Филологические науки / 3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Петрик Н.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича

Лексико-семантична група «ювелірні прикраси для голови» в англійській мові

Ідеї та принципи семантичного аналізу мови, які об’єднані під загальною назвою дослідження семантичного поля, виникали і складалися поступово. Вони беруть свій початок вкінці ХІХ – на початку ХХ століть. Формулювання цих ідей та принципів відображено в працях таких відомих вчених як А.А. Потебня, М.М. Покровський, Р.М. Мейер, та ін. [1, с. 163]

Увесь словниковий склад мови побудований за ієрархічною ознакою [2, с. 24] Він розпадається на групи слів – семантичні поля, які, у свою чергу, діляться на більш дрібні лексико-семантичні угрупування. Лексико-семантичні групи слів становлять об’єкт вивчення лексикології, передусім такого її розділу, як семасіологія (грец. semasia — значення, смисл і logos — слово, вчення).

Актуальність дослідження полягає у тому, що лексико-семантична група є одним з провідних понять у лінгвістиці, яке досліджується у нас час. Безліч робіт описують це поняття, але структуру лексико-семантичної групи «ювелірні прикраси для голови» в англійській мові досі не було описано. Об’єктом дослідження є лексико-семантичні, функціональні та територіальні особливості найменувань прикрас для голови. Матеріалом дослідження слугувала енциклопедія ювелірної справи An Illustrated Dictionary of Jewelry [4].

Дослідження саме англомовної ювелірної термінології є актуальним, оскільки на сьогоднішній день відсутні подібні дослідження у вітчизняній лінгвістиці. До того ж лексика на позначення ювелірних прикрас може стосуватися водночас декількох професійних галузей – ювелірної та антикварної справи, історії, археології, геральдики, релігійного культу, етнографії тощо [3, с. 68], що підкреслює теоретичне та практичне значення цього дослідження.

Слід зазначити, що вищевказана енциклопедія An Illustrated Dictionary of Jewelry висвітлює широке коло понять, пов’язаних із ювелірною справою. Умовно можна виділити п’ять тематичних блоків: назви та інформація про ювелірні компанії, назви процесів обробки дорогоцінного каміння та металів, власне назви коштовного каміння та назви благородних металів, які використовуються у ювелірній справі, і, звичайно ж, назви ювелірних прикрас. За матеріалами зазначеного енциклопедичного джерела ми зафіксували 250 англомовних номінацій ювелірних прикрас. Структурно та функціонально, тобто відповідно до місця носіння та призначення, їх також можна поділити на 9 блоків, а саме: прикраси для волосся, прикраси для голови, прикраси для шиї, прикраси для рук, прикраси для тіла, прикраси для ніг, генітальні прикраси, прикраси, які виконують певні спеціальні функції, та назви різноманітних компонентів та складових прикрас.

Група досліджуваних номінацій – прикраси для голови – у свою чергу складається з декількох підгруп:

1) Сережки та їх різновиди: clip-on earrings, stud earrings, hoop earrings, magnetic earrings, bombé, girandole, pendeloque earrings, poissarde, studs, chandelier, lazo [4]

2) Прикраси для волосся: circlet, coronet, diadem, tiara, barrettes, aigrettes, combs, bandeaus, benoiton, bodkin, crescent, crown, enseigne, ferronnière, hairpin, wreath [4]

3) Прикраси для носа: : nose ring, nose stud, nose chain [4]

4) Прикраси для зубів: grills [4]

5) Прикраси для шиї: bib necklace, choker, opera necklace, princess necklace, rope necklace, anchor, bayadére, carcan, dog collar, torcs; і ланцюжків: cable chain, venetian chain, Brazillian chain, trace, belcher, curb, anchor, Prince of Wales, snake, herringbone, Byzantine, Singapore, fancy [4]

Проаналізувавши першу підгрупу ми визначили , що номінації сережок належать до 16-17 століть (girandole, lazo, poissarde), 18 століття (pendeloque earrings) проте деякі з’явилися пізніше, у 19-20 століттях (bombé) та навіть у 21 столітті (сhandelier). Їх назви здебільшого походять з французької (poissarde, bombé) та іспанської мов (lazo). Прикраси для вух виготовляються переважно з дорогоцінного каміння та діамантів (chandelier, girandole, poissarde ), золота (lazo), і лише деякі з простого металу та каменя (studs). Вони прикрашаються різноманітними орнаментами. Цей різновид прикрас в основному носять жінки, хоча іноді використовуються і чоловіками (studs, lazo).

Наступна група охоплює прикраси для волосся. Різновиди традиційної прикраси – корони – включають такі номінації: circlet, coronet, diadem, tiara, barrettes, aigrettes, combs, bandeaus тощо [4]. Цей тип прикрас символізує величність та владу (crown, diadem, tiara, coronet). Більшість з них використовується виключно правителями. Проте вони мають й інше призначення: символізують перемогу та досягнення у бою, на олімпійських іграх (wreath); використовуються як звичайні прикраси для волосся чи допоміжні засоби для зачісок: hatpin, hairpin, stickpins, aigrette, barrette, benoiton; в релігійних церемоніях: wreath [4]. Деякі прикраси носяться виключно жінками: ferronnière, bodkin, tiara. Папа Римський також використовує одну з цих прикрас (tiara).

Час їх історичного та територіального виникнення варіюється, наприклад: 19 ст. – diadem, benoiton; 18 ст. – crescent; 16 ст. – enseigne; з 15 ст. – combs; протягом Середніх віків в Європі та Італії – bandeau; в епоху Відродження – bodkin. Матеріалами для виготовлення цієї групи прикрас слугують золото, діаманти, та інші дорогоцінні камені (tiara, crescent), природні елементи – лаврові, дубові, оливкові листки та листки плюща (wreath), також ріг, кістка та слонова кістка (combs). Назви цієї групи походять з римської (wreath), грецької (crescent, diadem), італійської (bandeau) та французької мов (benoiton, ferronnière).

До третьої та четвертої груп ювелірних номінацій належать також прикраси для носа: nose ring, nose stud, nose chain та прикраси для зубів: grills. Прикраси для носа – це прикраси, які вимагають проколювання шкіри або хряща на будь-якій частині носа. Серед численних видів пірсингу, проколювання носа є найпоширенішим після проколювання вуха. Прикраси для носа переважно носять жінки, хоча у деяких країнах і чоловіки. Ще в Біблії згадується проколювання носа, що вважалось дуже привабливим та цінним. В Індії ланцюжки для носа (nose chains) надають жінкам вишуканості. Цей різновид прикрас виготовляють з металу, слонової кістки (nose-jewels), діамантів, золота, срібла (nose ring).

Прикраси для шиї складають п’яту групу досліджуваних номінацій та містять різновиди намист: bib necklace, choker, opera necklace, princess necklace, rope necklace, anchor, bayadére, carcan, dog collar, torcs; і ланцюжків: cable chain, venetian chain, Brazillian chain, trace, belcher, curb, anchor, Prince of Wales, snake, herringbone, Byzantine, Singapore, fancy. Проаналізувавши цю підгрупу ювелірних виробів можна виділити такі їхні особливості. Назви виробів походять з французької мови (bavette, сarcanet or carcan). Такі прикраси виготовляються з металів (anchor), перлів (bavette), бісеру (bib necklace), дорогоцінних каменів (bib necklace). Деякі ланцюжки отримали назву від території їх поширення (Victorian chain style (venetian chain), Brazillian chain (or snake chain), а певні вироби носили лише королі чи королеви (dog collar).

Структурний аспект розгляду номінацій ювелірних прикрас як частини ювелірної термінології дозволив нам також проаналізувати гіперо-гіпонімічні або ж родо-видові зв’язки між зазначеними номінаціями. Згідно з даним аспектом виділяємо 6 гіперонімів, тобто таких номінацій, що мають різновиди. Це наступні назви ювелірних прикрас: hairpins, earrings, nose-studs, crowns, necklaces, chains. Як бачимо, в основному різновиди мають найбільш популярні прикраси, такі як сережки, намиста, ланцюжки та корони. Приклади гіпонімів наведено вище при описі груп прикрас.

Подальше дослідження ювелірної термінології є перспективним в аспекті вивчення етимології номінацій ювелірних прикрас та рівня представленості даних назв у нормативних тлумачних словниках англійської мови.

Література:

1. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации лексико-семантического поля / А.Ю.Антомонов // Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. – К., 1987. – 191с.

2. Арнольд И.В. Лексикология современного английского язика / И.В.Арнольд. – М.: Высшая школа, 1983. – 280 с.

3. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.О.Селіванова. – Полтава: Довкілля – К., 2006. – 716 с.

4. An Illustrated Dictionary of Jewelry: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.langantiques.com/university/index.php