Глєбова Н.О., асистент, Гуз Є.С., Медянік Н.О., студентки

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Нові завдання освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального процесу, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Сьогодні час компютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва. Тому, слід  не забувати про те, що учні потребують не тільки оновленого змісту знань, але й впровадження у навчальний процес новітніх технологій разом із традиційними методами навчання.

Ефективними вважаються уроки з використанням інтерактивних технологій навчання, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання й унеможливлюють домінування одного учасника навчального процесу над іншим. Сучасний педагог у навчально-виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Викладач-майстер має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання.

Застосування педагогом інтерактивних технологій навчання змінює звичну для учнів ситуацію навчання, характер діяльності, ставить їх у іншу позицію: учень перестає бути «пасивним глечиком», у який «вливають чергову порцію знань», а стає активним учасником навчання [3].

Використання інтерактивних технологій у навчально-виробничому процесі ПТНЗ – це своєрідний перехід від навчання, орієнтованого на запам’ятовування і відтворення інформації до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів [2].

З часом стало зрозуміло, що тих конкретних умінь та навичок «прив’язаних» до певної спеціальності, які формувались у учнів вже не достатньо, і у своїй більшості вони залишаються досить примітивними аби забезпечувати самостійну фахову діяльність на виробництві у майбутньому. Наприклад, політехнічна освіта потрібна не лише майстрам виробничого навчання, але й керівникам та іншим працівникам, що займаються управлінською діяльністю в умовах виробництва. За таких умов важливо не лише володіти технологічними операціями, але й потрібні уміння більш високого рівня узагальнення: уміння працювати у групі, планувати роботу чи створювати власний проект, критично мислити, здійснювати аналіз виробничої ситуації, оцінювати результати власної діяльності, обирати  один варіант розв’язання проблеми з декількох можливих тощо. Такі уміння і навички практичного спрямування можуть бути сформовані у спеціально створеному інтерактивному середовищі, в якому викладач перестає діяти, як транслятор певної суми знань, і більше співпрацює з учнями, як рівноправними учасниками навчального процесу [5].

Реалізація інтерактивних технологій потребує від учителя створення певних умов, що надають інші можливості для організації навчального процесу. До таких умов відносяться:

-       доцільне поєднання інтерактивних технологій з традиційними формами і методами навчання;

-       організація навчання студентів у малих групах (навчання у співпраці);

-       сприятлива, позитивна  атмосфера в групі під час заняття.

Необхідно зупинитися детальніше на аналізі цих аспектів діяльності викладача, що дозволяють йому створити необхідні умови для ефективного застосування інтерактивних технологій у навчальному процесі .

Реалізація інтерактивних технологій здійснюється ефективно при доцільному поєднанні їх з традиційними формами навчання. Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних технологіях. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягненню мети і приносять результат тільки у поєднанні з іншими. Заняття не повинно бути перевтаженим інтерактивною роботою, оптимально має бути – 1-2 технології за заняття [1].

Надмірне застосування групової діяльності також може привести до зниження інтересу учнів працювати індивідуально. Водночас, ефект новизни та оригінальність інтерактивних технологій при правильній їх організації  сприяють зростанню зацікавленості до процесу навчання та підвищенню ефективності роботи у колективі. Формування навичок до співпраці є корисним як для навчання, так і для майбутньої професійної діяльності.

Вважається, що групова робота на будь-якому занятті сприяє розвитку відповідальності та самостійності учнів. Багато проблем може виникнути під час впровадження такої форми роботи, та їх можна уникнути шляхом ретельного планування і відповідної організації, коли кожен знає та розуміє своє завдання і роль, доречно обирає прийом роботи [4].

Саме тому, особливу увагу викладач повинен надавати процесу формування груп, провести чіткий інструктаж відносно процедури і завдань групової діяльності, розподілити ролі, вдало підібрати завдання.

Розпочинати групову роботу необхідно зі створення в аудиторії  сприятливої атмосфери. Відкрита позиція педагога, ґрунтовне представлення програми майбутньої спільної діяльності дозволяють зняти напругу, побачити учням перспективи власної діяльності, позбутися почуття невпевненості і страху перед майбутнім. Для реалізації такої позиції викладачу бажано:

- на початку уроку ознайомити учнів з його цілями (результатами, яких він очікує від учнів наприкінці). Учні мають чітко зрозуміти, що від них вимагається. Це дозволить педагогу повернутись до результатів діяльності наприкінці уроку й проаналізувати разом з учнями рівень їхніх досягнень;

- ознайомити із завданнями використання кожної технології. Це необхідно для того, щоб в учнів  не виникало  почуття  маніпуляції  ними. У

такому випадку учні ставляться до навчальної діяльності більш свідомо;

- розповісти учням, чому для вивчення цієї теми були обрані такі методи чи технологія. Важливо, щоб вони розуміли, що ця технологія слугує не для розваги, а допомагає їм краще розібратися в матеріалі, що вивчається, звернути увагу на деякі важливі аспекти, сприятиме набуттю потрібного досвіду;

- розкрити алгоритм проведення технології і розповісти про послідовність дій (надати пам'ятку діяльності). Учням необхідно бачити перспективу власної діяльності, знати її етапи і готуватися до них;

- відповісти на запитання учнів. Часто технологія передбачає різноманітну діяльність, яка регламентується певними правилами, які учням важко утримати у своїй увазі. Бажано після знайомства з алгоритмом відповісти на всі їхні питання. Це дозволяє уникнути непорозумінь безпосередньо в момент роботи в технології [4].

На ефективність навчальної діяльності впливають різні чинники, у тому числі і емоційне благополуччя учнів та педагога. Діагностика емоційного стану учнів допоможе вчителю виявити проблеми і труднощі в соціально-психологічному аспекті, вибудувати свою діяльність з урахуванням її результатів. Подоланню деяких труднощів, сприятиме встановлення правил поведінки чи норм роботи на уроці, які вимагає реалізація моделі інтерактивного навчання. Перш за все, необхідно встановити такі норми, які дозволили б організувати спільну діяльність учнів, створити атмосферу комфорту і безпеки. Прикладом таких найпростіших правил можуть бути:

-         не оцінювати висловів один одного;

-         говорити тільки від себе;

-         конструктивно ставитися до висловів інших;

-         приходити вчасно;

-         говорити по черзі, коротко, не перебиваючи інших;

-         бути позитивним і активним.

Визначення норм роботи відбувається в процесі спільної діяльності педагога й учнів. Якщо правила будуть прийняті та усвідомлені учнями як свої особисті, це гарантує їхнє дотримання у навчальній аудиторії незалежно від того, присутній там педагог чи ні. Педагог має можливість запропонувати нор-

ми та пункти, виконання яких він вважає обов'язковим [6].

 Отже, використання інтерактивних технологій навчання, як інструменту управління у професійно-технічному навчальному закладі буде успішним за умов:

-                     доцільного поєднання інтерактивних технологій з традиційними формами і методами навчання;

-                     організації навчання у малих групах (навчання у співпраці);

-                     сприятливої та позитивної  атмосфери у групі під час заняття.

Література:

1.                 Баханов К.О. Інтерактивне навчання/ К.О.Баханов// Історія в школах України. – 1998.– №2.–С.31–36.

2.                 Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні : [ навч.-метод. посіб.] / За заг. ред. О. М. Коперніка, Г. В. Терещука. – Умань : СПД Жовтий, 2008. – 212 с.

3.                 Кадемія М.Ю. Інтерактивні засоби навчання:[навчально-методичний посібник] / М.Ю. Кадемія, О.А. Сисоєва. – Вінниця : ТОВ «ПЛАНЕР», 2010. – 216 с.

4.                 Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.:Видавництво А.С.К.,2004.–192с.

5.                 Симоненко В. Д.Современные педагогические технологии:                [учеб.пособие] / В.Д. Симоненко, Н.В. Фомин. – Брянск: Издательство БГПУ, 2001. – 395 с.

6.                 Сиротенко Г.О. Сучасний урок : інтерактивні технології навчання / Г.О. Сиротенко. – X.: Видав. гр. «Основа», 2003. – 144 с.