Филологические науки / 2.Риторика
и стилистика
Кузів Г.П.
Дослідження функціонування мови в різних сферах спілкування зумовлює актуальність вивчення різних жанрів дискурсу, зокрема й газетного інтерв’ю. Цей жанр репрезентує первинний текст, результат збору журналістом матеріалу, а також текст, оброблений для представлення аудиторії в діалогічній формі [1, c. 3]. Одна з сучасних тенденцій розвитку лінгвістичної науки – дослідження стилістичних особливостей текстів масової комунікації – робить актуальним наше дослідження лексичних стилістичних засобів в англомовному газетному інтерв’ю.
Метою дослідження є виявлення та класифікація лексичних стилістичних
засобів на матеріалі 31 тексту інтерв’ю британської газети The Guardian [3]. Об’єктом дослідження стала взаємодія лексичних значень, що лежить в
основі створення стилістичних засобів, а предметом – якісні та кількісні
характеристики виокремлених лексичних стилістичних засобів.
За основу дослідження було взято класифікацію лексичних
стилістичних засобів І.Р. Гальперіна, який виділяв:
1.
Стилістичні прийоми, які базуються на взаємодії
словникового та контекстуального значень: 1) метафора; 2) метонімія, 3) іронія.
2.
Стилістичні
прийоми, засновані на взаємодії основного та похідного значень: 1) зевгма; 2)
гра слів.
3.
Стилістичні прийоми, засновані на взаємодії
логічного та емотивного значень: 1) епітет, 2) оксиморон.
4.
Стилістичні
прийоми, які ґрунтуються на взаємодії логічного та номінативного значення:
антономазія.
5.
Стилістичні прийоми, що надають додаткової
характеристики об’єкту опису: 1) порівняння; 2) перифраз; 3) гіпербола 4)
синонімічний повтор; 5) евфемізм; 6) дисфемізм; 7) мейозис [2, c. 138-176].
У дискурсі проаналізованих газетних інтерв’ю було
виявлено 226 лексичних стилістичних засобів. Перша група – стилістичні прийоми, які базуються на взаємодії словникового та
контекстуального значень – становить 54 % виокремлених засобів. При цьому 48,7
% – це метафори, наприклад:
My genius shines out so loud and clear that I'm going to do it all on my own [3],
серед них і персоніфікації, наприклад: The impact of the web will be even greater as it matures and
enters a new age [3],
і лише 5,3 % – випадки іронії,
наприклад:
I could never write one of those novels that goes
round in diminishing circles until you disappear up your own fundamental
orifice [3].
Випадків метонімії виявлено не було.
Стилістичні прийоми, засновані на взаємодії основного та
похідного значень, виявлені не були, що свідчить про уникання співрозмовниками
у газетному інтерв’ю двозначності, яка часто супроводжує висловлення з такими
стилістичними засобами.
Третя група лексичних стилістичних засобів (30,4 %), заснованих на взаємодії логічного та емотивного значень, репрезентована
епітетами, наприклад: And some of my work may be very raunchy and very bloodthirsty...; countless lives; actionable information [3].
Вживання оксиморону не виявлено.
Четверта група стилістичних прийомів
представлена поодинокими прикладами антономазії (лише 0,9 %), наприклад: Wikileaks, Bog Brother [3].
Остання група лексичних стилістичних засобів (14,7 %),
які надають додаткової характеристики об’єкту опису, охоплює порівняння (1,8
%), наприклад:
Probably still like a kids' football game, with packs of companies chasing the same ball [3];
перифрази (0,9 %), наприклад:
I stood up in my Napoleonic pose, hand across my breast, and said, ... [3];
гіперболи (7,6 %), наприклад:
... the web has transformed the world beyond recognition ... [3].
синонімічні повтори (1,3 %), наприклад:
private intimate sphere [3];
випадки мейозису (3,1 %), наприклад:
My own experience is pretty limited, to be
honest – it revolves only around my work, which is biology and biotechnology [3].
Серед засобів цієї групи не виявлено евфемізмів та
дисфемізмів.
Результати проведеного дослідження свідчать про те, що стиль газетного інтерв’ю характеризуються переважним вживанням лексичних стилістичних засобів, які ґрунтуються на вживанні слів в переносному значенні за схожістю означуваних явищ та предметів (метафори) та образних означень, котрі виражають індивідуальне сприйняття певних предметів чи явищ (епітетів). Для цього жанру властиве прагнення співрозмовників уникати стилістичних прийомів, які можуть спричинити непорозуміння, викликане двозначністю, логічними суперечностями у висловленні та надлишковою інформацією про об’єкт, що зумовлене спрямованістю газетного дискурсу на масову аудиторію.
Література:
1.
Романова О. В. Адресованность и
нтертекстуальность газетного интервью как жанра журналистского дискурса :
автереферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических
наук : спец. 10.02.01 «Русский язык» / Романова Оксана Владимировна. – Екатеринбург, 2008. – 28 с.
2.
Galperin I.R. Stylistics / Galperin I.R.; ed. L.R. Todd. – 3-е
изд. – М.: Высшая школа, 1981. – 334 p.
3.
The Guardian [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.guardian.co.uk