Филологические науки / 3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Федірчик І.Я.

Чернівецький національний університет, Україна

ІМЕННИКИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОСІБ У МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ

Молодіжна мова – так звана мова-сленг з притаманними їй особливостями, які характеризують диференційовані групи молоді у певні вікові періоди на окремих проміжках часу. Молодіжною мовою називають лексику молоді, молодіжної субкультури, або ж так званий сленг.

Сленг у свою чергу є нелітературною, невнормованою і некодифікованою додатковою лексичною системою, яка представляє експресивно-оцінні, найчастіше стилістично занижені позначення загальновідомих понять і належить певній субкультурі. Сленг є різновидом соціолекту – соціально маркованої лексики певної суспільної групи (професійної, вікової, соціальної та ін.) у межах національної мови. Якщо ж заглянути в історію, то сленг, як і професійний жаргон ремісників минулого, був засобом конспірації: для того щоб не викрити певні секрети свого цеху спілкувались умовною мовою, зрозумілою лише для певної групи людей. З плином часу окремі слова потрапляли до загального словообігу, втрачали свою семантичну конспірованість і ставали загальновживаними словами [1, c. 666].

Під молодіжним сленгом розуміють сукупніть мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, набирають нових форм, і які використовуються молодими людьми, які перебувають у дружніх та родинних стосунках [2, c. 329].

Поняття жаргону або сленгу обов’язково присутнє в мовознавстві та в дослідженнях, пов’язаних із мовознавством. На думку німецького мовознавця Г. Генне, згідно з поділом мовного суспільства на соціальні групи рівномірно розподіляється й сама мова на: а) мову певної групи, б) класу чи в) професії. Відмінності від літературної мови полягають насамперед лише в певних вимогах до словникового запасу молодіжної мови та відмінності при вживанні різних стилів мовлення: повсякденного, практичного, наукового та літературно-мистецького [6, с. 219].

Категорію "сленг" в мовознавстві трактують як сукупність жаргонізмів, які утворюють різновид розмовної лексики і відображають фамільярне, гумористичне ставлення до предмета мовлення. Жаргонізми вживають переважно за умов невимушеного спілкування. Інколи сленг – викривлене, ненормативне, вульгарне мовлення, близьке до арго. Арго – це соціальний різновид мовлення, що не має власної фонетичної та граматичної системи, а лише лексикон, і використовується відносно замкненими професійними (ремісниками, торгівцями) і соціальними групами (сезонними робітниками), у тому числі декласованими (злодіями, злочинцями, жебраками, картарями тощо), коли предмету надають принизливої оцінки. На відміну від арго, сленг/жаргон має в основі літературну мову або іншомовні вкраплення. Ми  називатимемо сленгом саме молодіжний жаргон [1, c. 666].

Особливості молодіжного сленгу виявляються в тому, що він віддзеркалює в собі всі зміни суспільного, соціального та культурного розвитку. Характерним для молодіжної мови є наявність надзвичайної кількості часток, скорочених слів, абревіатур, префіксації і суфіксації, афіксів, звуконаслідувальних слів та інших [7, c. 79].

Дослідження особливостей вживання іменників на позначення осіб у молодіжному сленгу проводиться на основі словників німецької молодіжної мови [3; 4; 5], матеріалі реальних спостережень за мовою молоді під час перебування в Німеччині (2010-2011рр.), а також опитування тамтешньої молоді та даних психолінгвістичного експерименту.

Розглянемо особливості вживання іменників на позначення осіб у молодіжному сленгу на основі нашої вибірки. До вибірки включені такі слова:

Chef –1. батько; 2. друг, товариш; в молодіжній мові вона має змінене значення, адже первісно слово шеф означало «начальник», як-от: Was will denn dein Chef schon wieder von dir? Alles klar, Chef!

Erzeuger → Grufties, → Alte, → Mumien: 1. батько; 2. батьки; іронічно-скромний, але дуже негативно забарвлений іменник на позначення батьків у мові підлітків 13-18 років, який вживався в усталеному порядку із 1950 року, але на сьогоднішній день він є досить застарілим: Dein Erzeuger ist ein totaler Unterdrücker!

Freak – англ. 1. божевільна (кумедна) думка, фантазія, ідея чи настрій; 2. ексцентрик; 3. виродок, гном, потвора; 4. той, хто виділяється із натовпу; 5. спекулянт, наркоман, як-от: Muss man dazu ein Freak sein und um Mitternacht im Internet surfen? У мові молоді Freak набуває іноді негативної конотації «розпусний тип». Крім того, зафіксовано багато складених слів з компонетом Freak, як-от: Alpen-Freak, Öko-Freak, Fashion-Freak; Blues-Freak.

Gent – знатний дворянин, людина честі; в молодіжному жаргоні спостерігається розширення значення: 1. (позит.) джентльмен, екстравагантний (молодий) чоловік; 2. (негат.) стиляга, наприклад: Guck dir den Gent an – erst dreizehn und schon hängen ihm die Fluppen nur so aus der Schanuze!

Girl – маленька дівчинка; у мові молоді позначає дівчат взагалі, як-от: Die Bond-Girls haben doch alle einen Stich: heiße, starke, geile Girls.

Hänger – 1. провали в мисленні; 2. ледар, сонько; 3. психічно та фізично виснажена, надломлена людина, як-от: Seit Wochen habe ich einen Hänger nach dem anderen.

Hase/Häschen – весела дівчина, наприклад: Wann gehen wir mal wieder auf Hasenjagd?

Insider – 1. особа, яка повністю відповідає вимогам моди; 2. Професіонал, як-от: Also mit seinen schnellen Schlitten ist der Rudi echt ein Insider.

Jo(h)nny – 1. хлопець, юнак; 2. сильний, мійний парубок; 3. веселий парубок; 4. чоловічий статевий орган, як-от: Ey, Johnny, halt mal die Luft an!

Penner –1. ледар, нероба; 2. буркотун; 3. вчитель, репетитор, наприклад: Mann, du bist vielleicht so ein Penner!

Schlaffi – ледар: Mit solchen Schlaffis kann man doch kein Fußballmatsch gewinnen.

Schnacke – 1. симпатична дівчина, 2. повільний автомобіль: Mann, die Lore ist schon eine irre Schnecke.

Spasti – бовдур, лише в окремих вапидках може вживатись як веселун.

Torte – 1. (зневажл.) балакуча дівчина, жінка; 2. мила, ніжна дівчина. У цьому слові відбувся пересув значення у порівнянні з пухким пирогом, у якому багато сметани: Die Torte von drüben macht dich doch voll an, ey.

User – 1. наркоман; 2. друг (дівчини), залицяльник, чоловік; 3. у комп’ютерному жаргоні – юзер: Was treibt denn dein User so den ganzen Tag?

Психолінгвістичний експеримент проводився з різними віковими та соціально-професійними групами. Інформантами виступили 30 чоловік, з них 15 осіб чоловічої і 15 жіночої статі. Більшість опитуваних навчаються в університеті (48 %) або професійно-технічних училищах (23 %). Три інформанти мають закінчену вищу освіту, один інформант захистив кандидатську дисертацію.

Гендерні стереотипні уявлення соціально-вікової групи молоді виражаються у значеннях сленгової лексики. В цілому хлопці більш активно використовують сленг. Наші дослідження показали, що для слова Mädchen особи жіночої статі навели в середньому 2-3 синоніми, як-от: Göre, Mädel, Schnitte, Baby. Особи чоловічої статі охарактеризували це слово в середньому 5-6 синонімами, як-от: Pussy, Kleine, Tusse, Schnecke, Schnalle, Bitch, Girl, heißer Ofen тощо.

Склад сленгової лексики хлопців відрізняється від сленгового вокабуляру дівчат. Так, для слова Vater дівчата вжили більш нейтральні позначення, як-от: Dad, Papa, Alter, а хлопці – стилістично забарвлені варіанти на кшталт Erzeuger, Samenspender. Те саме спостерігаємо для слова Liebhaber, до якого жінки навели синоніми Lover, а чоловіки – Stecher, Bär.Нaйбільшу кількість синонімів інформанти навели до слів Freund і Freundin. Так, хлопці використовують для позначення друзів такі сленгові вирази: Alter, Macker, Scheich, Typ, Kumpel, Boy, Haberer. Серед дівчат спостерігаються зовсім інші позначення для слова Freundin: Alte, Keule, Schnalle, Tussi, Flamme, Puppe, Tante, Tochter, Mieze. У цьому випадку можна відмітити статеву диференціацію осіб та особливості мови, яку вони вживають.

Натомість рівень знань сленгової лексики хлопцями та дівчатами, принаймні на пасивному рівні, суттєво не відрізняється. Так, з 15-ти запропонованих слів жінки навели пояснення в середньому до 59 % слів, а чоловіки – до 65 % слів. Без пояснень залишилися у більшості випадків такі слова, як Johnny, Schnacke, Torte, Gent, Spasti.

Залежність вживання жаргонних позначень осіб спостерігається також від приналежності представників молоді до різних соціальних чи соціально–професійних груп. Так, більшість інформантів, які є студентами, вживають жаргонізми досить помірно, в той час як учнівська молодь користується жаргоном відчутно частіше.

Молодь як культурний феномен розширює погляд на суспільно-історичні контексти, в тому що вона по-новому осмислює відношення між поколіннями. Молодь виступає площиною, яка формує суспільні очікування, надії, остерігання, вона являється також індикатором суспільних змін, і перед усім конфліктів, які сприяють утворенню нових слів та позначень.

Література:

1. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / Олена Олександрівна Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2010. – 844 с.

2. Христенко О.С. Німецький молодіжний сленг як вияв субкультури молоді / О.С.Христенко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць.-К.: Вид.-полігр. центр «Київський університет», 2008. – випуск 24.-Ч.ІІІ. – С. 329-335.

3. Ehmann H. Ein Lexikon der Jugendsprache, affengeil. Beck’sche Reihe / Hermann Ehmann. – München: Verlag C. H. Beck, 1993. – 156 S.

4. Ehmann H. Endgeil. Das voll korrekte Lexikon der Jungsprache / Hermann Ehmann. – München: Verlag C. H. Beck, 2005. – 179 S.

5. Heinemann M. Kleines Wörterbuch der Jugendsprache / Margot Heinemann, Hermann Ehmann. – Leipzig: VEB Bibliographische Institut, 1990. – 122 S.

6. Henne H. Jugend und ihre Sprache: Darstellung, Materialien, Kritik / Helmut Henne – Berlin / New York: Walter de Gruyter Verlag, 1986. – 385 S.

7. Nowottnick M. Jugend, Sprache und Medien. Untersuchungen von Rundfunksendungen für Jugendliche / Marlies Nowottnick. – Berlin / New York: Walter de Gruyer Verlag, 1989. – 416 S.