Дробязко Ю.І., викладач

Національний технічний університет України «КПІ»

Особливості англійської науково-технічної термінології

Науково-технічний прогрес та інтенсифікація міжнародного економічного і технічного співробітництва підвищують роль термінологічної лексики в сучасних мовах. У зв'язку з цим виникає гостра необхідність інтенсивного вивчення сучасного стану термінологій, їх розвитку і взаємодії з розмовною та літературною мовами.

Термінологія – це лексика мови науки і техніки, вона властива будь-яким областям знання і є об'єктом міждисциплінарних досліджень. До питань термінології звертаються учені таких сфер науки, як лінгвістика, логіка, філософія, інформатика, технічні області знання. Проте кожна з цих областей розглядає тільки ті аспекти термінології, вивчення яких може стати предметом її теоретичних інтересів або практичного застосування. Повний же спектр проблем, пов'язаних з питаннями термінології, залишається за рамками кожної конкретної області знань. У лінгвістиці, наприклад, термінологія є предметом теоретичного аналізу, а в прикладному термінознавстві та інформатиці – об'єктом для вирішення практичних завдань, таких як автоматична переробка тексту, включаючи машинний переклад, розпізнавання усного мовлення, які широко, використовуються в технічних сферах.

Досягнення у галузі матеріальної і духовної культури, які полягають у пізнанні явищ природи і організації високорозвиненої промисловості, викликали потребу в створенні термінологічних систем.

Джерела виникнення англійських науково-технічних термінів:

1. Терміни-запозичення з інших мов або ж штучно створені вченими на базі латинської чи грецької мов в зв’язку з розвитком науки та техніки та появи нових понять. Особливо багато термінів з’явились в Англії в ХVIII та XIX століттях в період бурхливого розвитку наук, при цьому частина термінів з мови вчених почала проникати до загального вжитку: ozone, centigrade, sodium.

2. Загальнолітературні англійські слова, які вживаються в спеціальному значенні [1: 16].

Найбільш продуктивним способами творення англійських термінів є:

1. Афіксація [6];

2. Конверсія;

3. Усіченння слів;

4. Присвоєння нового значення слову, яке вживалося раніше;

5. Спосіб шаблона;

6. Складання слів, складів чи скорочень. [2: 54-56].

Дослідження термінів не можливе без розподілу їх на певні групи. Багато авторів робили спробу класифікувати ці одиниці згідно певних критерій. Більшість дослідників сходяться на думці, що терміни відповідно до своєї будови класифікуються наступним чином:

1) Прості, які складаються із одного слова.

2) Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс.

3) Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів, що уточнюють зміст терміна [5].

В.І. Карабан [4] відділяє прості терміни від похідних – суфіксальні (transmitter – передавач), префіксальні (multi-cylinder – багатоциліндровий) і суфіксально-префіксальні (reprocessing – повторна обробка).

До класифікації термінів в структурному плані Н. Б. Арістов [1: 17] додає ще такі типи:

1. Абревіатура, тобто буквене скорочення словосполучень.

2. Складові скорочення, які перетворились в самостійні слова.

3. Терміни, що позначені буквою, в яких атрибутивна роль доручається певній літері внаслідок її графічної форми [1: 18].

По відношенню до контексту терміни поділяються на наступні групи:

1. Функціональні в складі однієї термінологічної системи, які характеризуються однозначністю.

2. Функціональні терміни, які мають більше двох значень. Такі терміни можуть зустрічатись в одній термінологічній системі, але мати різне значення залежно від контексту.

3. Терміни-омоніми; терміни, які використовуються в декількох термінологічних системах.

4. Терміни-синоніми [2: 54].

М. І. Мостовий [7] поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми. Номенклатура – це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці. Професіоналізми – це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Професіоналізми є складовою частиною термінології і можуть входити до складу словника спеціальних і філологічних словників та різноманітних довідників з відповідною розробкою залежно від цілей і завдань словника.

Також терміни діляться на групи залежно від частини мови. В англійській мові, терміни-іменники займають перше місце; друге місце займають субстантивовані іменники, які утворилися від особливих форм дієслів. Далі йдуть терміни, які визначені іншими частинами мови [3]. Прикметники в англійській науково-технічній термінології зустрічаються в основному у складі термінів-словосполучень (telescopic damper); дієслова використовуються для опису робочих процесів, способів кріплення різних вузлів і деталей; числівники зустрічаються у складі термінів-словосполучень (two-cycle engine); прислівники, дієприкметники також вживаються в основному у складі словосполучень (rigidly mounted transmission).

Отже, для подальшого дослідження термінологічних одиниць їх класифікація відіграє важливу роль. Проаналізувавши дослідницькі роботи згідно цього питання можна зробити висновок, що більшість лінгвістів перш за все поділяє терміни на прості, складні та терміни-словосполучення. Карабан В. І. виокремлює ще групу під назвою «похідні терміни». До термінологічної лексики дослідники залучають абревіатуру, складові скорочення, номенклатуру та професіоналізми. По відношенню до контексту існують функціональні терміни, терміни-омоніми, терміни-синоніми. Також англійські науково-технічні терміни вивчають відповідно до приналежності до певної частини мови.

Література:

1. Аристов Н. Б. Основы перевода. – М.: Литература на иностранных языках, 1959. – 263 с.

2. Вейзе А. А. и др. Перевод технической литературы с английского на русский. – Минск: Н. Б. Киреев, 1997. – 112 с.

3. Гуменюк Н. Г. Терміни та проблеми їх перекладу з англійської мови на рідну // відпов. ред. Деркач Л. М. Вип. 2. – Д.: Національний гірничий університет, 2007. – С. 103-106.

4. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця: Нова книга, 2002. – С. 315.

5. Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. – К.: Фірма «ІНКОС», 2002. – С. 258.

6. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С.284.

7. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови. Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови. – Харків: Основа, 1993. – С. 191-192.