Воєвутко Наталя Юріївна

Маріупольський державний університет, Україна

«Зони освітнього пріоритету» в контексті полікультурності Республіки Кіпр

Питання ефективності навчання не перестає бути актуальним з часів зародження педагогічної думки й до сьогодення. Модернізація освіти, що обумовлена сучасними цивілізаційними процесами, потребує моніторингу позитивних інновацій національних освітніх систем. Це у повній мірі стосується багатоетнічної та багатомовної Республіки Кіпр, особливо у вирішенні питання ефективного навчання іншомовних дітей.

На початку ХХІ століття в Республіці Кіпр посилились виклики глобалізаційного явища полікультурності, особливо в таких його аспектах, як «полікультурне суспільство», «полікультурне навчання та виховання». В цих умовах пріоритету набуло питання успішного навчання та адаптації у суспільстві дітей мігрантів.

Це питання кіпрські науковці вирішили впровадженням в державну систему освіти такої інновації, як Зони освітнього пріоритету (Ζόνες Εκπαιδευτικής Προτεραιότητας). Визначимо це поняття. «Зони освітнього пріоритету» (ЗОП) – це проект, спрямований на подолання низької успішності учнів, організований за принципом географічної локації [2].

Принцип географічної локації передбачає організацію ЗОП в так званих «важких локаціях» (δύσκολες περιοχές): віддалені від міст селища зі зніженою кількістю учнів та загальним низьким соціальним рівнем мешканців (як правило, мігрантів); заклади освіти, де більшість учнів не володіють державною (новогрецькою) мовою, мають високий рівень дітей, які покинули навчання, а також високий коефіцієнт насильства та правопорушень [1].

Проект «Зона освітнього пріоритету» передбачає цілоденне функціонування навчальних закладів – дитячих садків, початкових шкіл (1-6 класи української школи) та гімназій (7-9 класи української школи). Це певна модернізація національної системи освіти, адже звичайне навчання у школах Кіпру відбувається з 7.30 до 13.30. Мета вчителів, що викладають у ЗОП навчити дитину читати, писати, виконувати елементарні арифметичні дії, а також вирішувати поточні проблеми із навчанням.

Проект «Зони освітнього пріоритету» як пілотну інновацію було впроваджено в систему освіти Республіки Кіпр у 2003 – 2004 н. р. у школах Фанероменіс (м. Лефкосія) і Агіу Андоніу (м. Лемесос), та у 2004 – 2005 роках у школі Теоскепастис (м. Пафос). Вибір міст та шкіл проекту було обумовлено місцем найбільш компактного розселення іноземних громадян на Кіпрі. Міністерство освіти та культури Республіки Кіпр визначило наступні засади, що сприятимуть позитивним наслідкам освіти та виховання в умовах проекту: невелика кількість учнів у класі; пріоритет вчителям, які володіють рідною мовою учнів; безоплатні сніданки та обіди; цілоденне функціонування закладів освіти; координування навчального процесу фахівцями ЗОП.

У 2006 р. було підведено підсумки інноваційного пілотного проекту, якій визнано задовільним, адже: в базових школах Зон освітнього пріоритету зменшилась текучість учнів; знизився відсоток учнів, що навчаються незадовільно; знизилась чисельність правопорушень; іншомовні діти успішно соціалізуються та не покидають навчання; школи «відкрились суспільству» шляхом проведення спільних заходів із різноманітними організаціями. В межах проекту було розроблено, апробовано та затверджено Міністерством освіти та культури Республіки Кіпр освітні програми з охорони здоров’я та виховання громадянина, що стало певним внеском в модернізацію системи освіти Кіпру [1].

По закінченню пілотування проекту Міністерством освіти та культури Республіки Кіпр було прийнято рішення впровадити Зони освітнього пріоритету ще у 6 школах острову.

Розглянемо, як в межах проекту «Зони освітнього пріоритету» було вирішено проблему прискореного навчання грецькій мові з метою максимально швидкої адаптації іншомовної дитини до системи освіти Республіки Кіпр.

Рішенням Ради Міністрів Республіки Кіпр (№ 7.1.19.2/2 від 29.07.2008) у 2008-2009 н. р. в 18 державних школах, а в наступному 2009-2010 н. р. в 31 школі, де зосереджена найбільша кількість іншомовних учнів, впроваджена експериментальна «Пілотна програма прискореного навчання грецькій мові як другій / іноземній в державних школах середньої освіти Кіпру» [3, с. 8].

Компетенції укладання та моніторингу програми було покладено на Педагогічний інститут Кіпру. У рамках програми розроблено і впроваджено такі види діяльності:

· складання інструкції з адаптації іншомовних учнів до кіпрської системі освіти;

· підвищення кваліфікації вчителів з питань міжкультурної освіти і навчання грецькій як другій / іноземній шляхом участі у конференціях, семінарах, майстер-класах тощо; консультування вчителів шкіл, в яких впроваджено програму;

· розробка та надання контрольних тестів з метою з'ясування рівня володіння грецькою мовою, а також ступеня готовності іншомовних учнів відвідувати школу за умов рівних прав і обов'язків із однокласниками-кіпріотами.

За умов програми, з метою прискореного оволодіння грецькою мовою, іншомовні учні гімназії та ліцею (що в Україні відповідає 7-11 класам загальноосвітньої школи) звільняються від вивчення таких предметів, як давньогрецька мова, релігієзнавство, історія, які є «не дуже важливими» [3, с. 8] і за рахунок яких мають здійснюватися додаткові заняття з грецької мови.

За основу пілотної програми було обрано «Програму навчання діаспори грецькій мові», розроблену лабораторією «Міжкультурні дослідження» відділення педагогічних наук Університету Криту (Грецька Республіка). Так, програмою передбачено вивчення грецької мови на чотирьох рівнях, що відображає принцип системності проектування змісту освіти:

1) комунікативно необхідний, що припускає оволодіння граматичною базою і використання діалогових текстів;

2) комунікативно відповідний, який передбачає достатній рівень володіння граматикою і розширення типології текстів;

3) навчання конкретним мовним явищам, що обумовлює методологічну послідовність структурування знань на основі виправлення помилок;

4) вдосконалення здатності самостійного творення писемного мовлення та комунікативної діяльності у звичайних/офіційних умовах [3, с. 12].

Навчання грецькій мові як іноземній передбачає формування навичок читання, письма, мовлення і правопису, оволодіння елементарним словниковим запасом (для початківців); зосередження навчання на конкретних мовних явищах, що сприяють розвитку усного та писемного мовлення.

Навчання грецькій мові як другій побудовано із врахуванням функціонально-структурного і комунікативного підходів, що дозволяє полегшити вивчення синтаксису, морфології, семасіології. Основна увага приділяється вивченню мови в динаміці, що припускає визначення теми, її розвиток на основі заданої лексики всіх видів мовленнєвої діяльності. Це відповідає принципу модульності навчання. Одночасно з комунікативною компетенцією формується і лінгвокультурологічна компетенція іншомовних дітей у школах Кіпру через пізнання мови як феномену культури, як способу виявлення національно-самобутньої мовної картини світу, що відповідає принципу полікультурності.

Одже, організація навчання державної мови в умовах полікультурного суспільства Республіки Кіпр будується на таких принципах: принцип активності (інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої); принцип виховання через навчання (формування толерантності, позитивного ставлення до народу і культури Кіпру); принцип індивідуалізації (урахування індивідуально-психологічних особливостей учнів); принцип комунікативності (відбір мовного та мовленнєвого матеріалу); принцип урахування рідної мови (прогнозування труднощів навчання лексиці, граматиці, графіці, орфографії); принцип модульності навчання; принцип полікультурності.

Таким чином, проблема ефективності і доступності навчання для всіх мешканців країни, незалежно від їх походження та віросповідання, в Республіці Кіпр вирішується за допомогою проекту «Зони освітнього пріоритету». Особлива увага приділяється навчанню дітей мігрантів, у першу чергу, державній мові, що допомагає дитині опанувати шкільну програму та успішно соціалізуватися.

Вважаємо, що позитивний досвід Республіки Кіпр, спрямований на подолання низької успішності учнів, може бути запозичений та пристосований до національної системи освіти країн із високим рівнем полікультурності та багатомовності.

Література

1. «Ζώνες» ταξικής διαφοροποίησης και πιστοποίηση / Ριζοσπάστης 30-10-2009 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www2.cytanet.com.cy/faneromdim/zep/html/ie_aead_ooci_eydni.html

2. ΖΕΠ: Επεκτείνεται και ενισχύεται ο καινοτόμος επιτυχημένος θεσμός 09-01-2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.haravgi.com.cy/site-article-16170-gr.php

3. Χαραλάμπους Α. (γεν. εποπτεία). Πρόγραμμα ταχύρρυθμης εκμάθησης της Ελληνικής ως δεύτερης / ξένης γλώσσας στα δημόσια σχολεία μέσης εκπαίδευσης της Κύπρου / Α. Χαραλάμπους. – Παιδαγωγικό Ινστιτούτο Κύπρου, 2009. – 22 σ.