Педагогические науки/Проблемы подготовки специалистов

Викладач Зуб О.Л.

Національний Технічний Університет України «КПІ», Україна

Методи мотивації студентів технічного спрямування при вивченні іноземної мови

Останніми роками в психологічній науковій літературі поняттю мотивації учбової діяльності приділяється особлива увага. У різні періоди життя людини об'єкти його інтересу, форми і способи придбання знань змінюються, проте потреба в пізнанні з роками не тільки не притупляється, але і отримує свій подальший розвиток.

Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти є побудова такого процесу навчання, який міг би бути основою формування мотиваційної сфери студентів. У зв'язку з цим, виникають суперечності між існуючим станом мотивації навчання у студентів ВНЗу і сучасними вимогами до їх учбової активності; між потребами практики в науково-обґрунтованих рекомендаціях по управлінню мотиваційною сферою студентів і відсутністю достатніх для цього науково-психологічних знань.

В процесі навчання студент зіштовхується з низкою проблем, психолого-педагогічний аспект яких пов'язаний з пристосуванням до нової дидактичної ситуації, яка принципово відрізняється від шкільної іншими формами та методами організації учбового процесу. Ця новизна та пов’язані з нею труднощі створюють свого роду дидактичний бар’єр, який повинен бути подоланий. З цього випливає, що для розвитку особистості майбутнього фахівця важливе значення має формування позитивних мотивів та цілей, оскільки саме вони є важливими детермінантами діяльності [5].

При навчанні студента іноземній мові мотивація також грає велику роль, оскільки дуже часто, якщо іноземна мова не є фаховим предметом, студенти просто закривають на неї очі, не дивлячись на те, що вона може бути корисною при роботі після закінчення вищого навчального закладу.

Загалом мотивація розглядається як мотиваційна сфера особистості, тобто це система внутрішніх факторів, що обумовлюють поведінку і діяльність людини і підтримують її активність на необхідному рівні. До мотиваційної сфери особистості відносять такі внутрішні фактори активності людини, як потреби, інтереси, мотиви, цілі, наміри, бажання, установки та інше [2].

Для того, щоб мотивувати студентів технічних спеціальностей вивчати іноземну мову, перш за все треба визначити мотиви, якими вони керуються. Загалом у навчанні К.А. Маркова та М.І. Алексєєва виділяють наступні мотиви:

Ø широкі соціальні мотиви (борг, відповідальність, розуміння соціальної значущості навчання);

Ø вузькі соціальні (або позиційні) мотиви – прагнення підвисити свій соціальний статус, зайняти певну посаду у майбутньому, отримати визнання оточуючих, отримати гідну винагороду за свою працю);

Ø мотиви соціального співробітництва – орієнтація на різні способи взаємодії з оточуючими, затвердження своєї ролі і позиції у групі;

Ø широкі пізнавальні мотиви – орієнтація на ерудицію, задоволення від самого процесу навчання та його результатів;

Ø навчально-пізнавальні мотиви – орієнтація на способи добування знань, засвоєння конкретних навчальних предметів;

Ø мотиви самоосвіти – орієнтація на здобуття додаткових знань.

Але вивчення іноземної мови студентами технічного спрямування є тільки частиною їх навчання в університеті, тому мотивів для вивчення мови значно менше. В першу чергу при вивченні іноземної мови студент має вузький соціальний мотив та мотив соціального співробітництва, оскільки він прекрасно розуміє, що знання іноземної мови може допомогти йому в майбутньому підвищити свій соціальний статус, зайняти певну посаду, отримати гідну заробітну плату, також для затвердження своєї ролі і позиції в середовищі, в якому він буде знаходитися. Також на мотивацію студента вивчити іноземну мову можуть впливати широкі пізнавальні мотиви та мотиви самоосвіти [4].

Для того, щоб створити у студентів технічних спеціальностей інтерес до вивчення іноземної мови – треба, перш за все, визначити якими мотивами вони керуються для того, щоб обрати певні методи, які матимуть позитивний вплив на цільову аудиторію.

Забезпечення викладачем кожного етапу мотиваційного циклу в навчанні іноземній мові студентів технічних спеціальностей може здійснюватись за допомогою спеціальних прийомів і методів. Назвемо основні методи і прийоми мотивації і стимулювання навчання, які вдалося виділити на основі вивчення різноманітної літератури, власного досвіду викладання:

1.Комунікативна атака – це метод швидкого включення, мобілізації аудиторії до навчання; зацікавлення, дія якого ґрунтується на активізація емоційної сфери учня - викликання його подиву, захоплення через використання ефекту новизни, несподіваності.

2.Доведення та переконання - активізація вольових зусиль учнів через пояснення їм необхідності навчального матеріалу для життєдіяльності. Застосування цього методу вимагає високого рівня свідомості учнів, їх логічного мислення, розвиненої сили волі, довільність уваги.

3.Сугестія (навіювання) – цей метод полягає у опосередкованому формуванні думки про необхідність навчання через апеляцію до підсвідомості учнів. Важливо, щоб учні не усвідомили того впливу, що здійснюється, тому викладач повинен слідкувати за невимушеністю своєї поведінки його поведінки, динамізмом свого впливу на аудиторію. Навіювання досягається за рахунок таких прийомів:

4.Метод долання перешкод - обумовлює активізацію розумової діяльності учнів через створення спеціальних умов виконання завдань.

5.Метод делегування - залучення учнів до будь-якого етапу управління процесом навчання. Потребує свідомості, відповідальності та зрілості учнів, їх здатності до самоорганізації, вдалого керівництва з боку викладача.

6.Метод закріплення позитивного враження – спосіб мотивації і стимулювання подальшої самостійної роботи учнів, підтримки їх позитивного враження від заняття, теми, дисципліни, викладача [3].

Головна ціль кожного викладача визначається у наданні мотивації до вивчення іноземної мови студентами. Їхня ціль правильно спрямувати студентів до навчального процесу, мотивувати їх до придбання знань, користуючись деякими сучасними розробками мотивації студентів. Правильна мотивація сприяє кращому засвоєнню знань студентами, дає вихідну базу для самостійного опрацювання наукової літератури, до засвоєння матеріалу різними способами, через різні джерела. Самостійність дає поштовх до розвитку пізнавальної діяльності. Набуваються уміння індивідуально кожного студента, формуються практичні навички користування отриманою інформацією. Розкривається творчій підхід до подання в подальшому знань, при веденні диспутів, дискусійних груп тощо. Одним зі стимулів до навчання є новизна поданої інформації, непередбачуваність, це дає поштовх до формування внутрішнього інтересу у студентів [1].

Таким чином, ми також можемо зробити висновок, що без певної мотивації студент не може досягти успіху у вивченні іноземної мови, для одних мотивацією навчання є отримання стипендії, досягання професійних якостей у навчанні, мати гарний статус у колективі, а для інших мотивами є комунікативні потреби, престиж майбутньої професії чи суспільне значення, яке можна буде отримати після закінчення навчання.

Отже, правильна мотивація – це правильний напрямок, за допомогою якого викладач та студент доходять до такої взаємодії, яка дає плідні результати в процесі вивчення іноземної мови.

Література:

1. Асеев В.Г. Мотивация учебной деятельности и формирование личности. М., 1976. – 304 с.

2. Вергасов В.М. Активизация мыслительной деятельности студента в высшей школе. – К.: Выща школа, - 1979. – 216 с.

3. Вербицкий А. А., Платонова Т.А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. – М.,1986. – 345 с.

4. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. – М.:Просвещение,1990. - 192 с.

5. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие / 2-е изд. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А. 2000. - С. 130 -150.