к.е.н., доц. Романко О.П.

ІФНТУНГ, м. Івано-Франківськ

Загальнометодичні підходи до організації процесу навчання курсу : «Основи економічної теорії»

Позитивні зміни в економіці України та її вступ в Європейське співробітництво вимагають підготовки кадрів нової формації. Становлення нових економічних засад кардинально змінює пріоритети навчального процесу в основі якого закладені наступні принципи :

· Впровадження в навчально-пізнавальний процес передових інноваційних технологій;

· Впровадження різних видів стимулювання самостійного оволодіння студентами необхідного навчального матеріалу;

· Забезпечення об’єктивності в оцінюванні знань;

· Підвищення відповідальності студентів за результати своєї праці;

· Систематичні засвоєння програми матеріалу протягом семестру.

Загально методичні підходи до організації навчального процесу складаються із розробки мотивації навчальної діяльності, зокрема :

1. взаємозв’язок потреб, мотивів і стимулів;

2. шляхи формування мотивованої діяльності;

3. практичне втілення мотивації навчальної діяльності.

Процес мотивації передбачає використання взаємозалежних категорії :

Потреба студента – їх інтереси – мотиви діяльності – дії

Структурно процес мотивації має свої послідовні етапи:

1. виникнення потреби вивчати курс «ОЕТ». Студент повинний знайти можливість почати роботу для задоволення потреби.

2. визначення цілей або напрямку дій. Студент визначає, що необхідно зробити для успішного вивчення цього предмету.

3. виконання дій. Студент витрачає зусилля для пошуку шляхів реалізації потреби.

4. одержання винагороди за виконані дії. Виконавши роботу по вивченню навчального курсу, студент дає собі оцінку та одержує оцінку від викладача за ефективність навчання.

5. задоволення потреби. В залежності від ступеня успішності студент або заспокоюється або шукають можливості для задоволення потреби.

Потреби вивчати курс «Основи економічної теорії» реалізується через мотиви, стимули, та бажання студента проявляти навчальну діяльність. Мотиви навчального процесу визначаються функціями :

· Спрямувати студента до визначеної мети;

· Спонукати студента до певного поводження;

· Регулювати активність студента.

Потреби є джерелом активності студента який повинен зрозуміти зміст навчання, до чого він прагне, чого хоче і може досягти. Стимули – це зовнішній подразники, що сприяють підвищенню інтенсивності визначених мотивів у діях студента. Стимули характеризують визначенні блага, а мотиви – прагнення студента одержати їх. Тому навчальний заклад відіграє важливу роль в процесі мотивації симулювання (соціальну, економічну, психологічну, морально виховну).

Під час вивчення курсу забезпечуються певні умови навчальної діяльності:

ФАКТОР 1. «Рівень складності та новизни». Під час вивчення дисципліни студенти повинні навчитися економічно мислити, логічно і змістовно пояснювати явища і процеси в ринковій економіці, поєднувати майбутні знання з майбутньою спеціальністю. Поставленні завдання повинні відповідати можливостям студента та гарантувати їм успіх не менше ніж 50%. Основним завданням на період реалізації принципів Болонської декларації є впровадження системи академічних кредитів (ECTS), яка дає змогу відобразити обсяг роботи відносно загальної кількості.

Для студентів розроблений інформаційний пакет який складається з робочої програми, навчальних посібників та методичних матеріалів тестового контролю знань.

ФАКТОР 2. «Інноваційні технології». Активізація і інтенсифікація навчального процесу вартує використання мультимедійних засобів : комп’ютерних слайдів, комп’ютерних підручників, програм з дистанційного навчання. На лекційних заняттях викладач використовує дискусію, діалоги, полеміку.

ФАКТОР 3 «Можливість прояву самостійності». До модульної тематики розроблені практично-семінарські заняття які наповненні певним змістом. Ефективність цих занять залежить від підготовки студентів їх мислення, зацікавленості у засвоєнні знань, умінь та навичок. Тому постає потреба допомогти удосконалювати самостійну роботу, а саме:

· Розробити для них методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи та завдання для самоконтролю;

· Ознайомити студентів з вимогами і системою контролю знань та вмінь;

· Скласти завдання різних рівнів складності з використання модульної системи оцінки знань;

· Створити умови та визначити час на виконання завдань;

Методика проведення семінарських занять практично залежить від поставлених дидактично-методичних завдань. Під час засвоєння програмного матеріалу студентів спонукають самим шукати відповіді на основі світових надбань науки, з врахуванням економічних умов, що склалися в Україні у зв’язку із переходом на ринкові методи господарювання.

ФАКТОР 4 «Методи одержання досягнень». Під час навчального процесу студенти повинні бути зорієнтовані на досягнення успіху як норми життя. Розвиток мислення, самостійності, наукового світогляду, економічної культури, реалізується певними методами. Використовується найчастіше індивідуальне – кооперативне навчання. Індивідуальне навчання – це активна, конструктивна, результативна і самостійна діяльність студента. Кооперативна – активна діяльність в малих групах на практично семінарських заняттях, які плануються для розгляду різних ситуацій і вимагають активних методів (дискусій, полемік, різних видів ігор, презентацій тощо.) В останній час серед інноваційних методів навчання на одне із перших місць виходить метод конкретних ситуацій, або Кейс метод. Творчі досягнення студенти можуть досягати на конференціях, на яких формують свої погляди, обмінюються враженнями, пропозиціями. За рекомендаціями кафедри демонструються матеріали олімпіад, одержання дипломів, грамоти та творчі роботи.

ФАКТОР 5 «Методи оцінки діяльності студентів». Студенти повинні знати яких результатів від них чикають і за якими показниками оцінюють їх знання. Система контролю знань повинна забезпечити об’єктивне виявлення результатів діяльності. Інноваційні технології навчання включають відповідних методів контролю знань. Основою оцінювання знань студентів є накопичувальна модульно – рейтингова оцінка знань, яка складається із суми балів за модулі і іспитового контролю поділеною на два. У рейтингову оцінку знань зараховуються також бали за участь у предметних олімпіадах, наукових конференціях, конкурсах, творчих роботах. Останнім часом перевірка знань проводиться тестуванням за допомогою комп’ютера.

ФАКТОР 6 «Ступінь задоволення потреб та аналіз досягнутого успіху». Будь які, навіть дуже незначні досягнення студентів повинні заохочуватися викладачем, методи винагороди повинні переважати над методами покарання. Забезпечення життєву активність, мажорний настрій, оптимізм в навчальному процесі є наслідком зменшення тривоги і страхів перед помилкою і невдачею.