Педагогические науки/4. Стратегические направления реформирования системы образования

Викладач вищої категорії, старший викладач, к.е.н. Маркова Є.Ю.

Керченський державний морський технологічний університет

Херсонське морехідне училище рибної промисловості, Україна

Теоретико-методологічний аналіз досвіду впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання

На сьогоднішньому етапі розвитку суспільних та економічних відносин інформаційно-комунікаційні технології в повній мірі можна вважати невід’ємною частиною навчального процесу. Комп’ютер поступово перетворюється на своєрідний вимірювач ефективності обраних навчальних стратегій. Оскільки вже сьогодні певний базовий рівень інформаційної культури вимагається від кожного члена суспільства, то вміння використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій набуває виняткового значення щодо політехнізації навчання та загальної підготовки майбутніх фахівців. Тому педагогічний колектив Херсонського морехідного училища рибної промисловості намагається створити свою теоретико-методологічну базу існуючих інформаційно-комунікаційних технологій для успішного її використання в навчальному процессі.

Під інформаційно-комунікаційними технологіями розуміють сукупність методів та технічних засобів, які використовуються для збирання, створення, організації, зберігання, опрацювання, передавання, подання й використання інформації [2].

Широке впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес породжує низку проблем, які стосуються змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання, гуманітаризації освіти та гуманізації навчального процесу, інтеграції навчальних предметів і фундаменталізації знань, підготовки й удосконалення кваліфікації педагогічних кадрів, створення системи безперервної освіти, зокрема системи самоосвіти й самовдосконалення вчителів, яка забезпечувала б оволодіння ними основами сучасної інформаційної культури. Звідси виникає необхідність розробки й побудови цілісної системи, орієнтованої на широке використання сучасної інформаційної технології в навчальному процесі. Треба забезпечити методологічну, спеціальну й методичну підготовку викладачів в нерозривному зв’язку з формуванням основ їх інформаційної культури.

Традиційно вид інформаційної діяльності навчаючихся був обмежений відомим набором: сприйняття (при прослуховуванні, перегляді) у процесі пояснення навчальним нового навчального матеріалу певного конкретного обсягу; запам'ятовування, заучування самим студентом, як правило, лише частини представленого навчального матеріалу; відтворення (вербально або в письмовій формі) засвоєного матеріалу. Поява інтерактивних засобів навчання забезпечує такі нові форми навчальної діяльності, як реєстрація, збір, накопичення, зберігання, обробка інформації про досліджувані об'єкти, явища, промеси; передача досить великих обсягів інформації, представлених в різних формах, управління відображенням на екрані моделей різних об'єктів, явищ, процесів [3].

Виділяють такі характерні відмінності традиційної освіти й сучасних вимог до технології навчання, на яких ґрунтується підхід до побудови методичної системи навчання на базі нових інформаційних технологій: 1) традиційна система навчання готувала фахівців до умов виробництва, яке вже функціонувало, завданням сучасної системи освіти є підготовка фахівців до маловідомих умов; 2) у традиційній системі освіти домінує технократичний підхід з прагматичними цілями. У сучасних умовах виникає необхідність гуманітаризації освіти; 3) традиційна система освіти орієнтувалась на стійку систему знань, умінь і навичок. Таким чином, необхідні еквіваленти елементів знань, які були б стійкими відносно зміни умов виробництва; 4) традиційна система освіти була в основному спрямована на репродуктивну діяльність, творча компонента була присутня у незначній мірі. Сучасні умови виробничої діяльності потребують творчих фахівців, які мислять нестандартно; 5) традиційна технологічна діяльність орієнтувалась на статичну картину світу[1].

Засоби інформаційно-комунікаційних технологій не є простим придатком до існуючих методичних систем навчання, вони вносять суттєві корективи в усі компоненти методичної системи (мету, зміст, методи, засоби та організаційні форми навчання). Інформаційно-комунікаційні технології навчання мають також суттєві відмінності між собою, зумовлені тим, що в їх основу закладено різні теоретичні засади, за допомогою яких реалізуються по-різному функції навчання.

Доцільність та ефективність використання інформаційних технологій в навчальному процесі нерозривно пов’язані з поняттям інформаційної культури. Формування інформаційної культури викладачів – це насамперед формування системи знань, навичок та вмінь, які необхідні для використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності. Зміст інформаційної культури для педагогів має свою специфіку. Невід’ємним компонентом цього змісту є психолого-педагогічні особливості застосування комп’ютера у навчанні.

Проаналізувавши наукову, методичну, психолого-педагогічну літературу з проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, ми зробили перелік основних вимог до вибору інформаційно-комунікаційних технологій: 1) комплексність та універсальність; 2) простий, зрозумілий, україномовний інтерфейс; 3) простота і надійність у використанні, сумісність із периферійними пристроями з метою надання звукового супроводу, можливості друку; 4) використання програмного продукту не повинне передбачати наявності у користувача ґрунтовних знань з програмування та володіння ним термінологією, не характерною для даної сфери діяльності людини. Слід зазначити також про доцільність надання переваг вітчизняним програмним продуктам з метою уникнення правових протиріч із законодавством України щодо визнання авторських прав на інтелектуальну власність.

Структурна побудова заняття з використанням ІКТ змінює саму суть навчального процесу, занурюючи його в спілкування, де ролі вчителя й навчаючогося врівноважені: обидва працюють для того, щоб навчатися, ділитися своїми знаннями, досягненнями свого життєвого досвіду. Важливим тут є не те, як багато знають студенти, а як вони дізналися і що робитимуть зі своїми знаннями.

Литература:

1. Гапонов П.М. Лекция в высшей школе. - Воронеж, 1977.

2. Інформаційне забезпечення навчального процесу: інноваційні засоби і технології: Колективна монографія. - К.: Атіка, 2005. - 252с.

3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / [МОНУ; авт.: Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, О. І. Локшина та ін.; заг. ред. О. В.Овчарук]. – К. : К.І.С, 2004. – 112с.
4. Меламуд В. Э. Информатизация образования как условие его модернизации / В. Э. Меламуд. – М. : Московский психолого-социальный институт, 2004. – 464 5. О методике лекционного преподавания в вузе. Сост. Т.Ф. Цыгульская. –Кировоград. 1990. –14 с.