зважаючи на високу родючість чорнозему України, сприяння сільгосппідприємствам з боку держави, значне дорожчання зернових в минулі роки, а також наростаючої світової «продовольчої» кризи, бачимо величезні перспективи підвищення привабливості сектора вирощування зернових і інших культур.

На нашу думку, агропродовольчий ринок має величезний потенціал конкурентоспроможності, у тому числі для повного заміщення імпорту власною продукцією, яка вже на старті має значні переваги перед іноземною (це стосується в першу чергу продукції тваринництва, наприклад, свіжого м'яса, плодоовочевої продукції).

Література

1. Агросектор України. Огляд. Компанія з управління активами «НІКО» – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL:http://www.kua.niko.ua.

2. Україна у цифрах – 2011. Державний комітет статистики. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL:http://www.ukrstat.gov.ua.

3. Крылатых, Э.Н., Бородин, К.Г., Гончаров, В.Д. и др. Проблемы конкурентоспособности агропродовольственного комплекса РФ и факторы ее повышения / Э.Н. Крылатых, К.Г. Бородин, В.Д. Гончаров и др. // Сб.науч.тр./ВИАПИ им. А.А. Никонова. — М.: ВИАПИ им. А.А. Никонова, 2008. – Вып. 28. – 365 с.