Глазкова Ірина Яківна

Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС У КОНТЕКСТІ МОТИВАЦІЙНИХ БАР’ЄРІВ СТУДЕНТІВ

Відоме положення про полівмотивованість навчальної діяльності практично не враховується при організації навчального процесу вищого навчального закладу, що, в свою чергу, знижує його ефективність. Стан дискомфорту студента, що виникає внаслідок неузгодженості мотивів, призводить до того, що навчальний процес і подальша професійна діяльність позбавляються особистісного саморозвитку, творчого потенціалу і перетворюються з таких, що мають особистісну цінність, в засіб майбутнього заробітку. Мета дослідження полягає в виокремленні бар’єрів, що виникають на етапі мотивації навчальної діяльності студентів.

У дослідженні ми, грунтуючись на науковій концепції Д.  Ельконіна, який виділяє 5 основних структурних компонентів навчальної діяльності, а саме: мотив, навчальне завдання, навчальна дія, контроль та оцінка, пов’язуємо останні з тими бар’єрами, що можуть виникати, відповідно, під час втілення кожного зі структурних компонентів, відповідно, висвітлимо бар’єри, що супроводжують мотивацію навчальної діяльності.

У функціональному плані, уважає Р. Шакуров, мотивація може стимулювати діяльність і перешкоджати їй. В останньому випадку ми зустрічаємося з емоційно-мотиваційним бар'єром, коли спонукання до діяльності, зустрічаються з мотивами, що виконують функцію внутрішнього бар'єра. Так, типовою для студентів перших курсів навчання є ситуація, коли така цінність як “професіоналізм” (показник внутрішньої мотивації) віддалена у часі, тобто малоактуальна, а поруч перебувають цінності, які ”спокушають” (дискотеки, телевізор тощо) впливають на почуття. Щоб полати такий бар'єр, необхідно мобілізувати мотиваційні ресурси свого “Я”, подолати емоційний дискомфорт, що виникає в процесі гальмування, обумовленого внутрішніми бар'єрами, у тому числі – шляхом зміни цілесенсової сфери особистості. Таким чином, домінування зовнішніх мотивів навчання, що не є метою навчання й не є особистісно значущим, а є лише засобом досягнення інших цілей і своєрідним проявом мотиваційних бар'єрів студентів.

Так, на думку Н. Тализіної, при внутрішній мотивації навчальної діяльності мотивом є пізнавальний інтерес до предмету [3]. “Як показують дослідження, серед усіх мотивів навчання найбільш дієвим є інтерес до предмету. Інтерес до предмету усвідомлюється учнем раніше, ніж інші мотиви навчання, саме ним вони частіше керуються у своїй діяльності, він для них найбільш значущий (має особистісну цінність) і тому є діючим, реальним мотивом навчання” [1, 13]. Таким чином, у межах нашого дослідження, ми розглядаємо відсутність пізнавального інтересу у студентів як один із проявів мотиваційних бар’єрів.

Саме суб’єктність забезпечує людині успішність у різних аспектах соціального життя і діяльності, у тому числі навчальної, тому для того, щоб студент став суб’єктом навчання важливо, щоб отримання освіти стало особистісно значущими, а спонуканням виступили внутрішні мотиви. Отже, відсутність ціннісного ставлення до навчання та орієнтація на зовнішню оцінку успішності виконання завдання, а не на внутрішні критерії оцінки успішності, тобто власне пізнавальну діяльність є різновидами мотиваційних бар'єрів студентів у процесі професійної підготовки.

Істотною характеристикою навчальної діяльності студентів є її опора на мотив досягнень, який показує, наскільки людина прагне до підвищення рівня своїх можливостей.

Така установка на навчальне завдання, як орієнтація на успіх, спонукає до швидкого процесу вирішення завдання, у той час як установка на очікування невдачі веде до блокування й перешкод під час її виконання.

Цікаві результати були отримані А. Горміним при вивченні впливу на мотив досягнення заохочення учнів високою оцінкою. При одержанні обіцянки високих оцінок частина учнів переключали свій інтерес із досягнення високого результату роботи (наприклад, правильного вирішення завдання) на одержання високої оцінки, для чого могли бути використані не зовсім адекватні завданням педагога методи: списування, підглядання у відповідь тощо. Можливо, у цьому випадку відсутність високої оцінки розглядалася як несхвалення, і мотивація дій учня була близькою до мотивації уникнення невдач. Таким чином, виокремлюємо домінування мотивів уникнення невдачі, замість мотивів досягнення як різновид мотиваційних бар'єрів.

А.Гебос у своєму дослідженні основними умовами, що сприяють формуванню позитивного мотиву навчання, визнавала усвідомлення найближчих і кінцевих цілей навчання, розуміння теоретичної й практичної значущості одержаних знань, емоціональну форму подання навчального матеріалу, професійну спрямованість навчальної діяльності, використання творчих завдань, що створюють проблемні ситуації, наявність “пізнавального психологічного клімату” у групі [2]. Cаме тому, в контексті дослідження говоримо про невміння студентів встановити зв'язки між бажаними і передбачуваними цілями-результатами, ресурсами та необхідними способами їх здійснення як про прояв мотиваційних бар'єрів.

Отже, навчальна діяльність має своїм змістом оволодіння узагальненими способами дій у сфері наукових понять, звідси випливає, що така діяльність повинна стимулюватися адекватними мотивами. Ними можуть бути тільки мотиви, безпосередньо пов'язані з її змістом, тобто мотиви придбання узагальнених способів дій або мотиви самозміни, власного росту, удосконалення.

Література

1. Иванова Л.А. Активизация познавательной деятельности учащихся при изучении физики / Л.А. Иванова: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1983. – 160 с.

2. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е.П.Ильин. – СПб: Издательство «Питер», 2000.– 512с.

3. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности учащихся / Н.Ф.Талызина. – М.: Знание, 1983. – 96 с.